Фортеця у димовій облозі: неподалік Меджибожа горіли плавні

Учора, 24 березня, та декілька днів до цього довкола Меджибожа та на території сіл Требухівці і Ставниця горіли плавні. Директор Державного історико - культурного заповідника «Межибіж» Олег Погорілець опублікував у мережі фейсбук фото пожежі та того, як дим від згарища стелиться над фортецею.

«Меджибіж у вогні! Таке було у 1566 році, коли татарська орда обложила місто та все навколо понищила. Нам не потрібно орди, ми самі все можемо знищити...», - коментує Олег Погорілець. Та зазначає, що завжди існує загроза того, що вітер може занести тліючий попіл в піддашшя і виникне пожежа.

Олег Погорілець додає, що фортеця у димовій облозі вже декілька днів. «Хмари чорного гарячого попелу літають на сотні метрів, а це небезпека пожежі не лише для житлових будинків, а й для фортеці, на реставрацію якої направлені мільйони гривень…», - зазначає він.

Серед версій того, хто вже декілька днів організовує підпали, є навіть такі, що стосуються нездорової конкуренції, мовляв, палять очерет, який, за чутками, одна фірма мала використати для виготовлення екологічної продукції... Утім, найголовніше, такі пожежі – справжнє екологічне лихо, бо горять плавні - місце гніздування та життя десятків видів птахів і тварин...

Очерет горів неподалік Меджибізької фортеці. Фото: з фейсбуку Олега Погорільця.

Голова Меджибізької ОТГ Михайло Демків каже, що палії, скоріше за все чужі. «Якось горіли плавні біля Требухівець, то вогонь зачепив навіть людські городи. Сільчани кажуть, що ніхто з місцевих не палить, бо бояться за свої господарства. Зловити когось на місці злочину – шанси практично нульові. Ми попередили усіх старост, щоб проводили профілактичні бесіди з населенням, але знаходяться такі, котрі підпалюють, не розуміючи, якої величезної шкоди завдають довкіллю», - каже пан Михайло.

Тим часом у ДСНС області зазначають, що викликів на зазначені пожежі довкола Меджибожа рятувальникам не надходило.

Фортеця була у димовій облозі декілька днів. Фото: з фейсбуку Олега Погорільця.

«Не варто забувати, що територія, де сталися пожежі, - це територія гідрологічного заказника «Башта» державного значення. Будь-яка діяльність, що шкодить довкіллю, тут заборонена. Не кажучи вже про те, що спалювання сухої рослинності, також заборонене законом. Такі пожежі – мають великі негативні наслідки для екології та живої природи. Більшість видів водно-болотних птахів, такі як качки, чаплі, лебеді, гуси, лиски, пірникози, уже повернулися до місць гніздування. Якщо очерет вигорів, птахи цього року тут гніздуватися уже точно не будуть. А гуси, наприклад, в цю пору вже відклали кладки яєць, і через пожежу від них уже нічого не залишиться. Вдруге цього року вони яєць вже не відкладуть. Тому втрати для природи – величезні», - каже Володимир Новак, орнітолог, учитель біології Голосківської школи, що на Летичівщині, голова Подільського відділення Українського товариства охорони птахів та клубу «Aves».

Окрім того, додає, що під час таких пожеж вигоряє верхній родючий шар грунту. А з ним – насіння лучних трав. Чим частіше луки горять, тим менше різноманіття рослин залишається на території. Тобто, наслідки таких пожеж великі і часто непоправні.