Хмельницька підприємиця створювала та роздавала дизайнерські маски

Майже два місця Україна живе у режимі карантину. Величезна частина бізнесу призупинила або, взагалі, зупинила роботу і не знає в якому напрямку рухатись далі. Є й такі підприємці, так званий "свідомий бізнес", який прийняв ситуацію, кооперував зусилля і почав допомагати людям.

Серед них хмельницька дизайнерка Аліна Садова. Майстриня, маючи власний успішний проєкт з прокату ексклюзивних дитячих карнавальних костюмів, зрозуміла – її праця поки не на часі. Із залишків тканини пані Аліна самостійно почала шити захисні маски і безкоштовно роздавати людям.

«Коли в Україні запровадили карантин, у мене не сталося депресії. Тому що це життя, а бізнес – це завжди ризики. Прокат призупинив роботу, а працівниць відправила на карантин. У мене самої не було натхнення щось нове створювати, бо я готувала колекцію випускних суконь, замовила тканину, щоб їх шити. Але потім вирішила - це поки не на часі», - розповідає Аліна Садова.

Процес створення масок

Загалом Аліна Садова пошила близько 400 масок

Додає, згодом з'явилось бажання шити не для того, щоб заробляти гроші, а для того, щоб отримати задоволення. Оскільки дизайнерка має власну майстерню, то місце для реалізації творчих планів було готове.

«Із початком карантину маски не було де купити. А вона була потрібна, в першу чергу, моїй сім'ї. І ми з молодшим сином почали придумувати, яким чином можемо її зробити самостійно. Коли пошили, то зробили у масках селфі і виставили у фейсбуці. Люди почали писати мені, запитувати, де ми такі маски взяли і просили пошити і їм. Я відразу відповідала, що маски не продаю. Бізнес на чужій біді не можу будувати. Собівартість маски смішна і не так важко її зробити», - розповідає дизайнерка.

Усю марлю та залишки тканини пані Аліна "пустила" на маски і власним авто розвозила тим, хто про них просив. На заміну хто мав, то дарував матеріали, з яких жінка відшивала наступні замовлення.

«Я все сама кроїла, шила, прасувала. Робила до тих пір, поки не закінчились тканина та резинки. За цей час отримала багато хороших відгуків, і це мене емоційно заряджало. Було їхала до батьків, а по дорозі, біля магазину, побачила чоловіка з дитиною без масок. Я зупинилась, дала їм маски і далі поїхала. Всіх кого бачила — всім роздавала. У той час на них був дефіцит, думаю, я багатьом допомогла», - ділиться майстриня.

Усі вироби були незвичайні, а дизайнерські. Пані Аліна оздоблювала маски наявною в неї фурнітурою, робила оригінальними та яскравими. Знайомим та друзям шила індивідуальні маски, такі, що на її думку, відповідали темпераменту майбутнього власника.

«Якось мені написала знайома клієнтка, матуся хлопчика. Вони з сином на той час перебували в лікарні. Жінка попросила зробити маски для діток, які з ними лежали в медзакладі. Я малечі нашила різнокольорових, оригінальних масок і передала. Дітям це була радість, бо вони звичайну медичну маску сприймають як хворобу і страх, а тут вона яскрава і цікава», - ділиться спогадами Аліна.

Маски шились індивідуально

Маски дизайнерка роздавала безкоштовно

Зізнається, такі вчинки їй приносили величезний заряд енергії та дарували ще більше бажання творити. Хоча й фізично було не легко самій справитись з такими об'ємами роботи, адже, бувало, вдень виготовляла понад півсотні масок, але результатом – задоволена.

«Якось я поїхала за тканиною в магазині, там ненароком почула розмову жінки, котра має швейний цех. Вона продавчині розповідала, що збирається переформатувати роботу через карантин і починатиме шити маски. А виготовляти їх вирішила не з марлі чи тканини, а з флізеліну. Це повністю клейова матерія. Підприємиця стояла і рахувала наскільки флізелін дешевше марлі. Я була шокована почутим і вирішила, що у жодному разі не зароблятиму на масках», - згадує Аліна Садова.

Хоча вкладала у пошиття масок власні кошти, час та зусилля, Аліна впевнена, вона нічого не втратила. Навпаки, для себе особисто знайшла набагато більше духовно та емоційно.