ye-logo.v1.2

Хмельничанин, який обороняв промзону Авдіївки, розповів, як виглядає «перемир’я» у зоні АТО

Суспільство 2015
Сергій служив у батальйоні, названому на честь земляка Івана Зубкова
Сергій служив у батальйоні, названому на честь земляка Івана Зубкова. Фото: автора

Військові не можуть ні оборонятися, ані відступити.

 Через пекельні бої під Авдіївкою її охрестили «другим донецьким аеропортом». Місто підконтрольне ЗСУ, проте зовсім близько – позиції бойовиків. Авдіївка є однією з найгарячіших точок на лінії розмежування. У той час, коли наші військові виконують мінські угоди, ворог їх ігнорує, терористи щоночі обстрілюють армійців з артилерії та мінометів. 

Серед тих, хто цього літа героїчно обороняв промзону Авдіївки, і 26-річний хмельничанин Сергій Маміч – боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону, названого ім'ям нашого земляка Івана Зубкова. Хлопець уже демобілізувався, зараз проходить лікування. Розповідає, що ті події пам’ятатиме все життя. За його словами, територія майже вщент розбита, колишні дачні ділянки і промислові об'єкти перетворилися на потрощену купу залізобетону.

«Не боїться той, хто дурний»

Сергій потрапив під мобілізацію у 2015 році. Каже, і думок не було про те, щоб уникнути служби, хоч батьки, певна річ, дуже не хотіли відправляти сина на війну. Радіють, що повернувся цілий додому. Хлопець каже, боявся не повернутися. «Було страшно. Не боїться той, хто дурний», - каже він.

Хмельничанин пригадує постійні обстріли, до яких, здавалося б, звикли і військові, і місцеві. Вдень і вночі було чутно вибухи та кулеметні черги. З позицій, які займають наші армійці, пригадує молодий чоловік, видно, що бойовики стоять на відстані 50-100 метрів.

«У нас була чергова ротація. Заїхали ми в Авдіївку, зайняли пости. Бойовиків бачили практично зблизька, вони обстрілювати нас не припиняли, постійно провокували. Стріляли з автоматів, гранатометів, були й міни ближче до вечора. Вони використовують заборонену мінськими домовленостями зброю, - пригадує Сергій. - Одного дня на город біля хати, де ми жили, потрапило 15 мін калібру 120-мм. Тоді були в нас поранені. Але витримали. При сильних обстрілах ми одразу ховалися в бліндаж. Вони обстрілювали вщент хати, палили їх одна за одною. За день по 5-6 будинків могли просто знищити».

Промзона Авдіївки - під постійними обстрілами. Фото: unian.ua

Ні оборонятися, ані відступити

З позицій наших бійців, розповідає Сергій, видно, як бойовикам підвозять боєприпаси. Через мінські домовленості нічого не можна було зробити. Хлопець міркує, якби не «перемир’я» давно б сепаратистів звідти «викурили».

«Нам було видно, що серед них росіяни. На автомобілях російські номери, військова форма. Є й оці з "ДНР". На щастя, в нас не було 200, тільки поранені. Швидко вправлялися медики, які приїжджали за ними», - додає Сергій.

На забезпечення хлопець не нарікає, каже було достатньо всього, допомагали волонтери. Тільки от техніку довелося більше ремонтувати, ніж їздити на ній. І купувати запчастини за власний кошт.

«Начебто видають нам форму, спорядження. Але якість їх не найліпша. Єдине що добре, що є «броніки», кевларова каска», - каже Сергій.

Відступати – не можна

«Вороги на мінські домовленості не звертають уваги, але наші тримаються. Не можна здавати позиції, не можна відступати. Уся промзона майже розвалена. Страшно, що ти бачиш, хто і з чого в тебе стріляє, а ти нічого зробити не можеш», - міркує Сергій.

За період, коли він був у зоні АТО, бачив різне ставлення місцевих до українських військових. Хтось їх ненавидить, хтось підтримує. В Авдіївці населення, з тих небагатьох, хто залишився, начебто за Україну. Бійці навіть їжею їм допомагали.

«Пригадую, коли стояв на посту, і метрів за 5 біля мене розірвало міну калібру 120 мм. Вона дивом не потрапила в наш бліндаж. А наступного дня мій друг змінив мене на посту, тільки відбіг трохи, і міна розбила бліндаж. Він вижив, фартовий видно», - каже хлопець.

Зараз Сергій хоче поліпшити здоров’я, пройти реабілітацію. Каже, що погано себе почуває після боїв. Позивний «Красавчик» йому дали ще в навчальному центрі, бо швидко виконував завдання, робив все правильно. Дехто з його товаришів планує йти на контрактну службу, а він поки роздумує – де більше принесе користі.

Нагадаємо, в районі Авдіївки загинули цього року  27-річний боєць з Волочиського району та етнічний грузин із Шепетівки Резо Циклаурі.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую