Кулінарний фронт: як ресторан у Хмельницькому годує пиріжками армію і переселенців

Сотні пиріжків щодня випікають у хмельницькому арт-кафе «Диканька», щоб нагодувати українських військових, волонтерів і переселенців. Готують для тих, хто потребує, також вареники, супи і борщі. Їхньою здобою смакують і в теробороні, і в шпиталі, і в звільнених від окупантів містах та селах на Київщині.

Печуть до 450 пиріжків щодня

З початку повномасштабного російського вторгнення ресторан став справжньою домівкою не тільки для колективу, а й для всіх небайдужих хмельничан, які приходять сюди щодня місити тісто, ліпити і пекти пиріжки. З картоплею чи яблуками — головним інгредієнтом в кожній страві є любов до рідної України.

Як розповідає власниця закладу Діана Штрейс, спочатку вони готували для переселенців, які втекли від війни до Хмельницького, і перші, і другі страви. А потім більшою мірою перейшли на пиріжки. Щоденно їх тут печуть близько 350-450 штук. 

Ліплять пироги не тільки працівники закладу, а й небайдужі хмельничани

«Ми конкретно знаємо, коли машина пакується, куди їде. От було, наприклад, на Чернігів їхали, коли там важка ситуація була. Зараз — у міста, які визволили у Київській області: Ірпінь, Буча. Сьогодні відправляємо 200 пиріжків для дітей-сиріт із Києва», — пояснює Діана Штрейс.

Вона каже, готують саме пиріжки, тому що це така їжа, яка не потребує особливих умов зберігання, їх не потрібно довго розігрівати.

«Ми на цьому не практикуємося, випічка — це не найсильніший наш "коньок", але на сьогодні вже вміємо робити і дуже смачне тісто, і смачну начинку. Все, що потрібно, робимо заради перемоги, — каже Діана Штрейс. — Відгукнувся колектив наш, друзі, сусіди. От мама моєї подруги прийшла — вона у нас такий боєць, з першого дня і без пропусків, бо у війни немає вихідних».

Щодня у "Диканці" готують до 450 штук пиріжків

Допомагають з перших днів війни

Жінки на свою волонтерські зміну часто приходять із дітьми, які також допомагають. Вони жартують, що 5-річний Єгор — їхній головний помічник. Він тут рівненько складає пиріжки на деко, «щоб красиво було», і вже вивчив український гімн.

«Я тут з перших днів, як почалась у нас біда в країні. Дочка мені каже: "Мамо, я знайшла тобі заняття, будеш ходити?" Я кажу: "Буду". І так прийшла сюди і допомагаю. Чому? Тому що вдома не можу сидіти», — говорить хмельничанка Марина.

Так виглядають українські пиріжки з любов'ю

Діана Штрейс зізнається, що як почалась війна, були думки поїхати з України, адже багато хто з її друзів поїхав.

«Але я розумію, що я господиня, що я в себе вдома, мені тут комфортно і спокійно, незважаючи на те, що над головою пролітає. Розумію, що ми можемо бути чимось корисними тут. Ми тут готуємо їсти — в цьому наша користь», — ділиться власниця «Диканьки».

Діана Штрейс дуже любить годувати всіх українськими стравами

Разом з іншими жінками вона одягає фартух, ліпить пироги і розповідає про своє німецьке коріння та любов до української кухні. Це те, що втримало її від переїзду за кордон.

«В мене німецьке коріння, але я вважаю себе українкою. У мене український паспорт, і в нас український заклад. Ми дуже любимо все українське, особливо українську кухню. Тому що наші бабусі так готували, і ми відкрили такий заклад, бо дуже хотілося нагодувати всіх українськими стравами», — каже Діана Штрейс.

А ці пиріжки поїдуть до дітей-сиріт

Вона просить хмельничан долучитися до приготування страв або допомагати продуктами.

«Приносьте продукти, ми будемо готувати з них корисні страви для ЗСУ, для українців, яким зараз потрібна їжа», — каже жінка.

Ці жінки вже стали справжньою сім'єю

Також у «Диканьці» дякують тим, хто не залишився байдужим і вже допомагає. А найбільша вдячність — українським військовим.

«Дякуємо всім людям, які долучилися роботою і продуктами. Разом — ми сила. Ми здобудемо перемогу, ми будемо вільні, будемо жити у прекрасній розвиненій країні, — додає хмельничанка Леся. — Дуже хочемо подякувати нашим воїнам, нашим ЗСУ. Завдяки їм на нашій території зараз спокій, але там, де йдуть важкі бої, якби не вони, не було б того спокою в нас. Можливо, це дуже страшна ціна, що гинуть солдати, гинуть мирні жителі. Але ми добємся перемоги і свободи».

Хмельничан запрошують долучитися продуктами

Наразі заклад працює, тут можна смакувати українськими стравами. Частина прибутку спрямовується на гуманітарні волонтерські потреби та армію.

Нагадаємо, господині на Хмельниччині готують сухий борщ для військових.