Хмельничанка плете вироби, які носять навіть французькі модниці

За словами пані Наталі, плести вона навчилася ще другокласницею, а допомогла їй освоїти цю майстерність бабуся (нині покійна). Після закінчення школи Наталя Володимирівна здобула вищу економічну освіту, тривалий час працювала бухгалтером. Так склалися обставини, що три роки тому вона залишила роботу. Зосередилася на своєму хобі — плетінні. «Плету для своєї донечки іграшки, які вона обожнює. Не знаю навіть, як би взагалі жила без цього захоплення?.. Це моя пристрасть, яка не раз рятувала мене у складних життєвих ситуаціях, — каже майстриня. — Моя донечка, якій зараз дев'ять років, теж захоплюється плетінням. І хоча в неї ще немає власних виробів, вона робить неабиякі успіхи на цій ниві».

Плете Наталя шапочки й шарфи, різноманітні кофтинки й кардигани для рідних, дитячі іграшки та пледи для малечі. Якось, блукаючи просторами Інтернету, натрапила на фото плетеного взуття і зрозуміла, що теж може створювати такі речі не гірше за інших, ба, навіть краще. «Чоловік і рідні були щиро вражені, коли вперше побачили мої нові роботи, моє перше плетене взуття», — зізнається жінка.

Першу експериментальну пару взуття пані Наталя подарувала донечці свого кума (хрещеного батька її доньки). Друга пара взуття поїхала у столицю як подарунок кумі її коханого чоловіка. Там капчики побачили та зробили перше замовлення. Так третя пара взуття, але перша замовлена, поїхала також до Києва.

«Взагалі творчість — це моє, — щиро зізнається Наталя Петровська. — Ідеї всього, що я створюю, самі з'являються в голові. Коли почала виставляти фото робіт на сторінці в соцмережі, люди зацікавилися моєю творчістю, почали замовляти взуття, іноді в комплекті із сумкою». Нині з-під майстерних рук Наталі Володимирівни вийшли понад 30 пар взуття, разом з кімнатними тапочками й дитячими пінетками. А скільки сплетено шапочок, шарфиків, кофтинок, пледів та іграшок, вона й не рахувала.

На створення однієї пари взуття майстриня витрачає один-два тижні часу.

Всі необхідні матеріали жінка купує в спеціалізованих магазинах міста або ж замовляє через Інтернет.

Роботи пані Наталі роз'їхалися Україною, навіть помандрували до Білорусі, Росії та навіть до Франції. Проте, як зізнається майстриня, її хобі — це в першу чергу творчість, а не бізнес, тому чимало робіт вона полюбляє дарувати друзям та знайомим.