Знищували усі відомі мікроби

Наша газета провела нескладний експеримент – ми почистили забруднену ванну декількома різними хімічними засобами. Щоправда, від одних доводилося задихатися, іншими – вдвічі активніше терти, а деякі взагалі миттєво викликали подразнення шкіри. Та, про усе по черзі…
А що всередині засобівдля чищення?
По перше, це – ПАР (поверхнево-активні речовини), які розщеплюють різного типу забруднення і послаблюють зчеплення бруду з поверхнею. Тому бруд легше видаляється при механічному впливі та не осідає
повторно. ПАР бувають катіонні, аніонні і неіоногенні. Часто зустрічаються на етикетці і ті, і інші, і ще треті. Вони є основою засобів і відповідають за їх миючу здатність. Більшість з них припадає на аніоноактивні ПАР, однак виробники все
більше уваги звертають на катіоноактивні ПАР, оскільки вони мають важливу властивість – бактерицидну. Плюс неіоногенних ПАР в тому, що їх розпад досягає 100%. Вони ефективніші при низьких температурах. А ось введення до складу засобу для чищення кислотних компонентів сприяє видаленню іржі («перетворення» її в розчинну сіль).
Хлор – забезпечує бактерицидний ефект, щоправда, часто засоби з хлором мають сильний запах та негативно впливають на дихальні шляхи людини. Різні барвники, які додають у засоби для чищення відповідають за створення кольорової гами, а у ароматів є дві функції: нейтралізувати неприємний запах «хімії», і додати запах свіжості обробленій поверхні.
Креми, гелі чи порошки?
Звісно, порошок є найпоширенішим серед засобів для чищення. Основний недолік порошків – вони розпорошуються, і дрібні часточки хімічної речовини потрапляють у наші слизові оболонки, подразнюючи їх. Іншим недоліком є необхідність застосування інтенсивного механічного впливу, тоді як рідкі, особливо кислотні, видаляють забруднення (наприклад, іржу) легким протиранням або взагалі без нього.
Креми мають деякі переваги над іншими видами засобів. Навіть саме слово «крем» асоціюється з делікатним доглядом. Креми абразивні, тобто містять жорсткі вкраплення, які завдяки механічній дії швидше розщеплюють і видаляють бруд.
Гелі, зазвичай, не містять абразивних речовин. Вони не зішкрябують бруд, а завдяки хімічному впливу розщеплюють його. Саме останню категорію ми й придбали для нашого експерименту: щоб було ефективно та без зайвих зусиль.
Як ми виводили іржу
Для цього придбали три види популярних серед споживачів хімічних засобів. Два з них: «Комет» та «Доместос» доволі широко розрекламовані, а ось третій засіб – «Сантрі гель», за словами продавців магазину побутової хімії, користується популярністю вже довгі роки завдяки своїй хорошій репутації, заробленій ще у радянські часи.
Для ефективності експерименту озброїлися щіткою (усі виробники на етикетці вказали, що це потрібно) та заздалегідь ополоснули ванну водою. А для безпеки запаслися парою гумових рукавиць. Та пішли у бій з брудом та мікробами.
Спочатку вирішили обробити одну з частин ванни (ми поділили на три рівні частини) продуктом вітчизняного хімпрому «Сантрі» (9,35 гривні) луганського виробника ТОВ «Біолайт». Як останній вказав на етикетці, санітарно-гігієнічний засіб є ефективним для видалення стійких забруднень, іржі, сечового каменю та осадів солей. На відміну від закордонних аналогів, у пляшці його вдвічі більше – 1 кілограм. Також виробник вказав, що у склад засобу входить, окрім ПАР, вода, барвники та кислота. Отож, при роботі з ним необхідно бути обережним. Нанісши засіб на поверхню нашої чавунної ванни, залишили на рекомендовані виробником максимальні 10 хвилин. Потім почали інтенсивно терти щіткою та змили усе водою. Проте, потьоки іржі залишилися. Довелося обробляти знову. Лише з третьої спроби бруду не стало.
За кольором та запахом «Проктер енд Гембловський» «Комет» (10,50 гривні) дуже схожий на луганську «Сантрі». Проте, як нам здалося, дещо рідший. Можливо, тому при нанесенні він не залишив сильно виражених потьоків на стінках ванни. До речі, вивчаючи етикетку, ми помітили, що на відміну від «Сантрі», цей засіб у розчиненому вигляді, можна використовувати для миття підлоги та інших поверхонь. Виробник претензійно вказав, що засіб є стопроцентним експертом в дезінфекції та видаляє 99,9% мікробів. Під час нашого експерименту ми також на деякий час залишили засіб на поверхні ванни, а потім взялися за щітку. Терти також довелося, проте, розправитися з брудом вдалося значно швидше за попередній раз. Щоправда, засіб довелося також наносити повторно.
Найуніверсальнішим, судячи з етикетки, засобом виявився «Доместос» (11,50 гривні), «розлитий» в Угорщині. Виробник вказав, що його можна використовувати не лише для чищення унітазів, ванн, раковин, зливів та водостоків, а й (у розбавленому вигляді) для миття підлоги, кахеля, дезінфекції кухонних губок та, навіть, відбілювання білизни. Ось тільки шкода, що виробник не вказав, що «вбивцю усіх відомих мікробів» (цей вислів красується на етикетці) краще використовувати у респіраторі. Незважаючи на те, що «Доместос» повинен мати лимонний запах, щойно ми нанесли його на забруднену поверхню, у ванній кімнаті з’явився стійкий запах хлору. Запах був настільки сильний, що почало дряпати у горлі. До речі, хлорне амбре було відчутне й наступного дня. Хоча, саме «Доместос» виявився доволі ефективним у боротьби з брудом у ванні. Іржа зникала на очах, та й терти, фактично, не довелося. До речі, і «Комет» і «Доместос» мають кришки зі спеціальним захистом, для того, щоб їх не могли відкрутити діти. 
Чи можуть засоби для чищення зашкодити ванні?
Принцип «не нашкодь» актуальний не лише для медицини. Застосування абразивних засобів на делікатних поверхнях – акрилових, емальованих, хромованих – призводить до їх пошкодження, втрати блиску і передчасного зносу устаткування. Бажання нанести швидкий і нищівний хімічний удар по забрудненню, застосувавши ударну дозу кислотних засобів, може призвести не лише до втрати блиску, а й повної непридатності сантехніки внаслідок втрати первісного вигляду. Пам’ятайте, що неправильне дозування або змішування різних засобів не лише може пошкодити обладнання, але і викликати у вас серйозні алергічні реакції.