«Ми не ділимо людей за національністю»

- Франце Карловичу, чи хтось рахував, скільки поляків живе у нашій області?
- Останній перепис, проведений в області, показує цифру у 25 тисяч чоловік, передостанній - 35 тисяч. Кількість парафіян в римо-католицьких або, як їх називають, польськимх костелах - близько 260 тисяч. А кількість школярів, які вивчають польську мову як рідну в різних формах шкіл та позашкільних закладів (тобто недільні, костельні та інші) - більше п'яти тисяч.
- Чим організація, очолювана Вами, допомагає полякам Хмельниччини?
- Це — центр польської культури, спілкування, вичення мови та звичаїв. Зазначу, що у нас створено 24 міськрайонних польських товариств. Тільки у Хмельницькому працюють чотири гуртки з вивчення польської мови. Щороку проводяться олімпіади з польської мови, переможці яких отримують право навчатись у вузах Польші. Близько 200 юних подолян щороку проводять канікули в Польші. З ініціативи товариства одну з вулиць в мікрорайоні Гречани перейменовано на вулицю Президента Польші Леха Качинського. 8 травня тут відбудеться урочиста меса з нагоди освячення пам'ятної таблички. Від громадян міста надходять пропозиції щодо встановлення пам'ятного каменю біля входу в парк імені Чекмана, де колись був костел. В 1937 році, за свідченням очевидців, останню літургію в наручниках тут провів ксьондз Квасневський. Його розстріляли, а костел зруйнували.
- В області проводяться різноманітні конкурси, фестивалі польської культури?
- В Городоцькій польськомовній школі та Летичівському костелі Санктуарію Матері Божої Летичівської вже декілька років проводяться фестивалі коляд, в яких беруть участь українські і польські колективи з інших областей. Також у Летичеві проводиться фестиваль Маріїних пісень, у Городку - «Квіти Поділля», чимало заходів є у Шепетівці та Кам'янці-Подільському. Дитячча організація - дружина польських харцерів - брала участь в святі Церери в Миньківцях Дунаєвецького району. Розвиваючи цю тему, вчені Поділля взяли участь у науковій конференції «Ігнацій Мархоцький - видатна постать на Поділлі» в Краківському університеті, де презентували польською мовою фрагменти вистави «Трон і корона» у виконанні артистів обласного музично-драматичного театру імені Старицького. . Наприкінці минулого року в Хмельницькому почало діяти перше в Україні товариство любителів польської музичної культури, яке очолив випускник Варшавської консерваторії, викладач Хмельницького музичного училища Юрій Портний.
- Польська громада досить відкрита і дружелюбна. Поляки допомагають не лише один одному, а й усім подолянам.
- Справді. Наприклад, під час епідемії грипу секція лікарів польського походження організувала отримання ліків з Польщі та роздавала їх хмельничанам, не запитуючи, чи вони українці, чи поляки, чи росіяни. Вважаю це нормальним європейським підходом. А секція фермерів польського походження під патронатом Казиміра Гладишевського, Віктора Будзинського, Олександра Сича та Славоміра Сошинського організовувала безкоштовну видачу продукції для дітей та молоді, зокрема в інтернати для сиріт - також незалежно від національності дітей. Так само, незалежно від національності, діти і дорослі відвідують курси польської мови.
- Чимала чистина роботи товариства стосується освіти.
- Маємо багатий досвід щодо навчання дітей у польських вузах. Сьогодні у кожному районі працюють випускники навчальних закладів Польщі. Новий етап розвитку польсько-українських стосунків та відродження польської культури на Поділлі відіграло відкриття у Хмельницькому національному університеті польсько-українського центру. На базі центру проведено низку науково-практичних та теоретичних конференцій, зустрічей із вченими Польщі, проводиться обмін польськими та українськими студентами. За останні три роки близько 200 студентів Хмельницького університету пройшли стажування в Краківському політехнічному університеті, і відповідно така ж кількість поляків стажувались у Хмельницькому.
- На Хмельниччині потужна польська громада. Але консульство Республіки Польща — у Вінниці. Чи немає у планах відкрити польське представництво у нас? Тим паче, що центр римо-католицької єпархії — у Кам'янці-Подільському.
- Ви знаєте, до війни в Проскурові було польське консульство. Воно містилося навпроти першої аптеки. За останні п'ять років я написав вісім листів у Міністерство закордонних справ України з приводу відкриття у Хмельницькому Польського консульства. Але поки що — жодної відповіді.
- Скільки мешканців області отримали Карту поляка? Які переваги вона дає?
- Карту Поляка вже отримали більше восьми тисяч подолян. Це дає їм право отримати безкоштовну візу до Польші, а інколи - і в інші країни. Також власники Карти поляка можуть безкоштовно навчати в Польші своїх дітей, займатись підприємництвом на таких самих умовах, як польські громадяни, а також отримувати з державного бюджету Польщі допомогу. Щоб отримати Карту поляка, потрібно довести своє польське походження, а також пройти співбесіду в Консульстві Республіки Польща. До речі, підготуватися до такої співбесіди допоможуть курси та суботньо-недільні школи. Такими послугами вже скористалися близько п'яти тисяч хмельничан. Детальніше про Карту поляка можна дізнатися на сайті організації (http://polonia.in.ua).
- Вже дев'ять років у Городку діє школа з польською мовою навчання. Що змінилося з її введенням?
- Нещодавно заступник міністра освіти України зазначила, що Городоцька польськомовна школа входить в десятку кращих у державі. Як голова комітету в справах освіти та культури громадської ради та колишній куратор освіти, можу сказати: побудувати чудове приміщення - це ще не все для школи. Головне - змусити колектив зі старих методів перейти в нове життя. Я бував у школі на уроках і можу сказати, що повчитись є чому. Щороку під час зимових і літніх канікул з Городка декілька груп дітей возять до Польщі, де вони можуть відчути, що таке болонська система, як проходить навчання у Польщі. А також — шліфують знання з мови і просто відпочивають разом зі своїми польськими однолітками. І ще раз відповідаю на одне з попередніх запитань: у цих групах значний відсоток дітей-українців та росіян.