5 улюблених книжок Надії Синиці

...збурюють пам'ять і дають волю роздумам. Є й такі, котрі б'ють на сполох, примушуючи замислитися над сенсом нашого буття, а ще такі, які хочеться перечитувати знову і знов...

«Кобзар» Тараса Шевченка. Одна з книг, з якими я познайомилася ще в дитинстві. І нехай хтось важає, що «Кобзар» – це вже як «шаблон», він досі залишається для мене книгою книг. Нині я маю п'ять видань «Кобзаря». Інколи я з задоволенням слухаю шевченкове слово в аудіо-версії у виконанні видатних українських митців.
«Анна Кареніна» Льва Толстого. Вперше прочитала її у шостому класі й скільки не перечитувала — щоразу це нове розуміння, бо бачиш те, що притаманне тобі сьогодні.
«Епізодична пам'ять» Любові Голоти. Це книга про покоління 70-х років, вихідців з сіл. Героїня, проживши значну частину життя у місті, повертається до спорожнілої бітьківської хати і намагається зберегти від забуття родове коріння. Книга для душі, для роздумів.
«Самотність в мережі» Януша Вишневського. Книга дає зрозуміти, що в нашому житті немає зайвих миттєвостей, зайвих людей... Що слід час від часу зупинятися, цінувати кожну мить і любити тих, хто поруч, не боячись вчасно сказати потрібні слова.
Енциклопедії, словники, довідники... Книги, до яких звертаєшся за мудрим словом, відповіддю на конкретне питання.