Зазирнути у майбутнє Хмельниччини

Наша газета намагалася уявити життя Хмельниччини через 10-20 років. Виявилося, що деяким місцевим експертам майбутнє область, видається не лише перспективним, а й з європейським рівнем життя, чудовою екологією та купою туристів.

Проте, їхні мрії зовсім не розділяють колеги зі столиці. На думку останніх, найближчі 20 років на Україну очікує чергове підняття пенсійного віку, зменшення працездатного населення та зміна клімату.

Ми не бачимо себе незалежними

Та й із українською незалежністю не все зрозуміло. Принаймні, за результатами соціологічного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна напередодні Дня Незалежності, зі 1000 респондентів, відповідаючи на питання: "Чи хотіли б ви бачити Україну незалежною державою через 20 років", тільки 48 відсотків відповіли позитивно. Інші респонденти відповіли таким чином: чверть з них хотіла б бачити Україну у складі Російської Федерації, кожен п'ятий хотів би бачити Україну у складі Євросоюзу. Водночас, кожен п'ятий українець (19 відсотків) не пишається своїм громадянством.

До 2030 року кількість працездатного населення в Україні зменшиться на 6 мільйонів осіб. Про це йдеться в дослідженні "Oxford Economic Forecasting". Таким чином, Україна вийде на четверте місце серед країн світу, за темпами падіння кількості працездатного населення. Найбільший приріст працездатного населення буде в Індії - 241 мільйон, Пакистані - 62,93 мільйона, Нігерії — 54,4 мільйона. Тому, на думку експертів, на Україну, ймовірно, чекатиме засилля робочої сили саме з цих країн.

Через двадцять років Україна повернеться до питання збільшення віку виходу на пенсію, оскільки тривалість життя громадян поступово підвищиться. Таку думку висловив виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устинко. Експерт вважає, що наступне підвищення пенсійного віку потрібно проводити через 7-10 років після 2021 року, коли вік виходу на пенсію чоловіків і жінок зрівняється на позначці 60 років.

А координатор програм із зміни клімату Національного екологічного центру України Крістіна Рудницька не сумнівається в тому, що проблема зміни клімату в світі вже існує. Кажучи про зміну клімату в Україні, вона не виключає загального підвищення температур, зміщення кліматичних поясів - коли степи стають напівпустелями, пустелями, відповідно, й фауна змінюється. Зокрема, для південних і східних регіонів є ризик виникнення проблем з питною прісною водою. А в Західній Україні, на Закарпатті почастішають зливи та опади.

А от перспективи розвитку Хмельниччини на найближчі 10-20 років значно оптимістичніші. Принаймні, так вважають наші експерти, спираючись на нещодавно розроблену стратегію регіонального розвитку Хмельниччини.

Інноваційні технології та кадровий “голод”

Розробляли цей документ із перспективою не на один рік, а на цілих десять — більше сотні краян разом із спеціалістами із Євросоюзу. «Досягнення стратегічних цілей, а їх визначено чотири, забезпечить розвиток Хмельницької області як економічно динамічного та комфортного для проживання людей регіону, - каже перший заступник начальника Головного управління економіки облдержадміністрації, один із розробників стратегії Хмельниччини, макроекономіст Марія Хоменко. – Формування Стратегії за кращими європейськими зразками дозволило поєднати в цьому документі прагматизм та виважений підхід до гармонійного розвитку території області, різних секторів економіки та соціальної сфери».

Стратегічним для нашого краю є розвиток різних інноваційних високотехнологічних промислових виробництв, які забезпечать поглиблену переробку сировини та високу конкурентоспроможність товарів місцевого виробництва на ринках країни і світу, реалізація туристично-відпочинкового потенціалу краю, розвиток сільських територій та подальше підвищення ефективного сільськогосподарського виробництва, розбудова інфраструктури та створення умов для підвищення якості життя через розвиток людських ресурсів.

«Стратегічні цілі члени робочої групи із розробки Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки опрацьовували у ході відкритої дискусії, - ділиться Марія Василівна. - Вони були сформовані на основі вивчення наявних потенціалів розвитку краю, аналізу наших переваг та ризиків, а також в порівнянні області з сусідніми».

За словами експерта, нині Хмельниччина є промислово-аграрним регіоном. «Актуальним для розвитку економіки є залучення інвестицій, - ділиться пані Хоменко, - нині це пріоритетний напрямок роботи влади, адже в розвиток необхідно вкладати кошти інвесторів, а інвестор вимагає до себе уваги. Тож дбаємо про гарний імідж області та комфортні умови для розвитку бізнесу та інвестування». Хоча, як зізнається економіст, лише наявність виробничих баз справу не вирішить: багато чого залежить й від того, хто очолює підприємство, а також у наявності необхідних кваліфікованих кадрів. На жаль, в області, як і в цілому в Україні, нині спостерігається «голод» на професіоналів робітничих професій.

Органічні продукти — візитівка регіону

Хмельниччина має гарні природно-кліматичні умови та родючі ґрунти. «В структурі економіки краю чільне місце займає сільськогосподарське виробництво, - розповідає Марія Василівна. - Особливу увагу приділяють відновленню колишніх та побудові нових досконалих підприємств з поглибленої переробки сільськогосподарської продукції вирощеної саме у нас. Підприємства переробки не лише дадуть додаткові робочі місця, сприятимуть розвитку сіл, селищ і малих міст, але й додатково наповнять місцеві бюджети, забезпечать екологічно чистою продукцією органічного походження, що може стати візитівкою регіону».

«Заманювати» туристів будемо екологією

Ще одна перевага, яку має область, - це туристичний потенціал краю. «На Хмельниччині мальовнича природа з чудовими ландшафтами. У нас є значний запас унікальних лікувальних мінеральних вод, величні пам’ятки історії та архітектури, мережа оздоровчих та відпочинкових закладів, яка буде розбудовуватись, - каже Марія Хоменко. – Завдяки хорошій екологічній ситуації в регіоні ми маємо стати потужним центром рекреаційного туризму, де відпочиваючим запропонують здорову їжу, чисте повітря та унікальну природу. Наразі розпочато роботу щодо туристичної промоції області та створення потужної туристичної інфрастуктури”. Загалом, за словами Марії Василівни, при розробці Стратегії розвитку Хмельниччини були враховані ті точки економічного зростання, які пов'язані між собою. “Розкрутка” однієї з них запустить увесь механізм розвитку. Потрібно лише добре всім нам попрацювати.

“Я вбачаю, що через 10-20 років Хмельниччина буде регіоном з низьким екологічним навантаженням, економіка якого базуватиметься на високоефективному багатопрофільному сільському господарстві, наукомістких виробництвах та широкому спектрі торгових і транспортно-логістичних послуг. Нові робочі місця, висока достойна оплата праці, успішний бізнес, ефективні інвестиції, збережена та примножена культурна спадщина, курортополіс «Сатанів», а головне, висока якість життя краян – стануть основними характеристиками краю», - резюмує пані Хоменко.

Анатолій Ткачук, експерт Європейського Союзу, директор інституту громадянського суспільства, наш земляк, один з основних розробників Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2012-2020 роки, бачить Поділля в майбутньому справді квітучим. «Наша область має безліч переваг аби розвиватися. І головний пріоритет Хмельниччини в тому, що серед геріонів, Поділля входить до п’ятірки з найкращим екологічним становищем. А це - запорука розвитку туристичної галузі. За прогнозами, традиційні туристичні центри Європейського Союзу в перспективі втратять частину своїх туристів на користь нових міст у Центральній та Східній Європі. Ці передумови дають всі підстави Хмельниччині позмагатися за нових туристів Взагалі, я впевнений, що через 20 років покращиться і демографічна ситуація, і тривалість життя подолян».

Питання двомовності вже не стоятиме

«Моє покоління ще мало змогу пити воду з річки, - пригадує керівник обласної організації українського товариства охорони природи, голова громадської ради при Хмельницькій облдержадміністрації Юрій Рєзніков. - Нині — це утопія. Але варто розуміти, що двадцять років, які ми прожили незалежними, — це не лише дата в календарі. Нині підростає свідоме покоління, яке не знає тиску тоталітарної системи. Ще рік-другий, і до влади почнуть приходити люди, які народилися в незалежній Україні. Це стане позитивом в усіх сферах нашого життя, адже ця молодь мислить по-європейськи. Я впевнений, що вони будуть цінувати і берегти «трьох китів», які зараз плюндруються: мову, історію та культуру. Тобто, через 20 років питання двомовності вже не стоятиме. В плані екології слід очікувати покращення. Звісно, якщо нам не принесе неочікуваних «сюрпризів» розвиток атомної енергетики. Можливий дефіцит питної води. Але цього не станеться, якщо ми будемо втілювати в життя ресурсозберігаючі технології. Впевнений, що буде здійснюватися чіткий громадський контроль діяльності влади. Вкупі це дасть позитивні зрушення і в плані екологічної безпеки, і в економіці. Мій прогноз — через двадцять років жити стане, безперечно, краще. Усі сподівання — на нову генерацію подолян».

А ще буде... нашестя саранчі

Василь Панчук, провидець із Красилівщини, все ж має не такі райдужні прогнози. Він вважає, як би влада не намагалася вихвалятися своїми досягненнявіми, в найближчі десять-двадцять років нічого втішного для Подільського краю не світить. «Хмельниччина не буде годувати Європу хлібом, - вважає він. - Його запасів аби ледве для нас вистачило. Хоча й маємо одні з найродючіших в Україні чорноземи. Якщо не зміниться політика ставлення до села та виробництва продовольчої продукції, коли людям до столу будемо подавати екологічно чисті харчі, а не консерванти, нашпиговані різноманітною хімією, своїм бездумним ставленням поступово переведемо їх у баласт. А ще серйозну тривогу і занепокоєння викликає водопостачання обласного центру. Запаси питної води на Чернелівському водозаборі постійно зменшуються. І ми суттєво відчуємо це вже в найближчі п'ять років.
А ще нашу область, як і Україну в цілому, у два найближчі десятиліття очікує нашестя комах, подібних до саранчі. Це також завдасть неабияких збитків сільському господарству».