Перехід парафій з Московського патріархату до Православної церкви України: як це зробити у громаді

Релігійні громади Української православної церкви Хмельниччини, що перебувають у єдності з московським патріархатом, від початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України почали поступово переходити до Православної церкви України. Понад 30 парафій вже виявили бажання змінити конфесійну приналежність. Але процес цей, як виявилося, не простий.

За інформацією Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА, в області наразі зареєстровано 1362 православні релігійні організації, з яких 933 належать до УПЦ в єдності з рпц, а 405 – до ПЦУ.

Нещодавно єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський Павло (Юристий) в ефірі Суспільного розповів, що з 24 лютого розпорядженням начальника Хмельницької ОВА зареєстровані зміни до статутів 13 громад УПЦ: 2 з них змінили конфесійну приналежність на ПЦУ, 11 – на статус незалежних православних громад, ще 7 – перебувають на розгляді. Крім того, є заяви щодо наміру змінити приналежність, розповссюджені в соціальних мережах. Але юридично це зробити можна далеко не всюди. Адже процес доволі складний, особливо у великих містах.

Що передбачає закон про перехід 

Ще в 2019 році був прийнятий та вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», що передбачає механізми, які встановлюватимуть, в який саме спосіб релігійна організація може змінити свою підлеглість діючим в Україні та за її межами релігійним центрам.

Згідно з ним, для ухвалення рішення про перехід, потрібно дві третини голосів членів релігійної громади, які мають особисто підписатися під рішенням. Потім це оформлюється у зміни до статуту громади, які треба зареєструвати в обласному управлінні з питань релігій. А сама громада має бути включена до тієї чи іншої єпархії ПЦУ.

Крім того, зміна підпорядкованості громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав. Тобто, якщо більшість членів громади хоче перейти, а священик, який є юридично головою релігійної громади - ні, то будуть проблеми з використанням споруди та земельної ділянки.

Якщо частина громади не згодна з рішенням про зміну підпорядкованості, вона може створити нову громаду й укласти договір про порядок користування культовою будівлею та майном із власником.

У чому складність переходу в містах

За даними ЗМІ, наразі головна дискусія у питанні членства точиться навколо того, хто є членом релігійної громади та частоти участі у релігійному житті. Одна група каже, що членами громади є тільки ті, хто постійно відвідує храм. А інші кажуть, що всі місцеві мешканці, хто сповідує цю релігію/конфесію (православ’я) і хто час від часу бере участь у житті громади, є її членом.

Здавалося б реалізувати подібне можна лише у невеликих селах:  там збирається громада та голосує. Приналежність до громади можна підтвердити реєстрацією. Однак, якщо хтось буде враховувати частоту відвідування храму, то й з цим будуть питання. Де-факто все буде залежати від священника.

У більших населених пунктах, особливо там, де є більше, ніж одна споруда, провести подібні збори складно, адже членів православних громад тут не фіксують. Списків тих, хто відвідує храм, теж немає. В деяких випадках компроміс може бути у почерговому використанні споруди. Наприклад, якщо частина громади хоче належати до ПЦУ, але для повного переходу немає компромісу, то можна створити окрему парафію ПЦУ. А культовою спорудою користуватися по черзі. Утім, для цього храм має бути у власності держави.

До яких заходів вдаються, щоб відмежуватися від росії

Після початку війни у ПЦУ наголосили, що РПЦ "через своїх керівників фактично підтримала війну в Україні та є одним із її натхненників".

А вже в березні священники Хмельницького звернулися до митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія УПЦ (МП) з проханням підняти перед синодом УПЦ питання про вихід зі складу Московського патріархату.

Крім того, 21 березня Священний Синод ПЦУ ухвалив рішення "Про надзвичайний порядок прийняття до Православної Церкви України". Воно стосується духовенства і вірян, які перебувають в юрисдикції Московського патріархату в Україні (УПЦ МП), але "розуміючи реальний стан справ, усвідомлюють свій справжній канонічний та громадянський обов’язок та нині починають шукати способи відмежуватися від Російської Православної Церкви".

"Знаємо, що є різні настрої в єпархіях МП: хтось просто взяв паузу і тимчасово не поминає на богослужіннях російського патріарха Кирила, хтось зважується на більш радикальні кроки. Зокрема, є й ті, хто вже зараз твердо вирішив розірвати будь-які стосунки з МП та приєднатися до Православної Церкви України. Саме для них – згадане рішення Священного Синоду ПЦУ", – сказано в повідомленні.

В цьому рішенні є два аспекти. По-перше: релігійним громадам, які виявлять бажання увійти до ПЦУ, пропонують зберегти свою структуру.

По-друге: якщо духовенство, монастирі та громади з певних причин не можуть увійти до складу місцевої єпархії ПЦУ, після їх письмового звернення можуть бути прийняті, як виключення, безпосередньо під омофор Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, як ставропігійні парафії (монастирі). Тобто, як окремі одиниці, які безпосередньо підпорядковуються митрополиту.

“Такий стан речей вважаємо необхідним тимчасовим заходом, який вживається заради ікономії (пом’якшеного застосування норм канонічного права) для адаптації цих парафій у ПЦУ з подальшою їх повною інтеграцією у відповідні єпархіальні структури, згідно з територіальною приналежністю”, - йдеться у рішенні синоду.

Нагадаємо, що помісна Православна церква України була створена на об'єднавчому соборі в Софії Київській 15 грудня 2018 року. Її предстоятелем був обраний митрополит Епіфаній. Томос, який підтверджує автокефалію, був вручений Епіфанію патріархом Варфоломієм в Константинополі 6 січня 2019 року.

ПЦУ стала 15-ю церквою серед помісних православних церков світу.