Унікально: хмельничанин розпізнає понад три сотні голосів птахів

Чи знаєте ви, що у місті Хмельницький можна зустріти понад 180 видів птахів, а на теренах області – більше чверті тисячі? Що деякі види птахів з’являються у нас раз на сто років? Чи знаєте, чому птахи відлітають у вирій і наші предки називали їх посередниками між людьми та богами? Чому чорні дрозди стали урбаністами? І що серед нас є люди, які впізнають пташиний спів і можуть розрізняти за ним сотні видів птахів? Саме такими унікальними здібностями володіє хмельничанин - орнітолог Сергій Ільїнський.

Викладач природничих наук двох місцевих вишів та школи, член Західноукраїнського орнітологічного товариства Сергій Ільїнський має унікальну слухову пам’ять та розрізняє таку кількість голосів птахів, що під силу далеко не кожному, - понад три сотні! Зізнається, що постерігати за птахами любив з дитинства. Пригадує, темі природи багато уваги приділяв його учитель молодших класів, тож у кожного це переросло у щось своє. Хтось став професійним кінологом, хтось працює в заповіднику… Сергій же став викладачем природничих дисциплін та захоплюється птахами. Разом зі студентами організовує природничі розвідки, де вивчає видове різноманіття птахів та ділиться досвідом з колегами орнітологами. Нині за його особистістю закріпилося слово «Birdman» (дослівно людина-птах). І в цьому, безперечно щось таки є. Бо, погодьтеся, розрізняти на слух таку кількість голосів птахів – непросто.

«Це складний процес, - каже пан Сергій. - Не можна отак одразу – захотіти і запам’ятати. Це системна робота, яка триває роками. Пересічній людині, йдучи парком та слухаючи голоси птахів, в цьому хорі щось важко вирізнити. Але бувають періоди, коли співає лише один птах. От, користуючись цим моментом, його можна запам’ятати».

За словами Сергія Ільїнського, наразі з теплих країв уже повернулися частина птахів. Тож нині в парках та лісах можна почути і перелітних, і тих, що у нас зимували. Уже чутно зяблика, мелодійну трель вільшанки, синицю велику і синицю блакитну, припутнів, дятлів (їх, до речі декілька видів). Тож поки птаство не таке розмаїте, як буде влітку, саме можна використовувати момент, щоб розвинути вміння розрізняти їхні голоси. Але найкраще, каже, починати взимку, коли видів мало і тоді легко відрізняти один спів від іншого.

Коли мова йде про триста голосів птахів, то пан Сергій зізнається, що поки розрізняє голоси птахів лише нашої країни. Щоб вивчити інших, звісно, потрібно практикуватися там, де їхнє середовище існування.

Цілком можливо, то уміння запам’ятовувати голоси птахів та унікальний слух йому передався від діда.

«Мій дід був музикантом, - пригадує. - Він був сліпим. Але дивним чином вмів розрізняти птахів, не бачачи їх. Називав їх по-своєму, характеризуючи їх зовнішній вигляд, але ніколи не помилявся. Тому в моєму житті його вміння теж зіграло непересічну роль. Але я думаю, що кожен при великому бажанні й натхненній праці може цього навчитися».

Є птахи, які з’являються у нас раз на сто років

Уже багато років Сергій Ільїнський є членом Західноукраїнського орнітологічного товариства. Співпрацюючи з колегами-орнітологами, часто бере участь у загальноєвропейських програмах спостереження за птахами, здійснюючи тривалі експедиції по всій країні. І бути орнітологом, виявляється, це не просто. Наприклад, розповідає, звичайнісінькі сизі голуби мають декілька сотень хвороб, спільних з людьми. Тож вони легко можуть передавати і людям. А пану Сергію доводилося працювати і з трупами птахів, і виявляти причини їх загибелі. Тож, було навіть, не вберігся і через це на певний час частково втратив зір…. Часто орнітологу доводиться долати болота на хащі, вичікувати годинами у засідці, щоб побачити того чи іншого птаха. Саме тоді вміння розрізняти голоси пернатих на слух як ніколи стає у нагоді.

У місті Хмельницький Сергієм Ільїнським було зафіксовано 186 видів пернатих, яких в різні періоди року на різних територіях ми можемо побачити.

До речі, за словами пана Сергія, за різними системами класифікації, у світі існує від 8 до 10 тисяч видів птахів. В Україні – це декілька сотень видів, а якщо бути точнішими - трохи більше чотирьох сотень. В межах області ми можемо спостерігати 250-270 видів птахів. Деякі види, на жаль, пішли з нашої території назавжди… Скажімо дрохва, яка зникла з наших країв разом зі степовою рослинністю. У місті Хмельницький Сергієм Ільїнським було зафіксовано 186 видів, яких в різні періоди року на різних територіях ми можемо побачити.

Але орнітологія - не лише спостереження за птахами, а й вивчення процесів та змін, пов’язаних з ними. А видове різноманіття птахів якраз зазнає таких змін.

«Це складні процеси не одного року, вони тривають десятиліттями, - пояснює пан Сергій. - Деякі види зникають, інші, навпаки, з’являються у нашій місцевості. Деякі, скажімо, прилітають до нас раз на сотню років. Наприклад, горіхівка. Учені описують, що її у нас бачили ще в 20-х роках минулого століття. І знову вона з’явилася уже у 2008-2009 роках. В окремих регіонах України бачили її уже й цього року. Це пов’язано з природніми умовами, кормовою базою. Хоч і досить рідко, але трапляється, що взимку до нас прилітають чечітки, пуночки, лапландські подорожники… Періодично деякі птахи можуть з’являтися на гніздування, а потім зникати. Скажімо, на початку 2000-х у нас гніздувалася жовтоголова плиска, а зараз її немає. Звісно, потрібно вивчати, аналізувати та виявляти причини таких змін. Також у нас з’явилися деякі види середземноморської фауни: у 50-60 роках минулого століття до нас почали прибувати на гніздування садові горлиці. На початку 2000-х з’явився канарковий в’юрок або щедрик, як його ще називають. А от скажімо припутні, яких нині часто можна зустріти у міському парку, раніше гніздувалися виключно в лісах. Уперше я цю пташку побачив лише у 1998 році в густому хвойному лісі, а зараз вони вільно літають містом, хоча це є нетиповим для цього виду. Деякі птахи перестають літати в теплі краї. Це, наприклад, чорні дрозди. Вони звикають до міста і стають так званими урбаністами. Можуть залишатися на зиму крижні, хоча усі знають, що вони – птахи перелітні».

Навіть з теплих країв, виявляється, птахи повертаються у різний період – деякі аж наприкінці весни - початку літа. Власне і «теплі краї» для різних видів пернатих, як то кажуть, свої: вони обирають найрізноманітніші місця. Окремі види можуть мандрувати до Азії, деякі в Африку, Західну Європу.

«До нас також прилітають мігранти – снігурі, омелюхи, пуночки та лапландські подорожники… Вони мандрують з північних регіонів, і Україна для них також є свого роду «теплими краями», бо в цей період для них підходяща кормова база знаходиться саме на наших територіях», - каже Сергій Ільїнський.

Предки вірили, що птахи – посередники між людьми та богами

І хоч орнітологія – наука природнича, без народних вірувань тут ніяк.

«У народі кажуть «Птахи відлітають у вирій». За давніми слов’янськими віруваннями вирій чи ірій – це казкова країна, - розповідає пан Ільїнський. Наші предки не знали куди саме відлітають птахи, тож і вимальовували у своїх образах якийсь диво-край… І вірили, що птахи відлітають поближче до богів. Але, разом з тим, щовесни вони повертаються звідти. Тому предки й вірили, що птахи – посередники між людьми та богами. І недарма часто птахи у слов’янській традиції щось віщують: зозуля – кує на довгі літа, півень – проганяє нечисту силу… Пізніше це знайшло відображення і в християнській традиції, адже саме голуб приносить благу божу звістку».

Про перспективи орнітологічного туризму та мрії про школу

І хоч у нашому краї орнітологів, можна, як кажуть, перелічити на пальцях, останнім часом ця професія набуває все більшої популярності.

«У всьому світі шалену популярність має такий туристичний напрямок як орнітологічний туризм, - каже Сергій Ільїнський. - Любителі спостерігати за птаством витрачають великі гроші, щоб мандрувати країнами та спостерігати за певними видами пернатих, яких вони ніколи не бачили у своїй місцевості. Перспективи розвитку тагого напрямку туризму є і в нашій країні. Адже Україна за орнітологічним складом, скажімо, нічим не програє Болгарії, яка у світі стоїть на першому місці по розвитку саме цього напрямку туризму».

А ще пан Сергій має мрію: хоче створити школу розвитку дітей природничого спрямування.

«У цій школі діти розвиватимуть ментальні здібності, пам’ять та увагу. І на першому місці будуть саме екологічні моменти та формування в дітей розуміння єдності людини з природою», - каже Сергій Ільїнський.