Якою буде зима: думки експертів та енергетиків

Енергосистема України вже пережила свою чи не найгіршу зиму. Але наші енергетичні об'єкти і досі залишаються пріоритетними цілями для російських ракет та дронів.

На сьогодні зафіксовано 271 влучання в енергетичні об'єкти країни. Їхнє відлуння ми відчуваємо й дотепер, бо далеко не всі вони відремонтовані. Навіть влітку непомітні спочатку пошкодження не раз переростали в системні аварії і залишали без світла сотні тисяч споживачів в Україні і за її межами навіть за відсутності обстрілів. Проте попереду – зима, відтак, споживання в системі суттєво зросте.

До прикладу, кожні мінус п'ять градусів у Києві – це плюс 100 мегават (МВт) споживання. Чим буде холодніше, тим більшим буде дефіцит. Коли імпорту не вистачатиме, систему доведеться балансувати відключеннями. Про це зазначає виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Відновлення

До наступного осінньо-зимового періоду нині готуються всі: енергетики, влада, військові. Також і пересічним громадянам слід подбати про те, щоб не змерзнути взимку і бути зі світлом. Тривають планові та відновлювальні ремонти електростанцій та обладнання, необхідного для передавання виробленої електроенергії. До початку осінньо-зимового періоду на АЕС мають завершити планові ремонти. Адже атомні станції – чи не єдині енергетичні об'єкти, які не обстрілювали росіяни.

Що не скажеш про ТЕС та ГЕС. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, в Україні немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б не зазнала ворожих атак. «Поточні ремонти робимо п'ятий місяць поспіль: сім блоків зробили, ще стільки ж – у процесі. У 2023 році плануємо привести до ладу 27 блоків ТЕС. Також потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей», – повідомив Дмитро Сахарук.

Проте до початку опалювального сезону навряд чи вдасться відновити хоча б половину потужностей. «Енергетична частина готується, ведеться велика робота з відновлення і високовольтних мереж, і генерації. Однак усе зробити не вдасться. Як би ми не намагалися, навіть за наявності грошей терміни виготовлення та доставки обладнання
не дозволять упоратися до нового опалювального сезону. Високовольтна мережа буде відновлена максимум на
30-40% відносно її нормального стану…» – вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Важливим етапом підготовки до опалювального сезону є створення систем захисту енергетичної інфраструктури від російських атак та покращення протиповітряної оборони. Що саме передбачається – не виносять на широкий загал.

Ще одним ключовим фактором для проходження зими є накопичення достатніх обсягів палива. За словами Дениса Шмигаля, нині вже є 1,5 мільйона тонн вугілля на складах та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону ці резерви мають збільшити до 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубометрів газу. «Не бачу жодних проблем з паливом. Рівень споживання вугілля зараз низький. Враховуючи поточний рівень видобутку газу, нам має вистачити ресурсу власного видобутку, тому тут жодних проблем не очікується», – зазначив Олександр Харченко.

Прогнози

Ключовий ризик майбутньої зими експерти вбачають в обстрілах інфраструктури. «Умови, в яких ми почнемо цю зиму, будуть набагато гіршими за ті, що були на початку минулої зими. Ми закінчили минулий опалювальний період, коли 75% теплової генерації були зруйновані або пошкоджені. Цього не було у 2022 році», – пояснив Дмитро Сахарук.

Експерт з енергетики Геннадій Рябцев додає: «Може бути ситуація гірша, ніж минулого року, через відсутність резерву генеруючих потужностей. Баланс у нас зараз недостатньо міцний».

«Найбільша проблема сьогодні – відсутність запасу міцності в мережах «Укренерго», а саме – на підстанціях компанії», – каже голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

Експерти вважають, що на роботу енергосистеми країни в майбутній опалювальний період впливатимуть також ситуація на Запорізькій АЕС, об'єм імпорту електроенергії, температура повітря та строки відновлення пошкоджених мереж і об'єктів.

Проте не все так погано, як описано вище. Нові виклики стали для наших енергетиків важливим досвідом. Вони вже добре розуміють, як треба реагувати на будь-яку ситуацію. Крім того, в державі з'явилося чимало потужних автономних джерел живлення, запаслися ними й бізнес, і пересічні громадяни. Тож відсутність електроенергії не стане на заваді у роботі багатьох підприємств, установ та організацій, у звичному побуті громадян.

Висновки

Аварійні ситуації цілком можливі. Їх можуть спричинити обстріли, перенавантаження мереж, аварійні зупинки енергоблоків. Але загальноукраїнський блекаут малоймовірний. Якщо є можливість, поки ціни більш-менш доступні, громадяни та підприємці можуть придбати генератори, повербанки та запастися пальним про всяк випадок. А хто вже має альтернативні джерела енергії, варто влаштувати їм техогляд. 

Поки є час, не зайвим буде утеплення житла. «Українцям треба зрозуміти: до кінця війни проблеми з електроенергією не зникнуть. Труднощі будуть навіть після її закінчення. Тому краще до цього бути готовими», – попереджає Геннадій Рябцев.

Народна мудрість стверджує: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни». Тож, перефразувавши, стає зрозумілою проста істина: щоб не замерзнути взимку, не зупинилося виробництво, щоб не поглинути у суцільну темряву, щоб вижити – потрібно розуміти виклики сьогодення, реалії часу, в якому живемо, та завчасно підготуватися до них.

 Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.