ye-logo.v1.2

Колекторам заборонили погрожувати боржникам: президент підписав відповідний закон

Суспільство 2025
Закон про захист боржників вже підписав президент і після опублікування він набуде чинності
Закон про захист боржників вже підписав президент і після опублікування він набуде чинності. Фото: ілюстративне president.gov.ua

Про законодавчі зміни, які врегулюють діяльність колекторських компаній

Сьогодні, 12 квітня, президент підписав закон щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Це означає, що законодавчі зміни набудуть чинності найближчими днями. Що ж вони передбачають, з’ясував сайт «Є».

За інформацією пресслужби Національного банку України (НБУ), лише у липні минулого року НБУ отримав 535 скарг громадян на дії колекторів. Хоча навіть тоді такі компанії не мали права погрожувати боржникам чи телефонувати їм у нічний час, притягнути їх до відповідальності було непросто. Ситуацію має змінити закон, прийнятий Верховною Радою 19 березня цього року.

Згідно з ним, роботу колекторських компаній буде регулювати НБУ. Для цього впродовж трьох місяців державний регулятор має створити відповідний реєстр. Після цього банки та інші кредитодавці не матимуть права користуватися послугами компаній, які не внесені до такого реєстру. Крім того, вони самі мають стежити за дотриманням етичних вимог з боку колекторських компаній, з якими вони співпрацюють. Відтак, зіткнувшись з порушенням своїх прав, боржники можуть скаржитися на дії колекторів банківській установі, у якій взяли кредит, або одразу в НБУ.

Законодавчі зміни, які стосуються реєстрації колекторських компаній, введуть у дію через три місяці. Проте покладені на колекторів обов’язки щодо взаємодії з боржниками фактично одразу набудуть чинності після опублікування закону.

Як колекторам дозволено повідомляти громадянам про заборгованість?

У прийнятому законі прописано кілька шляхів взаємодії з боржниками. Зокрема, вони можуть здійснювати телефоні дзвінки та проводити особисті зустрічі. Останні можливі у період з 9.00 до 19.00 лише за попередньої згоди боржника. Таку згоду він може дати у телефонному режимі або письмово. Час і місце зустрічі мають бути узгоджені. Також колектори можуть надсилати текстові, голосові та інші повідомлення, зокрема, використовуючи програмне забезпечення або інші технології. Ще одним зі способів спілкування з боржниками є надсилання поштою листів з позначкою «Вручити особисто». Вони можуть надходити за місцем проживання, перебування чи роботи такого громадянина.

До речі, під час першого контакту з боржником колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та пені за прострочення.

Що заборонено робити колекторам?

Найперше законодавчі зміни забороняють колекторам здійснювати будь-які дії, які зазіхають на особисту гідність, права, свободи й власність боржника чи його близьких, представника, спадкоємця чи поручителя. Зокрема, ставити під загрозу життя, здоров’я чи ділову репутацію таких осіб, а також погрожувати їм, шантажувати та вчиняти будь-які інші протиправні дії. До прикладу, на конвертах або повідомленнях не можна використовувати найменування органів держаної влади, зображення та написи, які можна сприйняти як погрозу: «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо.

Колектори мають повідомляти лише правдиву інформацію, адже законотворці заборонили їм вводити людей в оману щодо розміру простроченої заборгованості й наслідків за невиконання кредитного договору. Наприклад, щодо можливості адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії боржника. А також колектори не повинні приховувати свій телефон чи адресу електронної пошти. Також колекторам заборонено взаємодіяти з боржником та іншими особами в період з 20.00 до 9.00, у вихідні, святкові та неробочі дні. Крім того, будь-яка взаємодія не може перевищувати два рази на день. А використання функції автоматичного додзвону не повинно перевищувати понад 30 хвилин на добу.

Натомість колектори взагалі не можуть повідомляти про заборгованість третіх осіб, які не вказані у кредитному договорі. Крім того, колекторським компаніям заборонено обробляти персональну інформацію про третіх осіб та деяку інформацію про боржників, їхніх рідних чи будь-яких інших представників. До її переліку належать: графіки роботи, місце та час відпочинку й зустрічей з рідними або друзями, поїздки за межі України, стан здоров’я, повідомлення, розміщені у соціальних мережах, політичні та релігійні переконання, членство у партіях і громадських об’єднаннях, а також фото- та відеоматеріали із зображенням боржника… Останнє можливе лише за попередньої письмової згоди.

Крім того, у законодавчих змінах передбачено, що колекторська компанія повинна припинити будь-яку взаємодію з боржником і його представниками з моменту отримання кредитодавцем документів, які свідчать, що така особа є:

  • недієздатною або особою, обмеженою в дієздатності;
  • перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я;
  • особою з інвалідністю І групи;
  • неповнолітньою особою.

За порушення вимог закону передбачена відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Обмеження на продаж заборгованості споживачів фінпослуг

У пресслужбі НБУ додають, що новий закон встановлює низку інших вимог. Наприклад, фінансові установи можуть продавати права вимоги за кредитами споживачів лише іншій подібній установі, яка має ліцензію на надання позик або послуг факторингу і перебуває під наглядом Національного банку України.

«Крім того, кредитодавець буде зобов’язаний повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж десяти робочих днів», — зазначили представники НБУ.

Читайте також: Президент нагородив посмертно двох бійців з Хмельниччини

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую