Україна і НАТО: ставлення українців до вступу в альянс та безпекові гарантії (результати опитування)

З березня минулого року в українському суспільстві і медіа-просторі активно обговорюється питання отримання Україною безпекових гарантій. І якщо ще декілька років тому «безпекові гарантії» вбачалися суто договірними моментами, то тепер цей вислів став синонімом повноцінного членства України в НАТО. Як змінювалася думка суспільства, вирішили дослідити фахівці Київського міжнародного інституту соціології. Питання, яке було поставлене українцям під час опитування, звучало так: чи будуть діяти «безпекові гарантії» без вступу до альянсу, чи безпека можлива тільки при умові повноцінного членства?

Вступ до НАТО: ставлення перед повномасштабним вторгненням

Якщо у випадку вступу до Європейского союзу з 1990-х років простежувалася постійна тенденція до зростання підтримки європейської інтеграції, то у випадку з НАТО ситуація змінювалася значно повільніше.

Напередодні Революції Гідності рівень підтримки серед українців вступу до НАТО коливався в межах 15-20%. Вступ держави до альянсу не був основною з вимог протестувальників на Майдані. Українці на той момент займалися вирішенням інших внутрішніх питань. І навіть після завершення Революції не додався відсоток тих, хто вважав НАТО одним із гарантів безпеки для України.

Проте окупація Криму та розв’язання росією війни на Донбасі вплинула на різке зростання підтримки нашими громадянами приєднання до НАТО. Але при цьому станом на 2021 рік у разі проведення референдуму з питання вступу України до альянсу тільки 48% українців підтримали би його, а 24% - ні. При цьому продовжувалася зберігатися значна регіональна відмінність: до приєднання більш скептично ставилися на півдні та сході.

2023 рік: скільки українців хочуть бачити Україну в НАТО 

Згідно з результатами опитування, зараз 89% українців хочуть бачити Україну в складі НАТО, причому у всіх регіонах абсолютна більшість підтримують такий крок: від 79% на сході до 93% в західних регіонах країни. Дані опитування підтверджують той факт, що українське суспільство нарешті консолідувалося в цьому питанні.

Інфографіка: До 2030 року: чи ви хотіли б, щоб Україна була у НАТО

Проте, готовність «пожертвувати» вступом до альянсу заради припинення війни на території України, виражають 18% серед опитуваних. Для 76% українців така альтернатива є неприйнятною.

Інфографіка: Наскільки прийнятним чи неприйнятним ви вважаєте кожен з варіантів як ціну за встановлення миру? Україна відмовляється від заявленої мети вступу до НАТО

«Безпекові гарантії» чи вступ до НАТО

У травні 2022 року думки суспільства з цього приводу розділилися майже порівну. 39% респондентів наполягали тільки на повноцінному членстві, 42% бажали отримати лише «безпекові гарантії».

Через рік громадська думка помітно змінилася: тепер до НАТО хочуть 58% українців.

Соціологи наголошують, що небажання українців приєднатися до НАТО «спровокували» росію, а саме російська агресія стала каталізатором суспільної підтримки євроатлантичної інтеграції. І чим довше триває війна в Україні, тим збільшується відсоток громадян, які готові йти до альянсу.

Інфографіка: Зараз обговорюється питання щодо можливих способів забезпечення безпеки України. З яким з цих тверджень Ви згодні більшою мірою?

А надання «безпекових гарантій» від інших держав виглядають менш переконливо. Західними партнерами такі гарантії використовуються як альтернативне рішення для України: ми надаємо підтримку, але пропонуємо вам вступ до альянсу «відкласти на майбутнє». Українці сприймають скептично таку партнерську позицію. Як з огляду на історичний досвід, коли різноманітні домовленості та меморандуми втрачали свої дії, так і з огляду на фактичні обсяги та швидкість надання Заходом підтримки України під час ведення активних бойових дій на її території.

Більшість українців все ж таки розглядає війну проти росії як спільну разом із західними союзниками і вдячні за надану допомогу. Але водночас обсяг цієї допомоги не сприймається як достатній для отримання перемоги над ворогом. Поки українські міста потерпають від терористичних атак агресора, у виконання та надання «безпекових гарантій» українці не вірять.