Як не стати жертвою дезінформації: вчимося розпізнавати фейки та маніпуляції

Дезінформаційні атаки ворога – потужний інструмент, яким він наводить паніку, залякує, вводить в оману та намагається знищити віру в перемогу. Російські пропагандисти фальсифікують все: новини, документи, фото, відеозаписи, організовують підставні заходи. Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися простих правил. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготував спеціальний довідник для волонтерів, у якому дає спеціальні поради.

Як виявити фейк?

Не вірте і не поширюйте все на «автопілоті». Спершу запитайте себе:

- Чому я бачу цю інформацію?

- Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?

- Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?

Зверніть увагу на: наявність посилань на джерела інформації; подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення; фото чи відео, використані на підтвердження інформації; коментаторів, залучених експертів. Якщо ви не можете відповісти собі на питання, не бачите посилань на офіційні джерела та інших підтверджень, швидше за все, перед вами – фейк.

Дезінформатори дуже часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?

1. Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: «Шукати зображення в Google».

2. Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.

Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.

На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?

- Дати публікацій: однакові чи різні?

- Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?

- Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?

- Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.

- В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?

Додамо від себе, що існують і спеціальні пошукові системи, які спеціалізуються на пошуку зображень в інтернеті. Одна з них – TinEye, створена канадською компанією.

Важливо читати інформацію лише на офіційних ресурсах – сайтах або каналах міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника. Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою.

Також в інтернеті існує багато сайтів-сміттярок. Користувачі часто їм вірять, бо інформацію там подають емоційно, щоб шокувати, налякати, обурити. Ознаками таких сайтів та маніпулятивної інформації, яку вони подають, є емоційно забарвлена подача, відсутність посилання на першоджерело, підозріло однотипний контент. Крім цього, сайти-сміттярки імітують сайти реальних ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо), не мають рубрик із контактами та рубрики про свою редакцію.