Картопляний сезон-2021: яким буде врожай цього року

Картоплю у нас вважають другим хлібом. Більшість з нас, за наявності ділянки, намагається виростити на ній власну бульбу. Але на одному й тому ж городі не завжди вдається зібрати гарний врожай. Одного року картопля тішить великими плодами, а вже наступного дає дрібні. На це мають вплив різні чинники: догляд, підживлення, якість насіння, шкідники, хвороби, погодні умови… Але багато городників забувають, що терміни висаджування також посідають не останнє місце. Встромивши бульбу в землю зарано, існує ризик, що вона підмерзне. Якщо ж не встигнути з посівною, то ґрунт пересохне і картоплі не вистачить вологи. Це все також негативно позначиться на врожайності. Тому знати, коли саме садити картоплю, дуже важливо не лише для фермерів, але й для простих дачників.

Лідери за врожайністю – Рівненська, Хмельницька, Житомирська та Полтавська області

За даними державних обласних адміністрацій, виробництво картоплі у 2020 році склало 20,7 мільйона тонн. Про це повідомив начальник управління землеробства і рослинництва Мінекономіки Сергій Шупик під час Нідерландсько-українського форуму з професійного картоплярства. За його словами, основними виробниками картоплі в нашій країні є такі області: Вінницька (минулого сезону зібрала 1,9 мільйона тонн), Житомирська (1,8 млн), Львівська (1,6 млн), Київська (1,5 млн). Найвища врожайність у 2020 році була зафіксована в Рівненській, Хмельницькій, Житомирській і Полтавській областях. Фахівець також зазначив, що минулого року, за інформацією облдержадміністрацій, спостерігалося значне падіння врожайності картоплі по Україні – до 157 центнерів з гектара.

Насіннєву картоплю розкупили ще восени

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства прогнозує збільшення виробництва картоплі у 2021 році на 3%, або на 590 тисяч тонн. Про це йдеться в оприлюдненому балансі попиту і пропозиції продукції рослинництва. А директор єдиної приватної компанії із селекції картоплі в Україні, науково-виробничого об’єднання «Чернігівеліткартопля» Ігор Шкурко відзначає, що цьогоріч у картопляній галузі спостерігається неабиякий ажіотаж. Насіннєву картоплю у них розкупили ще в жовтні-листопаді 2020 року. За його словами, зважаючи на зміни клімату, доводиться постійно оновлювати сорти. Ті ж, які за нинішніх погодних умов не дають бажаного результату, відбраковувати. «Якщо зоною виродження бульби ще десяток років тому був південь нашої країни, то нині це притаманно і для північних територій. Це спонукає проводити оновлення насіннєвого матеріалу кожні шість-вісім років, а вирощування продуктивних сортів скорочує до чотирьох-п’яти років, – поділився своїми спостереженнями експерт. – Фактично 90% картоплі вирощують домогосподарства, які не мають змоги встановити в себе крапельний полив. Саме тому ми орієнтуємось на селекцію посухостійких сортів, що не потребують додаткового зрошування. Прості селяни, у більшості випадків, нечасто оновлюють свій насіннєвий фонд. Як наслідок – мають низьку врожайність картоплі».

Погода нинішньої весни сприяє ранній вегетації городини

На цьому наголосив керівник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань. «Таку погоду можна вважати сприятливою для ранньовесняної вегетації. Невисокий температурний фон разом з оптимальним зволоженням ґрунту стимулює розвиток кореневої системи, – пояснює експерт. – Натомість процес зростання відбувається в помірному темпі. Це – найкращі умови для формування хорошого врожаю. Нині верхні шари ґрунту прогріті і добре зволожені. Середня температура на глибині 10 сантиметрів коливається в межах 7-9?С, що дозволяє вже сіяти моркву, цибулю, петрушку, щавель та редиску, адже ці городні культури не бояться заморозків. А ось щодо цукрового буряку й картоплі, то краще поки перенести посівну – принаймні, до того часу, коли тепла погода стабілізується».

Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда запевняє, що внаслідок аномальних змін клімату в нашій країні найближчим часом ми матимемо змогу вирощувати аж два врожаї картоплі на рік! Про це він повідомив в ефірі одного з українських телеканалів. Пан Кульбіда рекомендує українцям швидше адаптуватися до змін клімату — підвищення температурного режиму як у зимову, так і в літню пору року, а також до частих змін атмосферних процесів. «Владі слід розробити державну програму для адаптації галузей до кліматичних змін, зокрема, аграрної промисловості», – зазначив фахівець.

«В останні роки серпень досить спекотний, а бульба любить помірний клімат»

«Торік у кущах картоплин було багато, проте їхній розмір не тішив рекордами, — пригадує голова клубу садівників та городників «Черешня» Тетяна Васильєва. — Це сталося через весняні заморозки. Травневі дощі дещо покращили ситуацію, проте посприяли розвитку фітофторозу. Ми вже понад 40 років займаємося вирощуванням картоплі і дійшли висновку, що у західному регіоні нашої країни найкраще висаджувати ранньо-середні сорти. Я рекомендую не затягувати. До прикладу, минулого року ми посадили картоплю наприкінці березня, а викопали наприкінці липня, адже в останні роки серпень в Україні досить спекотний, а картопля любить помірний клімат. У серпні, та ще й у спеку, бульба вже не росте. І якщо картоплю вчасно не викопати, то взимку вона гнитиме. Варто пам’ятати, що тепла погода з дощами сприяє розвитку фітофторозу. Від цієї хвороби культуру слід обов’язково обробляти спеціальними препаратами, бо вона може за добу-дві знищити усі картопляні насадження».

«Картоплю саджаю тоді, коли з’являються бутони на абрикосах»

Своїми секретами рекордних врожаїв поділився і відомий подільський картопляр Анатолій Резник, який розробив власну систему вирощування «другого хліба». «Перед висаджуванням насіннєву картоплю слід добре прогріти, — радить Анатолій Станіславович. — Оптимальна температура для цього — 14-17°С протягом місяця-півтора, залежно від лежкості сорту - тривалості періоду спокою. Прогрівання при температурі понад 20-25°С призводить до вироджування картоплі. При прогріванні на світлі у бульбах утворюються сполуки, так звані інгібітори, які стримують ростові процеси вічок. Тож вони формуються короткими, огрубілими, не обламуються, на відміну від тих, що виростають у темноті, і стають тонкими, видовженими та крихкими. Крім того, від впливу світла у картоплинах накопичуються солонін та чаконін, які сприяють захисту рослин від шкідників та хвороб». Пан Анатолій каже, що висаджувати картоплю слід тоді, коли земля вже прогрілася. Орієнтиром можуть слугувати абрикоси та алича: якщо на цих плодових з'явилися бутони, можна сміливо розпочинати городні роботи. І краще це зробити тоді, коли дерева ще повністю не розквітли. «Велике значення має те, як ви висаджуєте картоплини, — каже господар. — Я роблю глибокі ямки, проте засипаю їх двома-трьома сантиметрами землі. Тобто після висаджування город у вас має бути не рівним і не з горбиками, а з заглибленнями. Таким чином зберігається волога, а згодом зручно загортати картоплю. Помилку роблять ті господарі, які добриво засипають у ямку. Щоб підживлення принесло користь, його слід розсипати по усій площі. Наші батьки, діди, прадіди завжди підгортали корчі картоплі у фазі бутонізації. Саме в цей активний період розвитку рослини коренева система розгалужується міжряддям, тому будь-яке механічне втручання в грунт у цей час є надзвичайно шкідливим, бо пошкоджується значна частина коріння. І рослина, замість того щоб стрімко розвивати вегетативні органи, змушена витрачати сили і час на своє відновлення. Тому у фазі бутонізації не можна робити будь-яке механічне втручання у грунт. Я ж картоплю не підгортаю, а загортаю. При багаторазовому загортанні ледь помітних сходів культура захищена від весняних приморозків, а також створюються умови для закладання сильної кореневої системи».

Варто зауважити, що практично всі експерти наголосили: визначальним чинником для врожайності картоплі буде погода у другій половині весни та на початку літа. Адже посухи, які, на превеликий жаль, стали звичними для клімату в Україні останніми роками, негативно впливають на посіви ранніх культур на завершальних етапах їхнього розвитку.