На Старокостянтинівщині під час пожежі загинули двоє малюків

Такої жахливої трагедії не тільки у приміському селі Григорівка, а й, либонь, в усьому Старокостянтинівському районі вже давно не пам’ятають. Безглуздо обірвалося життя Артемка та Крістінки Шкробтаків, яким виповнилося трохи більше, ніж по два з половиною рочки. Вечірньої пори минулого четверга малюків залишили самих у зачиненій хаті. Граючись, хлопчик і дівчинка знайшли у шафі кип’ятильник і, очевидно, наслідуючи дорослих, застромили його в електричну розетку та залишили не вимкненим на дивані.
 Їх матері, двадцятисемирічна Інна та двадцятип’ятирічна Альона – рідні сестри. Сімейне життя у молодих мам не склалося. Тому виховували дітей самі і жили в батьківській хаті, допомагаючи одна одній. Нерідко залишали малюків на свою матір чи бабусю Ніну, яка живе по сусідству.
 Того злощасного дня, за офіційною версією правоохоронців, молодша сестра ще в обід пішла до подруги, а старша – збиралася на роботу у Старокостянтинів. Коли виходила з дому, зателефонувала бабусі малюків, однак шістдесятирічна жінка вчасно прийти не змогла, оскільки опікувалася важкохворою сусідкою Вірою Стецюк, а дорогою від неї зайшла ще й провідати свою стареньку матір.
 Першим забив на сполох брат молодих жінок.
 «Вагомої причини провідувати сестер з племінниками того вечора у мене не було. Але щось ніби тягнуло туди, і досі не можу збагнути чому. На душі було якось неспокійно», – пригадує Олександр Мазняк.
 Олександр виявив пожежу, лише коли зайшов на подвір’я. Двері були замкненими. Спробував розбити вікно. Не вдалося. Побіг кликати по допомогу сусідів. Тоді навіть не міг подумати, що у пастці без жодного шансу на порятунок перебували його племінники Артемко та Крістінка.
 Коли вогонь трохи вдалося приборкати, першим у хату зайшов Олександр.
«Крістіну знайшов біля порога, як тільки двері відкривав. Артьомка лежав за диваном, де виникла пожежа. Крістіна була ще живою. Сусіди пробували робити штучне дихання, та не допомогло. Швидка допомога приїхала аж через сорок хвилин після того, як її викликали. У них навіть кисневої подушки не було. Я вам не скажу, хто в цій трагедії правий, а хто винуватий», – каже чоловік.
 Де перебували мами дітей у момент виникнення пожежі і як дізналися про неї, так і не вдалося з’ясувати. Бо на момент мого приїзду обох жінок не було дома. Їх рідня лише знизувала плечима, мовляв, подалися кудись
у справах.
 Наразі слідчі проводять перевірку обставин трагедії. Вина ж за смерть дітей лежить однаковою мірою на усіх дорослих, які несли відповідальність за них.
 «Напевне, дітям судилося таке коротке життя, бо на момент трагедії всіх звідти ніби відвело. По сусідству живе чоловік, який працює в пожежній частині. Зазвичай він довго порається у дворі. А того дня зарання худобу обійшов, помився і ліг дивитися телевізор. Мій зять допомагав сусідам погорілців. І також раніше, ніж передбачали, закінчили роботу й пішли додому», – пригадує секретар Григорівської сільської ради Галина Якимовська.
 Пожежники приїхали, коли селяни вогонь майже загасили.
«Пожежа виникла від кип’ятиль-
ника, який був увімкнутим в електричну розетку. Масштаби її невеликі. Вогнем знищена лише поролонова обшивка дивана. А коли цей матеріал горить, то виділяється дуже небезпечна речовина, яка в поєднанні з чадним газом несе для людини загрозу миттєвої смерті. Діти могли б врятуватися, якби зовнішні двері до будинку не були замкненими. Про те, що вони намагалися втекти, свідчить той факт, що дівчинку знайшли біля вхідних дверей. Трагедія сталася тому, що дорослі майже на півтори години залишили без нагляду малюків», – констатує інспектор державного пожежного нагляду по Старокостянтинівському району Юрій Романюк.
 Не знаходить собі місця бабуся Ліда Мазняк. Їй ще й досі не віриться, що внуків уже немає. Ледве пересуваючи нога за ногою, вона показує обгорілий диван на подвір’ї і кімнату, в якій сталася пожежа. Від закопчених стін ще й досі відгонить неприємним запахом, аж в горлі пече.
 В сусідній кімнаті на столі горить свічка і стоять обрамлені чорними стрічками фотографії малюків.