Журналісти продегустували ковбасу, яку можна придбати на хмельницькому ринку

Скажу прямо: я людина, котра жити не може без ковбаси. Тому, маючи змогу поїздити світом, спробував чимало ковбасних виробів. Хоча, можу впевнено сказати, що навіть ковбасні вироби найвідоміших виробників поступаються домашній українській ковбасі. Особливо нашій, рідній «Зіньківській». Чорний, як добрий український чорнозем, та запашний делікатес вже давно став візитною карткою невеликого села Зіньків та взагалі нашої області. Можливо тому багато виробників Хмельниччини часто до словосполучення «домашня» додають ще й «зіньківська». Тим самим автоматично підштовхують покупця до покупки смакоти.

Не все те «зіньківське», що чорне

І далеко не все з написом «домашня» можна вважати класичним кільцем ковбаси. За класичним рецептом відбірне
м’ясо і сало ріжуть на дрібні шматочки. Саме ріжуть, а не пропускають через м’ясорубку. Потім начиняють кишку, додаючи тільки сіль, перець і багато часнику. А щоб вона була чорного кольору, її змащують кров’ю. Лише потім відправляють коптити. Отож, саме шматки м’яса, а не «незрозуміла» м’ясна консистенція, є фірмовою ознакою справжньої домашньої, а тим паче «зіньківської» ковбаси. А якщо кільце такої ковбаски нарізати тонкими шматками, вона, як би це ви обережно не робили, розсипатиметься. Справа в тому, що її, справжню «домашню», необхідно нарізати великими шматками. Та, здається, виробники це правило ігнорують, і намагаються брати споживача лише зовнішнім виглядом та ціною, мовляв, якщо дорога, то вже точно з м’яса. Щодо екземплярів, які взяли участь у нинішньому споживчому експерименті нашої редакції, то декілька з них мали назву саме «зіньківська». Зокрема, «Хуторянські ковбаси» Кам’янець-Подільського району, напівкопчена від «Рикуна» та «Полуботкіна». Усі вони мали чорну оболонку, як «зіньківська». До речі, як не дивно це виглядає, та незалежно від ціни майже усі ковбаси, які взяли участь у нашому експерименті, були першого сорту. Навіть незважаючи на доволі високу ціну: від 55 до 73 гривень за кілограм. Також для дегустації ми купили на хмельницькому центральному продовольчому ринку ковбасу «Домашню смажену» від «Вереста». А ще, заради цікавості, домашню ковбасу
«з рук» у жінки, яка разом з чоловіком, принаймні, вона так нам сказала, сама коптить та вже декілька років продає її у павільйоні ринку. Так ось, забігаючи наперед, скажу: саме останній екземпляр нашого експерименту набрав найбільшу кількість схвальних відгуків. Щоправда, його ціна за кілограм склала 85 гривень. До речі, як і ковбаска, зроблена у Зінькові. Проте, були пробанти у нашій редакції, які віддали перевагу іншим ковбасним кільцям. Та й нам кортіло довідатися, яка із ковбас масового виробництва може гордо носити звання «домашньої».

Дорога моя колбаска

Банально, та ціна останнім часом зовсім не означає якість. Наприклад, найдорожчий учасник нашої споживчої дегустації – ковбаса «Домашняя смажена» від «Вереста» (73 гривні за кіло на центральному ринку), зайняла четверте, тобто, передостаннє місце. Здавалося б, що усе у колбасному кільці було так, та наші пробанти не змогли вловити справжнього «домашнього» смаку, а характеризували її недостатньо гострою. Найбільше негативних відгуків на свою адресу отримала ковбаса «Зіньківська», а саме так іменують її продавці на хмельницькому ринку, зроблена на Кам’янеччині (59 гривень за кілограм). Одні назвали її занадто солоною та твердою, як для «домашньої», інші взагалі не могли зрозуміти, чому серед «м’яса» було повно прожилок сала жовтого кольору. Адже відомо, що це свідчить про те, що виріб несвіжий, а, можливо, й про повторну обробку ковбаси. Такої, майже одностайної думки за час існування нашої рубрики фактично не було.

Не сподобалося деяким учасникам нашої дегустації те, що чорна, ніби справжня «зіньківська», ковбаса від «Полуботкіна» (55 гривень за кілограм) має доволі спресовану консистенцію. Дехто навіть засумнівався в натуральності складових колбасного кільця та одразу відклав шматочок на «потім». Але, це не завадило виробу стати третім у рейтингу. Та найбільше позитивних відгуків отримала «зіньківська» від «Рикуна» (64,5 гривні). Поступилася вона лише справжній «домашній», що коптилася у невеличких домашніх печах, про яку ми згадували вище. Та дехто зауважив, що вона жорстка, занадто солона та приправлена спеціями.

І ще одне: під час складання нашого рейтингу і аутсайдери, і представники, котрі набрали найбільшу кількість схвальних голосів, мали як позитивні, так і негативні відгуки від наших пробантів. Та кращі з кращих визначалися лише за кількістю відданих за них голосів з позначкою «плюс». При цьому жодний пробант, котрий смакував ковбасу, не знав конкретно, за якого виробника він віддає голос. А це, погодьтеся, суттєвий аргумент, щоб прислухатися до думки більшості. Хоча, не забувайте, що «за смаком та кольором друзів не буває».