Фейки про найманців в Україні та вплив технології Deep-fake у інформаційній війні: підбірка тижня

Російська пропаганда активізувала поширення фейків у країнах ЄС про те, що іноземні найманці масово воюють та гинуть в Україні.

Раніше сайт “Є” розповідав, як кремлівська пропаганда просувала наратив про те, що «польські найманці є значною силою, яка воює на боці України, і вони захопили Донбас». На початку грудня кількість фейків про найманців в Україні різко побільшала, а для їх просування за кордоном росіяни використовують “агентів впливу”.

Фейк про тисячі румунських найманців в Україні

Румунське видання veridica.ro спростувало фейк про нібито тисячі польських і румунських військових, які воюють проти росії в українській військовій формі.

Румунське ЗМІ розвінчало фейк про найманців

Про це заявив колишній офіцер американської розвідки Скотт Ріттер, якого цитує інше румунське видання activenews.ro. Ріттер заявив, що Польща та Румунія направили війська в Україну на основі офіційних зобов’язань. Ріттер також каже, що Київ також отримує значну підтримку з боку Франції, Великої Британії, Канади та США. Варто зазначити, що офіцер розвідки чітко підкреслює той факт, що підтримка України Румунією полягає у відправці військ, яких, за його словами, «багато»».

Таким чином, пропагандисти просувають наратив, що “росія фактично воює з НАТО в Україні", як кремлівські чиновники стверджують з початку війни.

Румунські фактчекери відмічають, що насправді жодна країна не надсилала регулярні війська в Україну, а підтримка та допомога, яка надається Україні для протистояння російському вторгненню, полягає лише в озброєнні та техніці. На даний момент, Уряди Румунії та України не підписали жодного зобов’язуючого договору, згідно з яким Бухарест зобов’язується розгорнути регулярні війська на українській лінії фронту. За даними Міністерства оборони, між Румунією та Україною справді існує військово-технічна угода, хоча вона стосується виключно технічної та військової співпраці, не передбачає взаємних гарантій безпеки та не має жодних операційних наслідків. У цьому контексті колишній міністр оборони Васіле Дінку неодноразово заявляв, що російські офіційні особи та кремлівські пропагандисти вдаються до таких «фальшивих новин і токсичних повідомлень».

Щодо іноземців, які воюють на боці ЗСУ, то румунські фактчекер відзначили, що кілька західних держав, деякі з яких є членами НАТО, дозволили своїм громадянам йти добровольцями воювати в Україну. У цьому контексті уряд у Києві створив Міжнародний легіон територіальної оборони, який складається з бійців-добровольців, які підтримують оборону Збройних сил України.

Щодо “агента впливу”, то колишній офіцер, про якого йде мова, Скотт Ріттер, відомий поширенням фейкових новин, крім того, його засудили до тюремного ув'язнення за розбещення неповнолітніх.

Фейк про тисячу загиблих польських найманців

Дезінформацію про “найманців в Україні” також поширюють й у Польщі. Російські телеграм-канали поширили фейк про те, що в Україні за 10 місяців російського вторгнення нібито загинуло понад 1200 польських військових, які воювали на боці України як найманці. Навіть більше, у деяких публікаціях також йдеться про те, що «Варшава чекає від Києва на оплату своєї дружби проти росії», – а саме нібито збирається окупувати західні області України. Джерелом інформації про 1200 загиблих поляків є публікація авторства Якуба Можняка у польському виданні Niezaleny Dziennik Polityczny, пише сайт "Стоп Фейк". 

Справді, на сайті польської газети Niezaleny Dziennik Polityczny у розділі «Окремий погляд» опубліковано колонку Якуба Можняка. Автор заявляє, що на основі інформації з «відкритих і загальнодоступних джерел» йому нібито вдалося нарахувати понад 1200 загиблих та кілька тисяч «поранених і скалічених» польських військових, які брали участь у війні з росією на боці України. Влада Польщі, як запевняє Можняк, для того, аби приховати ці втрати, створила в місті Ольштин цвинтар «в американському стилі» (кам’яні плити замість надгробків), – там вони нібито таємно ховають загиблих.

Польське видання неодноразово просувало російські наративи

Видання Niezaleny Dziennik Polityczny добре відоме дослідникам дезінформації як один із рупорів російської пропаганди в Польщі. Зокрема, журналісти видання Rzeczpospolita раніше досліджували те, як у Niezaleny Dziennik Polityczny безпідставно поширюють дезінформацію про польську армію. Крім цього, видання посилювало кремлівські наративи про нібито підготовку захоплення Польщею західних областей України. Аналітики Белсат звертають увагу на те, що Niezaleny Dziennik Polityczny щонайменше з 2017 року перебуває в неофіційних списках сайтів, які розповсюджують російську пропаганду, і, ймовірно, керуються російськими спецслужбами.

Що стосується «Якуба Можняка» – автора Niezaleny Dziennik Polityczny, який розповсюдив інформацію про 1200 убитих поляків, то, як пише польське видання Olsztyn.com.pl, такої людини насправді не існує. «Якуб Можняк», як і кілька інших співробітників Niezaleny Dziennik Polityczny, є вигаданими особами.

Сама інформація про нібито 1200 загиблих поляків є безпідставною. Журналісти StopFake з’ясували, що інформація з відкритих джерел не дає підстав для подібних висновків – йдеться про менш як десять загиблих добровольців. Так, польське видання ONET Wiadomosci 11 листопада повідомило, що наразі достовірно відомо про смерть трьох польських добровольців із початку російської агресії в Україні. Також 6 грудня в українських ЗМІ з’явилася інформація про загибель ще двох поляків із Міжнародного легіону.

Інформація про те, що «польських найманців» нібито таємно ховають на «американському цвинтарі» в Ольштині є абсурдною. Справа в тому, що лише наприкінці листопада 2022 року Міністерство оборони Польщі ухвалило перехід на американський стандарт військових цвинтарів. Створення таких цвинтарів планується у всіх регіонах Польщі, зокрема й в Ольштині. Наразі невідомо, скільки польських добровольців воює в Україні, проте відомо, що серед них немає жодного солдата на дійсній службі.

Використання Deep-fakes в інформаційній війні проти України

Deep-fakes – глибокі фейки – це підробні зображення, які створюються за допомогою штучного інтелекту.

І хоча створення фейкових відео не є чимось новим, але deep-fakes використовують передові алгоритми машинного навчання та штучного інтелекту для редагування або створення візуального та аудіоконтенту, який дозволяє простіше обдурити людей. Deep-fakes спочатку розроблялися для різних етичних цілей, наприклад, для маркетингових цілей. Маркетологи, які використовують глибокі фейки, можуть заощадити гроші на витратах на відеорекламу, оскільки їм не потрібен особистий виконавець. Можна використати попередні цифрові записи актора, щоб створити нове відео, вставивши відповідні фрази зі сценарію актора.

Європейська платформа moderndiplomacy.eu розбирає застосування deep-fakes у інформаційній війні проти України.
Так, видання згадує, як на початку війни представники країни-агресора намагалися використати Deep-fake з зображення президента України Володимира Зеленського, щоб за допомогою дезінформації змусити українські війська скласти зброю. Однак, видання відмічає, що якість Deep-fake була низькою. На відео тіло президента України майже не рухалося, коли він говорив, за винятком голови. Його голос звучав деформовано і майже грубо.

Ось так виглядав діп-фейк з Зеленським Фото:rayon.in.ua

Видання відмічає, що в подальшому фейкові відео активно використовували у країнах НАТО. Наприклад, з цифровим логотипом BBC News в одному відео говорилося, що військовий командувач Польщі видав наказ про переведення армійських військ у «найвищу готовність».

Пізніше ВВС заявило, що такого відео не існує і що їхній бренд був використаний для створення фальшивого фільму. Польські чиновники також звинуватили Москву у здійсненні кібератак на країну. І подібні прикладі далеко не одноразові, коли пропагандисти створюють фальшиві відео, або користуються технологією Deep-fake.

Журналісти відмічають, що використання технології Deep-fake може бути загрозливою як для бізнесу так і для геополітики. Так, у разі появи якісного Deep-fake з зображенням президента США, який говорить, що підтримує росію, це може вплинути на динаміку світової політики, принаймні до офіційної заяви.

“Тепер ми всі знаємо, що цей приклад надто екстремальний, але це було лише для того, щоб показати, наскільки катастрофічною може бути ця технологія”, - підкреслюють журналісти.

Одним з ефективних способів боротьби з діп-фейками є якраз нагадування, що подібну технологію можуть використати, а також оперативна заява від офіційних осіб, якщо подібний фейк було оприлюднено.

Рубрика «Opinion» для просування роснаративів

Центр протидії дезінформації попереджає, що російські “агенти впливу” за кордоном активно просувають російські наративи у відомих виданнях за допомогою блогів.

Приклад такої публікації за допомогою блогів.

Так, західні експерти у своїх ЗМІ просувають наративи, тотожні російським за допомогою рубрики «Opinion». Це газетна рубрика, в якій автор ділиться власною суб’єктивною думкою щодо важливих суспільно-політичних подій у світі. По факту це блог, а не редакційний матеріал.

На даний момент, західні медіа засуджують журналістів, які мають проросійські погляди. Проте свобода слова дає можливість таким «експертам» поширювати пропаганду. Частіше за все подібні «думки» потрапляють у рубрику «Opinion» та отримують відповідний підпис: «The views expressed by contributors are their own and not the view of the publication», що означає: «Погляди, висловлені дописувачами, є їх власними, а не поглядами видання».Проте роспропаганда активно посилається на західних експертів з рубрики «Opinion», видаючи суб’єктивну думку автора за позицію відомого медіа. І читач, відповідно, коли бачить заголовок: «Bloomberg вважає, що…», вірить дезінформації ворога.