Пожежу в селі Ганнусине гасили цілу ніч

Врятувавши худобу, шокована жінка пішла назад до палаючої хати
6 січня всі православні християни їли кутю на святу вечерю. Того вечора 71-річна пенсіонерка Галина Степанець навіть й гадки не мала, що за кілька годин пожежа знищить її господу.
“В кількох хатах, в тому числі і в мене, не було того вечора світла. Я подоїла корову при ліхтареві та пішла відпочивати. Живу сама, чоловік недавно помер, і 11 січня ми мали робити сорок днів по ньому, – розповідає Галина Антонівна. – Трохи задрімала. Аж раптом чую, як щось наче стріляє. Подумала, що то петарди, якими люблять бавитися дітлахи. За кілька хвилин, коли виглянула у вікно, побачила, як горить сінник”.
Коли жінка вийшла надвір (це було після 9 вечора), то побачила, що горить ще й хата. Зателефонувала до доньки, яка мешкає в обласному центрі. Та викликала пожежників.
“Я кинулася до хліва, який поруч з хатою, та вивела корову й теля. Потім пішла назад до хати, сіла на ліжко та й сиджу. Сусідські хлопці, які побачили пожежу, забігли до хати та попід руки вивели мене надвір. Почали рятувати майно: винесли телевізор, пральну машину та холодильник. Я була, наче в тумані, і не зовсім розуміла, що діється”, – каже Галина Антонівна.
“Ми саме їли святу вечерю, коли зателефонувала мама і сказала, що горить хата. За кілька хвилин перед цим я розмовляла з нею, бо нагадувала за ліки. А тут така звістка! Я подзвонила до пожежників та ще до своєї куми, яка мешкає неподалік від неї, та попросила її допомогти. Вона відповіла, що вже знає за пожежу та біжить до маминої хати”, – розповідає Майя Атаманчук, донька Галини Степанець.
“Пощастило, що встигли винести два газові балони”
“Сигнал про пожежу ми отримали десь о 21.20 й одразу виїхали на місце пригоди. Село знаходиться за 4 кілометри від Полонного, за 20 хвилин ми вже були на місці, – розповідає Руслан Герасимчук, начальник сектора з питань наглядово-профілактичної діяльності державного пожежного нагляду Полонського району, майор служби цивільного захисту. – За попередньою версією, причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем невстановленої особи. Внаслідок пожежі знищено сінник із сіном, покриття житлового будинку на площі 63 квадратних метра, пошкоджено перекриття будинку. Ведеться слідство”.
Пожежу гасили дві машини, в кожній з яких по 5 тонн води. Потім ще додатково довозили воду.
“Ми приїхали в село десь біля першої години ночі, коли пожежа була в самому розпалі. Пощастило, що пожежники встигли винести два газові балони, які стояли в хаті, інакше б вони вибухнули та знесли б ще кілька хат. Могли загинути люди, – каже Майя Василівна. – В хаті згорів весь дах, покриття, 2 вікна, вхідні та міжкімнатні двері, деякі меблі, що стояли поблизу вікон, сінник, паркан та брама. До хати був прибудований хлів, він теж згорів. До слова, ми готувалися до поминального обіду, то багато речей повиносили на горище. Згоріло все. Мама залишилася в тому, в чому вийшла під час пожежі”.
Справою зайнялися правоохоронці Полонського районного відділу УМВС. Проте і виконуючий обов’язки начальника відділу Сергій Гончар, і дільничний інспектор В’ячеслав Савченко коментувати щось категорично відмовилися, посилаючись на таємницю слідства.
“Вважаю, що це навмисний підпал”
Корову та теля, яких врятувала господиня, молодій жінці довелося продати за безцінь, бо ніде їх тепер тримати. “Ми мали продавати хату, щоб забрати маму ближче до нас, аби піклуватися про неї. Ми з чоловіком та маленькою донечкою проживаємо разом із свекрухою у її крихітній квартирці, зараз з нами ще моя мама, тому всі на купі, – каже Майя. – Оголошення про продаж хати та худоби я подавала в газету. Коня та одну корову ми продали. Хатою цікавилися, навіть знайшовся покупець і мав приїхати подивитися господарство. Звісно, про це знали всі в селі. Ми думали за виручені від продажу хати й худоби гроші купити житло для мами, трохи позичили б чи взяли б кредит. Мабуть, хтось із заздрощів зробив підпал, інакшої версії не маю. Тепер у нас ані грошей, ані житла”.
Зверталася пані Майя і до посадовців Полонного. Там їй порадили написати заяву на матеріальну допомогу та чекати. З відчаю молода жінка навіть звернулася по допомогу до ворожки. Та їй сказала, що підпалили господу навмисне. За описом ворожки жінка здогадується, хто міг це зробити. Але, як кажуть: “Не впійманий – не злодій”. Тому сподівається на оперативні дії охоронців правопорядку.