Страшні місця у Хмельницькому

 І любителів страшилок хлібом не годуй, а дай послухати чергову байку. Правда, згодом виявляється, що до кожної страшної історії  є своє пояснення. Наприклад, дехто стверджує, що київські відьми збирали на Лисій горі галюциногенні трави, а потім «літали на мітлі».  А ось «привиди» з'являються в будинках тих, хто не бажає чесно розрахуватися з будівельниками…Є  такі  місця  і  у  Хмельницькому,  але, на  відміну  від  іногородніх,  правдивість сторій, пов’язаних  з  ними,  перевірена.

ЗОМБІ  НА  ДОРОЗІ
У Хмельницькому є «погана дорога» – об’їзна – від Ракового до Богдановець. Водії розпо-відають, що на тому місці вночі можна зустріти самотню наречену, котра бродить автотрасою і лякає водіїв. Дехто стверджує, що примара навіть зупиняє машини і просить підвезти. Один чоловік розповідав, що якраз там уночі на скло його авто впала фата. Він злякався і так викрутив кермо, що його винесло аж на залізничні шляхи. Виявляється, кілька років тому там потрапила в аварію  молода пара, що їхала до шлюбу, і наречена загинула.
Екстрасенси пояснюють причину численних трагедій на одному і тому ж місці негативною енергетикою. Буває, що дорога прокладена на місці старого кладовища. Буває, що в земній корі може бути розлом, звідки і йде негативна енергетика. Ну і, «не було розміну», тобто, родичі загиблого, поклавши вінок на місці трагедії, чи встановивши пам’ятник, не кинули туди монеток... Адже на кладовищі, разом із грудочками землі на домовину кидають копійки. Це робиться для того, аби яма не тягнула до себе інших.
А ще кажуть, що на об’їзній (від телевежі до повороту до ДАІ) люди відчувають, що машину ніби «щось піднімає і опускає».

БУДИНКИ  З  ПРИВИДАМИ
Виявляється, у Хмельницькому є такі будинки – на Озерній. Там є три дуже погані квартири (у висотках). Люди, які живуть у них, скаржаться на постійні проблеми, невиліковні захворювання, нещасні випадки, трагедії.
Щойно цю квартиру купують нові власники, вони одразу ж починають хворіти. Причина в тому, що інколи, зводячи житло, землю і глину беруть з кладовища. В одній із таких квартир люди першої ж ночі прокинулися від крику дорослої доньки. Коли батьки забігли до кімнати, дівчина була непритомна, а її тіло вкривали глибокі подряпини. До ранку під вікнами (квартира була на першому поверсі) хтось ходив і стукав у шибку. Того ж дня викликали священика, але вночі все повторилося. Як виявилося, землю на будівництво завозили зі старого цвинтаря, точніше, з-під цвинтаря, де колись ховали відьом, чаклунів та самогубців...   
А ще знахарі застерігають упродовж трьох років будуватися на місці знесеної або згорілої  хати, аби земля відпочила. Інакше власники не зможуть ні добудувати її, ні продати, бо ніхто не купить. Не можна будуватися і на місці кладовища. Бо скільки можна почути історій про те, як люди там живуть, що вони бачать і хто їм у вікна вночі стукає...

ХРАМИ
До речі, в храмах теж відбуваються дивні речі. Років десять тому у Гречанах була невеличка капличка, де проводилися обряди вигнання нечисті. І автор цього матеріалу на власні очі бачила те, що вночі злі сили натворили у кімнатці, з якої продавався церковний реманент. Вранці, коли жінка, яка продавала ці речі, в присутності кількох людей відкрила двері, які були замкнені ключем, ми побачили, що усі свічки, книжки, іконки, хрестики були потрощені і безладно розкидані у приміщенні. Жінку, на відміну від нас, це не особливо здивувало, – вона пояснила, що подібне трапляється доволі часто, особливо, після важкої вичитки.
В іншому храмі, нині діючому, автору статті вдалося записати на диктофон голос нечистої сили. Під час розповіді священика на кілька секунд лунають якісь жахливі нелюдські звуки. Їх не можна описати словами – це щось середнє між вереском і гарчанням якоїсь тварюки. У самому храмі в той момент було тихо. Напевно, біси спілкуються між собою ультразвуком, тому люди їх не чують, а ось техніка, виходить, сприймає.

СТАРЕ  КЛАДОВИЩЕ
Ну і гріх було б не назвати старе кладовище, що на Кам’янецькій. Свого часу про нього ходило багато легенд. Кілька десятків років тому очевидці стверджували, що в місячні ночі над могилами іноді можна було побачити зеленувате світіння, що повільно переміщалося. Мешканці будинків навпроти споглядали туман, що виникав незрозуміло звідки.  Розповідали, що ночами звідти нерідко лунали тихі стогони і видно було  розпливчасті білі силуети.
І весь Хмельницький стояв на вухах, переповідаючи жахливу історію про величезну жабу, яка ночами вилазила з-під підлоги у будинку сторожа, який разом із родиною мешкав на кладовищі. І як однієї ночі ця жаба ніби затягнула під землю його малолітнього сина. Після цього страшного випадку родина звідти виїхала.
Правда, останнім часом про містику забули, оскільки на кладовищі відбуваються ще страшніші і реальніші речі – сюди занадилися сатанисти. Але зараз мова не про це.
Мій колега розповідав, що, будучи ще школярем, він із друзями грався на пагорбі (зупинка «Дитяча лікарня»). Вже сутеніло, коли діти побачили підводу (тоді в місті подібне нікого не дивувало), що їхала знизу. А за нею на задніх лапах йшов двометровий лис...
Мешканка одного із будинків, що навпроти кладовища розповідала, як пізно вночі почула в коридорі дивні звуки. Вийшовши подивитися, побачила невелику темну фігуру, схожу на дитину, що стояла у кутку. Жінка злякалася і спробувала закрити двері до спальні. Але дитина вмить опинилася поряд і поставила ногу, заважаючи їй. Жінка з силою гупнула дверима, але до ранку у двері щось шкреблося. Знаючі люди кажуть, що привиди в таких місцях приходять зовсім не для того, щоб попередити або вберегти, – вони тут мешкають, а люди, що оселилися поряд, їм просто заважають.  
А ще розповідали про неодноразові зустрічі з привидом, що розгулював ночами від однієї могили до іншої. Якщо на його шляху зустрічався одинокий перехожий, він ззаду шарпав його за одяг. Розповідали жахливу історію про чоловіка, який, добряче випивши, посперечався з товаришами, що піде вночі на кладовище і в хрест на певній могилі увіб’є цвях. Після опівночі  пішов на кладовище, а вранці його знайшли мертвим біля могили, про яку вони домовлялися з друзями. Причина смерті виявилася досить прозаїчною. Протверезівши від страху, чоловік намагався чимшвидше вбити цвях у хрест, і не помітив, як прихопив полу плаща. А коли зібрався йти, відчув, що хтось «міцно тримає» його. Від страху в нього розірвалося серце.
… Ось  вам  і  вся  містика.  Можливо,  і  всі  інші  випадки,  про  які ми  розповіли,  і  про  які  ви  чули  від  інших  людей,  можна  так  само розвінчати,  але,  погодьтеся,  наскільки  нуднішим  було  б наше  життя,  якби  не  було  таких  історій.