На дітях економити можна

Хороший пральний порошок - це суміш великої кількості хімічних компонентів. Вміння виробника скласти правильну хімічну формулу, яка оптимально поєднує активні речовини, дозволяє створювати дієві пральні порошки. Хороший дитячий пральний порошок - це суміш тих самих хімічних компонентів, проте, принаймні за словами виробників, підібраних таким чином, що і прати він повинен не гірше за звичайний та й має бути максимально безпечним для шкіри малюка. Але, це лише теорія. На практиці, з’ясувала наша газета, хороший дитячий порошок підібрати складно. По-перше, вибір таких засобів менший. По-друге, побачивши склад та гучні обіцянки на упаковці, зразу впадаєш у ступор: а який з них справді якісний та безпечний?

Мило, фосфати та ПАР

Зомбовані рекламою, ми переконані, що склад прального порошку для дітей справді відрізняється від звичайного. Проте, якщо уважно його вивчити, склад пральних порошків для дітей, то можна побачити, що він фактично ідентичний до тих, які використовуються дорослими. Коли ми дослідили коробки з порошком, то відшукали навіть славнозвісні ПАР. Ті самі сильнодіючі поверхнево-активні речовини, що сприяють розкладанню плям на тканині. Найбільш агресивні а-ПАР, проте в дитячих порошках частіше використовуються н-ПАР. Концентрація синтетичних ПАР може бути нижчою, ніж у натурального мила, а значить - менше залишиться на тканині після прання. Ще до дитячого порошку входять безліч інших добавок, які покликані поліпшити процес прання, наприклад, видалити важко виведені плями або поліпшити білизну, або запобігти повторному осадженню забруднень на тканину. Проте, різниця, яку ми помітили між дитячими порошками різних виробників, - це рекламні акценти, які вони роблять, реалізовуючи свій товар. Наприклад, "Вухстий нянь": "не містить мила, тому легко виполіскується з тканини, що виключає попадання на шкіру Вашої дитини миючих речовин". Порошок донецький "Агу": "виробляється на основі мила. Завдяки використанню натуральної сировини поверхнево-активні речовини, що входять до складу порошку, не залишаються на тканині після прання ". При цьому у складі порошку “Агу” "зазначено і мило, і н-ПАР, тобто неіоногенні поверхнево-активні речовини. Що ж вибирати? Мильна основа для дитячого порошку виготовляється з натуральних речовин рослинного і тваринного походження. Але тут можуть бути додані і синтетичні жирні кислоти. Вільний луг, що утворюється у воді, викликає подразнення ніжної шкіри дитини. Отож і синтетичні ПАР, які сьогодні фактично розкладаються на 100 % і натуральне мило мають як недоліки, так і свої «плюси». Індикатором для вибору є лише шкіра дитини, точніше реакція на той чи інший порошок та його здатність виводити плями. Але про це – трохи згодом. Зараз ще трохи про склад дитячих порошків. Одним із компонентів, яки ми знайшли на коробках були фосфати - речовини, призначені для активізації ПАР і пом'якшення води (саме вони бережуть нашу пральну машинку від накипу). Доведено їх негативний вплив на здоров'я людини. Не зважаючи на це в дитячий пральний порошок фосфати, все одно, додаються, хоча їх дозування знижене до 15-30%. До речі, на коробці одного з пральних порошків - болгарського виробництва «Тео бебі» зазначено, що він не містить фосфатів, хоча, у складі самого порошку вони все одно є.

Ароматизатори можуть викликати алергію, а ензими - небезпечний пил
Відбілювачі, що є обов'язковим компонентом багатьох порошків, відрізняються способом впливу на забруднені місця. Хімічні відбілювачі (хлорні, кисневі) безпосередньо діють на складні плями, сприяють окисленню і відновленню кольору тканини. Спосіб дії оптичних відбілювачів кардинально інший. По суті, це барвники, які осідають на поверхні тканини і створюють візуальний ефект чистої білизни. Вони залишаються на тканині після прання і стикаються з шкірою. У дитячих порошках рекомендується використовувати відбілювачі на основі перекису водню, що знищують хвороботворні бактерії.
Синтетичні ароматизатори покращують запах випраного одягу. Але всілякі віддушки викликають алергію і подразнення дихальних шляхів. Тому, необхідно, щоб їх було у порошку якнайменше, і щоб вони мали слабкий запах.
Ензими включаються до складу порошків для видалення білкових плям. Можуть бути небезпечними у вигляді пилу.
На сучасному ринку дитячої побутової хімії широко представлені товари вітчизняних і зарубіжних виробників. Зарубіжна модель дитячих пральних порошків воліє відмовитися від використання фосфатів, кисневих і оптичних відбілювачів, знизити відсоток вмісту ПАР і синтетичних ароматизаторів. Але, як ми у цьому переконалися, це вдається не усім. Як, в принципі, і вітчизняним, котрі найчастіше обирають мильну основу для дитячого порошку з використанням біодобавок і підбілювачів, що здатні вивести найскладніші плями. Які з них кращі? Гадати немає сенсу. Для цього ми влаштували експеримент в редакції й взяли абсолютно ідентичні шматки бавовняної матерії та поставили декілька плям: від ягід малини, вишні, смородини та трави. Тобто, нанесли увесь стандартний набір літніх смакот та дитячих розваг. А потім занурили наші піддослідні матеріали у порошковий розчин.

Наш експеримент

Для експерименту ми взяли чотири різні види порошку. Усі вони пристосовані для прання дитячих речей з перших днів життя. А ось за ціною дещо вирізнялися.
Зокрема, найдорожчим серед пральних засобів у нас був болгарський, а відтак дитячий порошок європейського виробництва «Тео бебі» (середня ціна 8 гривень). Користуючись порадами реклами, купили пачку прального порошку «Вухастий нянь», який в середньому на гривню дешевше від «Тео бебі», та повинен прати при температурі навіть 30 градусів. В принципі, як і усі наші «піддослідні». Два інших пральних засоби широкої реклами не мають. Один з них – «Агу», донецького ТзОВ «Українські промислові ресурси» за ціною трохи менше шести гривень та російський «Няня бебі» самарського виробництва за 6,95 гривні.
Наступним етапом нашого споживчого експерименту було забруднення тканин. На кожну ми нанесли трішки соку від ягід мали, вишні та смородини. А ще забруднили тканини зеленою травою та залишили усе сохнути на добу.
Наступного дня взялися прати плями, що в’їлися. Звісно, спочатку чотири шматки тканини замочили у воді з пральним порошком. До того ж, кількість пральних засобів взяли для точності експерименту однакову. Приблизно через шість годин після замочування приступили до прання. Терли сильно та довго. Потім знов залишили наші бавовняні матеріали помокнути у пральному розчині. Лише через дві години почали полоскати. Але так і не вдалося випрати пляму від трави. До речі, найкраще зі своїм завданням із виведенням плям впоралися пральні порошки «Няня бебі» та «Вухастий нянь». Проте, сказати «найкраще», не означає, що вони вивели усі плями без сліду. Сліди від трави, все ж таки, залишилася. Проте, значно менше помітні, ніж після прання іншими засобами. До речі, хочемо відмітити, що усі порошки надали тканинам яскравого білого кольору. А від «Тео бебі» залишився яскраво виражений приємний запах. Щоправда, спеціалісти кажуть, що це результат надмірного використання ароматичних композицій. Отож, вердикт нашого експерименту такий: не завадило скористатися й дитячим плямовивідником. Та й переплачувати зайвий раз кошти «за марку» не варто.