Коли і як правильно поминати померлих

Зазвичай у неділю після Великодня ми згадуємо померлих родичів, друзів, знайомих. Цей день називають Провідною неділею. Християни йдуть на кладовище, аби помолитися за тих, хто відійшов у вічність. Також на цвинтарі відбуваються Служби Божі. Адже, за християнським віруванням, у Бога немає живих і мертвих. Просто ті, хто відійшов, перебувають поза землею, і всі очікують Другого пришестя Христового. А Пасха нагадує нам, що потрібно молитися за тих, хто не з нами, щоб Господь упокоїв їх душі там, де праведні спочивають.

У православній церкві є й інша назва цього дня — Хомина (Томина) неділя. Названа вона на честь невіруючого апостола Хоми (Фоми, Томи), який не повірив, що Христос воскрес, поки не побачив і не переконався особисто. Тільки після цього апостол навернувся, став великим проповідником і загинув мученицькою смертю за віру.

Християни західного обряду теж згадують померлих у неділю після Великодня. «Але це не поминальний день, — каже отець Ярослав Гонсьорек. — Цього дня християни відвідують цвинтар, щоб померлим оголосити добру новину про Воскресіння Господнє. Тобто, Літургія присвячена Воскресінню Господньому. У католицькій церкві ця неділя має назву Неділі Божого Милосердя». Свято Божого Милосердя побажав встановити Сам Ісус, Який об’явився Святій Фаустині 1931 року і сказав: «Прагну, щоб перша неділя після Великодня була святом Милосердя». Це свято було започатковане у Краківській архідієцезії 1985 року. Пізніше, в день канонізації сестри Фаустини Ковальської, апостолки Божого Милосердя, 30 квітня 2000 року воно стало святом усієї Католицької церкви.

Померлих згадують не лише у Провідну неділю

Взагалі у церкві є визначені дні, коли моляться за померлих. «У православному календарі є вісім загальних поминальних днів, — розповідає отець Дмитро Іванцов. — М’ясопусна батьківська поминальна субота (за тиждень до початку Великого посту), Друга субота Великого посту, Третя субота Великого посту, Четверта субота Великого посту, Радониця (післяпасхальне поминання, тобто Провідна неділя), 9 травня (поминання полеглих воїнів), Троїцька субота (субота перед Трійцею), Дмитрівська поминальна субота (субота перед днем пам’яті великомученка Димитрія Солунського, який відзначають 8 листопада). Ці дні є особливими для поминання померлих».

У католицькій церкві, крім неділі після Великодня, померлих поминають 2 листопада. «Першого листопада католицька церква відзначає День Усіх Святих, — пояснює отець Ярослав Гонсьорек. — А 2 листопада — День поминання померлих, або, як ще кажуть, задушний день. Цього дня віряни йдуть на цвинтарі, де моляться за померлих. Протягом наступного тижня теж відвідують могили рідних та близьких. А взагалі весь листопад у католицькій церкві присвячений молитвам за тих, хто відійшов у вічність».

«Для померлих не важливі поминальні обіди»

Часто ми думаємо про те, як «правильно» поминати померлого, «що люди скажуть». Тож організовуємо поминальні обіди, кладемо на могили паски, крашанки, цукерки. Насправді ж, кажуть священики, померлим усього цього не потрібно. Їм потрібне від нас одне — молитва і пам’ять. «У православній церкві є різновиди поминальних служб, — каже отець Дмитро Іванцов. — Можна замовити панахиду, подати заупокійну записку на Літургію, поставити свічки за упокій. Але не менш важливою є щира молитва близьких. Для покійника не важливі поминальні обіди, алкоголь, який люди ставлять на могили. Душа не є фізичною матерією, тому не може випити той алкоголь. Роблячи такі вичнки, ми робимо гірше лише тій душі, тому що творимо гріх перед Богом. Краще запалити свічку, помолитися, прибрати могилку». Як часто слід бувати на цвинтарі? Священики кажуть, що краще це робити у поминальні дні. «Для померлих важлива наша пам’ять і щира молитва, — каже отець Ярослав Гонсьорек. — І відвідування цвинтаря, прибирання могили — це вираз пошани для тіл людських, які спочивають на цвинтарі».