ye-logo.v1.2

Які вулиці перейменували у Раковому, Книжківцях, Гречанах і Заріччі: історія хмельницьких топонімів

Суспільство 14038
Наприклад, вулицю Попова перейменували на Героя України Дмитра Васильєва
Наприклад, вулицю Попова перейменували на Героя України Дмитра Васильєва. Фото: ілюстративне «Google Street View»

Про перетворення назв низки вулиць від їх виникнення до сьогодення.

Кореспонденти сайту «Є» продовжують серію матеріалів, присвячених нещодавно перейменованим вулицям Хмельницького. У перших двох розповіли про історію топонімів, розташованих у мікрорайонах Центральному, Південно-Західному та Дубове. Нині на черзі — Ракове, Книжківці, Гречани та Заріччя. Короткі екскурси в їх минуле традиційно робитимемо на ґрунті книги історика та краєзнавця Сергія Єсюніна «Вулиці Хмельницького».

Згідно з рішенням міськради, 28 квітня у мікрорайоні Ракове перейменували дві вулиці й провулок, в Книжківцях — три вулиці й провулок, у Гречанах — вулицю, а в Заріччі — провулок. Їх назви очистили від імен російських і радянських митців, партизанів і науковців, замінивши їх українськими. А у Раковому з’явилася вулиця Героя України Дмитра Васильєва.

З М. Савіної на Марії Заньковецької (вулиця)

Розташована в масиві індивідуальної забудови у мікрорайоні Гречани, який до 1946-го був приміським селом. Вулиця виникла у 1989 році й була названа на честь російської актриси Марії Савіної. Нині її перейменували на Марії Заньковецької (скорочена назва: вул. Заньковецької).

Марія Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська, 1854-1934) — українська акторка й театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ – початку ХХ століть.

З Першотравневого на Заріччя (провулок)

Цей провулок розташований на західній околиці мікрорайону Заріччя. Точна дата його виникнення невідома. Однак провулок сформувався у часи, коли Заріччя було селом, яке у 1946 році приєднали до міста. Спершу він називався Польовим, але у 1953 році його перейменували на Першотравневий. Тепер же — на Заріччя (скорочена назва: пров. Заріччя).

З Попова на Героя України Дмитра Васильєва (вулиця)

Розташована у мікрорайоні Ракове, який до 1880-х був хутором. Цю вулицю заснували у 1966 році на території колишнього військового містечка КЕЧ «Ракове». Тоді її назвали на честь російського фізика й електротехніка Олександра Попова. Нині перейменували на Героя України Дмитра Васильєва (скорочена назва: вул. Васильєва).

Підполковник Дмитро Васильєв — Герой України, який загинув захищаючи Батьківщину від російських окупантів. Народився 20 березня 1978 року в Первомайську Миколаївської області. Після завершення навчання на артилериста-ракетника його направили у Хмельницький. З перших днів російсько-української війни Дмитро Васильєв став на захист країни як командир дивізіону 19-ї ракетної бригади «Свята Варвара». Підполковник разом зі своїм підрозділом 18 березня цього року потрапив під ворожий обстріл у Запорізькій області. Від важких поранень Герой помер наступного дня. Його поховали на Алеї Слави раківського кладовища у Хмельницькому. Президент Володимир Зеленський надав Дмитру Васильєву звання Героя України з врученням ордену «Золота Зірка».

Полеглий Герой України Дмитро Васильєв. Фото: з архіву редакції

Полеглий Герой України Дмитро Васильєв. Фото: з архіву редакції

З Осипенко на Марини Кіреєвої (провулок)

Його досить умовно можна віднести до мікрорайону Ракове. Насправді цей провулок розташований в районі «за цукрозаводом», тобто на території колишнього масиву Новий план №1. Він пролягає між вулицями Заводською та Калнишевського. Провулок виник у 1930-х і мав поштову адресу «Новий план №1, провулок №1». У 1946 році його назвали на честь радянської льотчиці Поліни Осипенко. Нині провулок перейменували на Марини Кіреєвої (скорочена назва: пров. Кіреєвої).

Марина Кірєєва була хмельницькою балериною, серце якої зупинилося в серпні 2014 року на 50-му році життя. Зокрема, вона присвятила два десятиліття Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театру імені Михайла Старицького.

З Чайковського на Станіслава Людкевича (вулиця)

Розташована у ближньому Ракове. Вона виникла у 1930-х і спершу називалася провулком Дубове №2. Однак у 1946 році її перейменували на честь російського композитора Петра Чайковського. Тепер же — на Станіслава Людкевича (скорочена назва: вул. Людкевича).

Станіслав Людкевич (1879-1979) — український композитор, музикознавець, фольклорист і педагог. До його найбільш грандіозних творів належить кантата-симфонія «Кавказ», написана на вірші однойменної поеми Тараса Шевченка.

З Академіка Збарського на Бориса Патона (вулиця та провулок)

Розташовані у мікрорайоні Книжківці, який до 1981 року був окремим селом. До того часу вони не мали жодної назви. Тож отримали ім’я радянського біохіміка Бориса Збарського. Нині їх перейменували на Бориса Патона (скорочені назви: вул. і пров. Патона).

Борис Патон (1918-2020) — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії та технології металів. Перший, нагороджений відзнакою «Герой України» (26 листопада 1998 року).

З Академіка Чеботарьова на Агатангела Кримського (вулиця)

До 1981 року теж немала жодної назви. Тож їй надали ім’я радянського математика Миколи Чеботарьова. Нині її перейменували на Агатангела Кримського (скорочена назва: вул. Кримського).

Агатангел Кримський (1871-1942) — український історик, сходознавець, мовознавець, орієнталіст, письменник, перекладач і поліглот. Був одним з організаторів Академії наук України у 1918 році. Став жертвою сталінського терору.

З Академіка Щерби на Трохима Верхоли (вулиця)

Виникла у 1992 році в масиві індивідуальної забудови й тоді ж була названа на честь радянського мінералога Григорія Щерби, який народився у Книжківцях. Нині її перейменували на Трохима Верхоли (скорочена назва: вул. Верхоли).

Трохим Верхола (1883-1922) — український громадський діяч і маляр. Походив зі селянської родини зі Сатанова. У період Української Народної Республіки Трохим Верхола був головою «Просвіти», головою повітової земської управи та повітовим комісаром у Проскурові.

Нагадаємо, міський голова Олександр Симчишин пояснював, що війна з російськими загарбниками є світоглядною. А топоніми — це не питання історії, а світогляду. Наприклад, ми в історії надалі вивчатимемо Сталіна, Гітлера, Леніна, бо це наші вороги. Однак на їхню честь не мають бути названі наші вулиці. Вони мають бути вшановані іменами Українських Героїв. Топоніми — це маркери нації, яка тут проживає.

Також він раніше розповідав сайту «Є», що насправді перейменування вулиць не вимагає значних витрат з місцевої скарбниці. Потрібно лише замінити таблички. Крім того, після перейменування хмельничани не зобов’язані негайно йти в ЦНАП і вносити зміни у документи. Це необхідно зробити лише у деяких випадках. Наприклад, під час оформлення спадку або продажу нерухомості.

Читайте також: Президент нагородив Героїв з Хмельниччини орденами «За мужність»

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую