«У нас є 45 секунд, щоб сховатися»: хмельничанин розповів про ракетні обстріли в Ізраїлі

Понад десять днів відбувається збройне загострення між Ізраїлем і палестинцями. Ракетні обстріли та авіаудари стали частиною життя для людей, які проживають на цих територіях.

Хмельничанин Сергій (на прохання співрозмовника ми не вказуємо його прізвище – авт.) зі своєю дружиною та дочкою мешкає в ізраїльському місті Ашдод. Населений пункт розташований на півдні країни і знаходиться близько до гарячих точок. Сайту «Є» він розповів, як вони живуть в умовах обстрілів, скільки часу мають, щоб сховатися у бомбосховищах.

«Це, так би мовити, друга лінія вогню за інтенсивністю і протяжністю. Ми знаходимося в 40-кілометровій зоні, до нас дуже часто прилітають ракети і дуже часто ведуться сплановані залпи саме по нашому місту», - говорить він.

Переважну частину ракет перехоплює ізраїльська система «Залізний купол», але стовідсоткової гарантії установка не дає. Тож трапляються випадки, коли ракети все ж влучають у житлові будинки.

«Протиракетні установки встановлені навколо населених пунктів і важливих об’єктів. Вони націлені в небо і щоразу, коли летять ракети на місто, у них спрацьовують датчики. Система розраховує траєкторію польоту ворожої ракети і установка випускає свої ракети, збиваючи їх таким чином, щоб уламки падали не над населеним пунктом. Це працює і добре захищає, але все рівно не завжди, - каже Сергій. – У нашому місті було декілька прямих потраплянь в споруди. Впала ракета на дах приватного будинку, почалася пожежа. Також ракета розірвалася біля багатоповерхівки. Будинок став непридатний для проживання. Людей евакуювали, переселяють. На щастя, обійшлося без жертв, але були поранення. Хоча здебільшого люди травмуються, коли під час обстрілу біжать до бомбосховища і падають».

У момент, коли система відстежила ракетний удар по місту, в місцевості спрацьовує сирена. Люди, які там живуть, знають скільки часу від моменту запуску до падіння ракети в них є.

«Наприклад, у нас є 45 секунд, щоб сховатися. Рівно стільки часу звучить сирена, а після того ми або чуємо вибухи того, що ракета десь була збита, або вибухи того, що ракета десь впала», - зазначає хмельничанин.

Щоразу коли звучить сирена, люди мають заховатися у бомбосховище. Фото: ashdodonline.co.il

Є місця, які найбільше страждають від ударів. За словами Сергія, це невеликі селища близькі до Сектору Гази. Там у людей є близько 10-15 секунд, щоб сховатися.

Бомбосховища в Ізраїлі побудовані буквально на кожному кроці. У будинках, які споруджені після 2000-их, вони є у кожній квартирі. Ззовні сховище виглядає як звичайна кімната, але воно зроблене зі сталі. В кімнату ведуть широкі залізні двері, а на вікнах є залізні захисні щити.

«Коли чуєш сирену, ти закриваєш щити на вікнах і міцно закриваєш двері. Сидиш там поки гудить сирена і ще хвилин десять після того на випадок падіння уламків, чи на випадок нових атак», - пояснює чоловік.

Такі сирени звучать по п’ять-шість разів на день. Вночі ракетні обстріли теж тривають.

«Був один день найгірший, я навіть не можу сказати, як часто це було. Якось вночі було майже чотири години безперервного вогню, - говорить Сергій. - Наша донька живе в кімнаті, яка є бомбосховищем. Коли почалася ескалація, ми перенесли з дружиною в ту кімнату матрац і просто спали там, щоб не ставати по кілька разів на ніч».

Читайте також: «Шматочок хліба на базарі я виміняла на валяночки» - жіноча історія про війну

Водночас в Ізраїлі стоїть багато старіших будинків, де бомбосховище є одне на поверсі, або одне на всю будівлю.

«Поки звучить сирена тобі треба забрати дітей, взяти паспорт і якісь гроші на всяк випадок, спуститися на перший поверх, щоб заховатися. Якщо немає часу - людям радять просто вийти на сходи і перечекати удар там, бо там вони більш захищені. Але це все умовності», - ділиться хмельничанин.

І дітям, і дорослим в Ізраїлі постійно проводять навчання на випадок ескалації. Дітлахам показують, де є бомбосховища. Розповідають, як треба діяти, коли тебе застане сирена на вулиці чи в дорозі. У південних регіонах країни, де збройні загострення відбуваються часто, побудовані публічні бомбосховища просто на вулицях.

«Влада Ашдоду розклеїла у всіх багатоквартирних будинках величезні листівки із проханням не закривати під’їзди, для того щоб перехожі, яких застане сирена на вулиці, могли забігти в будь-який будинок і заховатися там. Ця тактика доволі дієва, - пояснює Сергій. - Зараз у соцмережах є багато відео з камер спостереження, в яких показують як багато людей знаходять таким чином сховище».

 Магазини, ресторани, установи в Ашдоді продовжують працювати.

Дитячі садки, гуртки, школи зараз закриті. Однак нещодавно школярам відновили онлайн-навчання. Як розповідає хмельничанин, не зважаючи на ракетні удари, люди ходять на роботу та намагаються жити своїм життям. Магазини працюють, ресторани відкриті.

«Люди в Ізраїлі до цього звикли, але з іншого боку ніхто себе не хоче наражати на додаткову небезпеку. Звісно, я не піду зараз на пробіжку. Не буду відбігати далеко, щоб вдома не нервували. Якщо ти зібрався кудись їхати, ти десять разів подумаєш, чи це точно потрібно зараз», - каже він.

Сергій додає, що зараз з’явилися перші «промені» надії на те, що незабаром все стихне і ескалація спаде. Передостання ніч була перша, коли в Ашдоді не звучали сирени. Тієї ночі не було жодного обстрілу. За його словами, за п’ять років життя в Ізраїлі це не перша ескалація, яку вони переживають. Щоправда, вперше настільки потужно. Говорить, це все складно і страшно. Але попри активні військові дії, чоловік не відчуває себе в надзвичайній небезпеці, коли треба брати речі та виїжджати.