ye-logo.v1.2

«Нам дуже бракує рук»: у Хмельницькому волонтери плетуть маскувальні сітки для армії та просять допомоги

Суспільство 9125

Якщо спочатку помічників були сотні, то тепер — значно менше.

Щодня зранку до вечора у Хмельницькому небайдужі плетуть маскувальні сітки для військових. Волонтери облаштувались у спорткомплексі Хмельницького національного університету. Це чоловіки і жінки, дорослі і навіть діти. Тут для всіх є робота: одні приносять тканини, інші ріжуть, треті плетуть.

Як розповідає хмельничанин Сергій Мулярчук, вони з друзями організували плетіння сіток ще в перший день повномасштабного російського вторгнення. Одразу на їхній заклик відгукнулося близько 2 тисяч людей, проте зараз охочих значно менше.

«Ми сплели за цей час приблизно 730 сіток на крупну воєнну техніку. Розміри орієнтовно — це 4х6 метрів. Буває, замовляють й інші розміри. Наразі нам катастрофічно бракує людей, не вистачає рук, які б допомагали все це робити. Замовлення від військових досі приходять, і ми не встигаємо закривати всі їхні потреби», — розповідає каже пан Сергій.

Хмельничани за місяць сплели 730 сіток на крупну воєнну техніку. Фото: скрін з відео

Тканину для сіток здебільшого привозять зі швейних цехів — це залишки, фактично непотріб. Ще 20% матеріалу приносять люди. Основа — це рибальська сітка, яку волонтери купують, але є кілька людей, які роблять її власноруч.

«Зараз уже почали працювати державні структури, почав працювати ринок, відновилось дистанційне навчання. Я розумію, що це теж важливо. Важливіше, можливо, ніж сітки, але військовим теж потрібно допомагати. Тому запрошую всіх, у кого є вільний час, приходити сюди хоча б на декілька годин і допомагати нам плести сітки», — додає Сергій Мулярчук.

Допомагати армії приходять люди різного віку. Фото: автора

Плетіння маскувальних сіток — це кропітка ручна робота. Проте ніхто не нарікає. Навпаки: люди радіють, що можуть допомогти захисникам.

«У мене двоє маленьких діток, я в декреті, тому не можу вийти на роботу і допомагати ЗСУ грошима. А дуже хочеться допомогти хлопцям хоча б чимось», — пояснює хмельничанка Вікторія Ляшенко. Ця молода жінка тут — одна з тих, хто заправляє тканинами. Вона вирішує і показує, яку тканину брати, а яку ні, як правильно різати і яким способом плести.

«Я тут практично з першого дня. Одногрупниця в соцмережах написала, що плете сітки. Я їй написала, що хочу до неї. А виявилося, що вона це робить аж у Львові, тому порадила мені, до кого звернутися у Хмельницькому. Один день я різала тканини, потім перейшла на те, щоб вчити людей плести», — каже Вікторія.

Хмельничан просять приносити тканину зелених відтінків. Фото: автора

Дівчина за фахом закрійниця, тому робота тут для неї не нова. Розуміє, як правильно виміряти, відрізати, щоб менше тканини було в залишках.

«Я спочатку пробую, відрізаю, привязую, щоб було зручно і зрозуміло людям, які потім плетуть сітки. Скоро весна, якщо раніше ми брали багато чорного, то тепер потрібно більше зелених відтінків. Дивимося, щоб не було блискучої тканини, щоб не було кольорової. Нам дуже не вистачає людей для плетіння, відновив роботу базар та інші заклади. Навіть ті, хто на ринку, хто працює пів дня, чи ті, хто позмінно: вони можуть прийти до нас навіть на годинку. Цього буде достатньо — ми вас навчимо один раз, і ви зможете приходити щодня. Прийде десять людей по годинці на одну сітку — і сітка буде готова», — додає волонтерка.

Для плетіння використовують кілька різних способів. Фото: автора

Пенсіонерка Надія Крутенчук щодня приходить плести маскувальні сітки із задоволенням, адже тішиться думкою, що може допомогти армії.

«Я зараз на пенсії, сиджу вдома. Вмію вишивати, шити, плести. Тому мені не важко тут працювати. Я вже знаю, як це правильно робити, адже є декілька різних технологій. Спочатку ми в'язали бантики, квадратики, тепер ялиночки. Нас тут підгодовують, є пиріжки, кава, чай», — ділиться Надія Іванівна.

«Хочеться зробити якісь внесок в перемогу України. Якщо я не можу воювати, то можу тут допомогти. Ми й переселенців приймали — 8 людей у нас ночували. Робимо все, що в наших силах», — додає її напарниця хмельничанка Інна.

Тканину ріжуть на смужки, а потім вплітають у сітки. Фото: скрін з відео

На кілька годин допомогти з плетінням приходить хмельничанин Олександр. Хлопець перед війною попав під скорочення, а в тероборону його не взяли.

«Як почалась війна — одразу пішов записуватися до тероборони, сказали, що там все укомплектовано. Тому допомагаю тут, чекаю наступної мобілізації», — каже він.

Хмельничан запрошують приєднатися хоча б на годинку. Фото: скрін з відео

Тут уже сформувався «кістяк» тих, хто приходить щодня. Є люди, які прибігають на годинку під час обідньої перерви. Але всі переконані, що плести маскувальні сітки — веселіше, ніж просто переглядати без кінця новини в телефоні.

«Я навіть не вважаю себе волонтеркою. У моєму розумінні волонтери — це люди, які щось важливе знаходять, купують, допомагають переселенцям, військовим. Я, жартуючи, називаю себе «підволонтер». Я просто хочу допомогти: мій брат військовий, і багато маю знайомих, котрі воюють. Я плету маскувальні сітки, щоб їх не знайшли вороги», — говорить Вікторія Ляшенко.

Допомогти з плетінням маскувальних сіток можна з 8:00 до 19:00 у спорткомплексі ХНУ. За детальною інформацією всіх охочих просять звертатися за телефоном: +38 (068) 061-37-17.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую