ye-logo.v1.2

«Коли хата наповнена щебетом дитячих голосів – більшого щастя не треба»

Суспільство 1720
"Сама так живу, і комусь раджу: вкладати більше енергії в життя"
"Сама так живу, і комусь раджу: вкладати більше енергії в життя". Фото: автора

Марія Яблонська зізнається, що її родина – найбільша цінність.

У селі Кам’янка, що на Городоччині, родину Яблонських називають не інакше, а сім’єю, що є зразком тепла, сімейних цінностей, любові та спільних справ. Тут ніхто не цурається роботи. Особливо в пошані – різьбярство та деревообробна справа. Майстерно вирізьблені з дерева тарелі, панно, статуетки, ступки – чого тільки не виготовляють умілі руки…

Марія Яблонська зізнається, що уміння в її родині майструвати усілякі вироби з дерева – від батька Володимира. Він, каже, у неї майстер на всі руки.

«Я родом з Івано-Франківщини, з містечка Косів, тож у нас деревообробна справа здавна в пошані місцевих майстрів. Не виняток і мій батько. Він хоч родом і з Кам’янки, живе у Карпатах дуже давно, адже мама – косівчанка. Тож батько працює з деревом уже багато літ, вже й онуків цьому ремеслу навчає. Золотими руками, слухняними різцями, долотом, молоточком творить дерев'яний посуд, шкатулки, декоративні тарілки... Я також народилася в Косові. А сюди, до Кам’янки вийшла заміж, тож вже 24 роки мешкаю зі своєю родиною на Городоччині».

А Марієною родиною нині можна по-справжньому питатися. Разом з чоловіком Алімом вони виховують п’ятеро синів та красуню донечку. Найстаршому восени буде дев’ятнадцять, а наймолодша Аліна цього року – першокласниця.

«Так, – додає Марія, – довго чекали на дівчинку. Вона у нас з місцним характером. Хоч має стільки захисників, за себе завжди вміє постояти. Мати велику родину – наше спільне з чоловіком рішення. А коли, він ще й в усьому допомагає, то жінці не страшно, і не важко ані морально, ані фізично. Шестеро діток – це велика радість. Адже коли хата наповнена щебетом дитячих голосів – більшого щастя не треба».

На традиційне питання «Як справляєтеся?» Марійка лише посміхається. «Та що там – рано встала, наварила, напекла – скільки тієї роботи… Бощ, вареники, деруни, налисники – то улюблені страви у нашій родині. Господарство чоловік порає, діти в усьому допомагають. Старші сини за молодшими приглядають…»

Марія всіляко намагається прищепити їм традиції свого роду. Зізнається, до різьбярства тягнуться руки у кожного сина:
«Молодші уже беруться виготовляти рамочки під фотографії, випалювати по на дощечках. Старший Артем уже по-справжньому майстер, переймає родинну справу. Коли їдемо гостювати у Карпати, завжди захоплено спостерігає за дідовою роботою. Часом від роботи за деревообробним інструментом і не відірвеш. Підставки під посуд, скарбнички, ступки, бочки, дерев'яні кухлі – Артем вміє виточити з дерева практично усе. У нього виходять дуже гарні вироби навіть з підручних матеріалів. Бо бачить не просто шматок фанери чи поліна, а уява малює щось особливе. Мабуть, він у нас не дарма обрав професію лісничого».

Нині дерев'яні вироби Яблонських – одна з сувенірних візитівок курортної зони у Сатанові. «Маємо тут свою крамничку, – каже Марія. – Син дерев’яними виробами торгує, я прикрасами. Багато привозимо на продаж і батькових виробів з Косова. Енергія дерева – вона особлива. Люди кажуть, що то найкращий сувенір, який можна привезти з відпочинку».

Завжди весела та усміхнена, Марія зізнається, що найбільше, чим пишається у житті, – то якраз своє родиною.

«У великому колі – велика радість. Ми завжди разом. Є люди, які сідають і журяться, що все погано. А нам нема коли журитися. Поки не переробимо усіх справ – то й не присядемо. А як усе зроблено – то любо глянути на результат. І є з чого порадіти. Тому і сама так живу, і комусь раджу, вкладати більше енергії в життя. Під лежачий камінь вода не тече».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую