Про людей і нелюдів

У дворі гуртожитку одного із будинків (адресу не вказуємо з причини бурхливої діяльності однієї доволі неадекватної особи) мешкає чимало собак.
Мешканці будинку і працівниці цеху, що розмістився поруч, по своїй доброті підгодовували тварин. Одна із собак тиждень тому просто під деревом вирила нору і народила там цуценят. А минулої п’ятниці вранці, прийшовши на роботу, працівниці цеху побачили, що тварину хтось убив. А нору з цуценятами затоптав і залив водою.
«Не знаю, коли це сталося, бо два дні нас не було на роботі, – розповідає працівниця цеху пані Лідія. – Може, вона вже не один день там лежала. А цуценята скавуліли звідкись з-під землі. Ми попросили хлопця, і він ломом роздовбав землю, а потім упродовж двох годин на більш ніж 10-градусному морозі пролежав на землі біля нори. Але двох цуценят таки дістав».
Проте, як виявилося, в норі залишилося ще одне, і пищало воно значно далі від продовбаної у землі дірки. Очевидно, нора була достатньо велика і проходила аж під корінням дерева. За словами пані Лідії цуценя намагалися дістати палицею, але навіть намацати не змогли. Рятівниці між своїми знайомими шукали чоловіків, які могли б сокирами розрубати нору і коріння.
Тим часом двох врятованих цуценят, відігрітих біля батареї і нагодованих зі шприца дитячою сумішшю «Малятко», забрали волонтери з організації захисту тварин. А опісля від них приїхали кілька чоловіків, які саперною лопаткою пробили замерзлу землю і дістали цуценя, яке від переохолодження та голоду ледь дихало.
Проте, через кілька годин його, нагодованого і відігрітого, разом із раніше врятованими братиком та сестричкою відвезли до прийомної мами, яка радо прийняла їх і годує разом із власними цуценятами.
… На жаль, подібні історії досить рідко закінчуються щасливо. Зазвичай, брати наші менші беззахисні перед дикістю двоногих і не можуть нічого, окрім як вмирати від жорстокості і байдужості «людей»...