Десять тисяч літрів молока від Айстри та «Жигулі» у подарунок

Оператор машинного доїння товариства з обмеженою відповідальністю «Старт» Теофіпольського району Людмила Коломійчук має аж 64 символи 2009

Кажуть, щоб у родині постійно був достаток і благополуччя, в оселі обов’язково має бути фігурка тваринки, яка символізує рік, що наступив. Отож багато наших співвітчизників поспішали та ще й досі поспішають у крамниці, на ринки, аби придбати корівку. А оператор машинного доїння товариства з обмеженою відповідальністю «Старт» Теофіпольського району Людмила Коломійчук переконана, що рік і без того принесе їй удачу. Адже має не одну, а цілих шістдесят чотири корівки. І не якісь там іграшкові фігурки, а справжні, високоудійні, від яких щодня пульсують молочні ріки. За минулий рік від кожної надоїла майже по вісім тисяч літрів молока.

Айстра, либонь, найпродуктивніша не тільки в Теофіпольському районі, а й в усій Хмельницькій області. Торік від неї отримала аж десять тисяч літрів молока (Це ж бо яку цистерну треба, аби його все вмістити – прим.авт.).
– Як тільки заходжу на ферму, вона перша тягнеться до мене. Наче дитина пригорнеться, приголубиться. За характером врівноважена, спокійна, ніколи за нею не треба бігати. Сама йде до стійла. Дуже охайна. А яких телят приводить – справжні богатирі! – з гордістю говорить про свою улюбленицю Людмила Григорівна.
За словами моєї співрозмовниці, у закріпленій за нею групі взагалі поганих корів немає. Бенеді, Ватра, Кнопка та інші у ці зимові дні дають понад двадцять літрів молока. Такими надоями навіть влітку не в кожному сільськогосподарському підприємстві можуть похвалитися. Окремі з них народжують не по одному, а відразу по двоє телят.
У тваринницькій галузі Людмила Коломійчук не новачок. Торік виповнилося десять років, як уперше переступила поріг ферми. До цього працювала завгоспом у школі.
– Дочка закінчувала одинадцятий клас, на золоту медаль тягнула. Треба було грошей для навчання в інституті. А в школі заробітки технічних працівників, самі розумієте, невисокі. Отож пішла на ферму. За зароблені гроші вивчила обох дітей, одружила. І так вже звикла тут працювати, що, напевне, й не зможу до самої пенсії покинути. Заробітна плата влаштовує, вона залежить від надоїв молока, і як для села, то досить висока – 1600-1800 гривень, – каже Людмила Григорівна.
За словами виконавчого директора ТОВ «Старт» Віталія Кравчука, такі заробітки для тваринників – норма. Адже молочна галузь у Новоставцях прибуткова. На центральній садибі та на бригадній фермі утримують сімсот п’ятдесят високоудійних корів. За рік від кожної надоюють понад сім тисяч літрів молока. Відтак круглий рік у касі господарства, як мовиться, не переводиться жива копійка. До цього варто додати ще й дешеві органічні добрива, які поставляються з ферм для підвищення родючості полів, та інші чинники, що сприяють підвищенню продуктивності сільського господарства.
– Дехто з моїх колег скептично заявляє, мовляв, не вигідно займатися молочним скотарством. Звичайно, якщо доїти в рік від корови по дві-три тисячі літрів молока, то це буде приносити лише збитки. А коли надої довести до семи тисяч літрів і більше, тоді й прибутки сміливо можна рахувати, – каже Віталій Станіславович.
Відродження тваринництва у Новоставцях почали декілька років тому з ініціативи генерального директора ТОВ «Старт» Героя України Василя Петринюка. Закупили нетелей високопродуктивних українських чорно-рябої та червоно-рябої порід. Згодом відтворенням стада почали займатися в умовах свого господарства. І тепер уже продають своїх нетелей іншим сільгоспвиробникам.
Влітку худоба постійно перебуває на пасовищах, а взимку її виганяють для прогулянки на спеціально обладнані біля ферми обори. Завершують будівництво приміщення для безприв’язного утримання корів, що дасть можливість ще більше наростити їх продуктивність.
– Та якими б прогресивними не були технології, успіх справи залежить від людей, від їхнього ставлення до роботи. Побільше було б у нашому господарстві таких сумлінних добросовісних трудівників, як Людмила Коломійчук, то мали б ще кращі результати, – переконаний Віталій Кравчук.
Робота цієї трудолюбивої жінки в минулому році була високо оцінена галузевим міністерством. Людмила Григорівна ще й досі з хвилюванням згадує ту щасливу мить.
Її запросили в Київ на урочисті збори з нагоди Дня працівників сільського господарства. Їхали разом з генеральним директором ТОВ «Старт» Василем Петринюком. Цілу дорогу мовчав Василь Андрійович, аж перед Києвом загадково мовив:
– Туди ми їдемо разом, а як же ти, Людо, додому будеш сама добиратися? У тебе ж посвідчення водія немає.
– А для чого воно мені? Посадите на автобус та й приїду, – відповіла.
– Не автобусом, а своїм власним автомобілем доведеться добиратися. Хіба ти не знаєш, що тобі, як найкращій доярці України, вручатимуть «Жигулі»?
Розхвилювалася, розпереживалася від почутого, навіть слова вимовити не могла, тільки мовчки ворушила губами.
– Я так само хвилювався, коли мені Героя України вручали, – спробував заспокоїти Петринюк.
…Дуже переживала, як сприймуть її нагороду колеги по роботі, чи не будуть ображатися, висловлювати невдоволення. Адже працюють не гірше від неї. Йшла на роботу, а назустріч машина з доярками зупинилася. Жінки підбігли до Людмили, від душі обняли, розцілували, привітали з нагородою.
– Ще зараз, коли заходжу на подвір’я і бачу машину, ніяк не можу повірити, що це вручили мені, рядовій сільській трудівниці, – каже Людмила Коломійчук.

Підтримай сайт