У Кам’янці знов турбуються долею ведмедиці Марти

Двоє небідних чоловіків у мальовничому Кам’янці-Подільському щасливої пори знайшли спільну мову та любесенько започаткували спільний бізнес. Виріс  готель, ресторан. Один із партнерів для приманки туриста привів «родзинку» – буру ведмедицю…  Її портрет і сьогодні  займає ціле вікно на першому поверсі готелю і добре помітний для всіх, хто проїздить і проходить вулицею. Отож ведмедиця день і ніч невтомно рекламує готель, а відтак за свою працю має право не лише на   відро традиційної каші, а й навіть делікатеси. Тим часом уже більше півроку група кам’янчан, а  разом із ними й представники ЗМІ (ми теж писали про цю проблему в №1) б’ють на сполох: ведмедицю систематично не годують, у нестерпну спеку  в її вольєрі не було води, клітку не прибирали… У потерпілої  з’явилися прихильники, почали її підгодовувати. Наша газета розповіла  історію ведмедиці  Марти в одному з останніх номерів.
Полонянка двох бізнесменів страждає через те, що власники посварилися й поділили майно. Марта, яка начебто належить одному (жодних документів на право власності немає),  знаходиться на території іншого. Останній виганяє з двора готелю всіх, хто хоч словом обмовиться про долю ведмедиці. Але чи має право він утримувати не свою власність?! Адже, згідно із Законом «Про тваринний світ» дикий звір, на якого не оформлено право будь-якої форми власності, належить  українському народу, «кожен громадянин має право користуватися тваринним світом країни», гласить ст. 5. Міська прокуратура ще восени вимагала  від бізнесменів усунути порушення, оформити належні дозвільні документи на право утримання  Марти. «Нічого досі  не зроблено», – каже помічник прокурора Володимир Готра.  Марта мала б  гуляти в лісі на волі або ж бодай перебувати в зоопарку, де забезпечується належний ветеринарний нагляд, правильне утримання та регулярне харчування. Виявляється, бізнес-пара спорудила  вольєр, порушивши головну вимогу: мала б бути менша клітка, куди Марту можна перегнати при потребі ветогляду, лікування, транспортування. Це одразу зауважують фахівці-ветеринари. Клітку споруджено так, що до неї не під’їхати, потрібен підйомний кран, кажуть вони. А ще: треба тимчасово усипити Марту, а в місті таких фахівців немає. Ведмідь, попереджують у міській ветлікарні – звір вельми небезпечний. Був у Кам’янці випадок, коли «Мишко» із пересувного зоопарку відкусив руку дитині.
Нині, запевняють правоохоронці, вони самі взялися залагодити справу. Представники громадськості поки що не вірять у її успіх, бо ж бачили, як вийшло з ялтинським зоопарком, звідки приїздили двічі й поїхали ні з чим. «Вони були неготові до належного транспортування ведмедя, а нині, – повідомляє Володимир Готра, – є аж два зоопарки, які зацікавилися Мартою. Зокрема,  Львівський. Ведемо переговори. Треба зачекати».  Скільки?! Точної дати ніхто не називає. Співчуваючі знову не вірять і знову викликають на поміч журналістів з області, столиці. Минулого тижня власник готелю брутально виставив групу  журналістів, які просили його дати інтерв’ю, за ворота. Хоч у прокуратурі на листі Ялтинського зоопарку поставив автограф: згоден віддати ведмедя безкоштовно.  Може,  це така гра?!
Ні екологічна служба, ні місцеві вчені-природознавці Марту після восьмого жовтня не оглядали. Тож вболівальники за її долю написали нову вимогу до прокуратури: примусово  обстежити  та інформувати громадськість про її нинішній стан. У січні, однак, вольєр загородили так, що ведмедя взагалі не можна побачити. Чи Марта голодує, чи може, впала в сплячку? Заснути до весни було б кращим варіантом для неї. Може, до того часу знайдеться майбутній господар, який візьме на себе повну відповідальність за долю червоно-книжного звіра. Утримувати її в готелі, щоденно ризикуючи, що звір відкусить руку з недопалком комусь із п’яної компанії  з тутешнього нічного клубу чи навіть тому, хто приніс хліба, безглуздо. Чи усі ці загрози для володарів готельного комплексу ніщо в порівнянні з результатами Мартиної реклами?!