«Війна не обирає, скільки тобі років»: у Хмельницькому попрощалися з загиблим Героєм Володимиром Мельничуком

Володимиру Мельничуку назавжди залишиться 57 років. Фото: автора

Невдовзі Володимиру Петровичу мало б виповнитися 58 років.

«Петрович», - саме так називають Володимира Мельничука його побратими, які сьогодні приїхали в Хмельницький, щоб вшанувати загиблого захисника. Прощалися з 57-річним хмельничанином, який загинув 14 липня на Донеччині, рідні, знайомі, друзі, волонтери та прості містяни. Володимиру Петровичу 11 серпня мало б виповнитися 58 років, але… захищаючи Україну від російського агресора, Володимиру Мельничуку, який в березні пішов добровольцем у лави Збройних сил України, назавжди буде 57.

«Він казав: «Мамо, як я не піду? Я здоровий, крепкий! Як не піду?» – не стримуючі сліз пригадує мати Героя Галина. «Він ніколи не боявся нічого. Пішов добровольцем з перших днів… - каже рідний брати Володимира Мельничука Олександр. - Нехай з Богом спочиває. Слава Україні!»

18 липня в Хмельницькому провели в останню путь Володимира Мельничука.

Під час прощання з Героєм люди не стримували сліз.

У приміщенні міської ритуальної служби людно. Ті, хто прийшов віддану шану Герою, не стримують сліз. Важко говорити й військовим, які з ним служили.

«Петрович був моїм підлеглим. Дуже розумна людина. У нас там немає військових звань, ми усі побратими. І перемога буде за нами! Ми цих орків доб’ємо», – каже командир роти з позивним «Дев’ятий».

Ще один побратим Володимира Петровича, Олександр, розповідає: «Це перша втрата в нашому взводі, до того ми мали одного 300-го. У нас всі герої, немає такого, щоб хтось не віддавався, «вмикав» задню. Всі розуміють, що за нами наші родини, ми воюємо за наші сім’ї, мир, спокій. Важко говорити… втрата». Олександр, роблячи паузу, перевівши подих, продовжує: «Петрович був у нас самий старший, ми його шанували. Але війна не обирає, скільки тобі років, яке звання маєш. У нас одна цінність – це наша воля та свобода, мир».