Нові фейки про мобілізацію та знищений в результаті обстрілу храм: добірка тижня

Російські пропагандисти продовжують створювати купу фейків та маніпуляцій над темами, які активно обговорюють в українському суспільстві, зокрема, про мобілізацію.

Новий фейк про мобілізацію

У Генеральному штабі Збройних Сил України попередили про новий російський фейк про нібито "мобілізацію 80% чоловіків в Україні". Про це з посиланням на пресслужбу Генштабу пише видання Ліга.

Військові заявляють, що російські пропагандисти проводять чергову інформаційну кампанію для зриву мобілізації в Україні, під виглядом українських медіа в Telegram-каналах почала поширюватися дезінформація про проведення "повної мобілізації" в Україні, під час якої "призвуть 80% чоловіків".

Зазначається, що в месенджерах та чатах поширюються повідомлення про "перекриття доріг та вручення повісток усім чоловікам призовного віку".

У Генштабі наголошують, що подібні повідомлення — це брехня, щоб дискредитувати мобілізацію та посіяти паніку.
Також у повідомленні нагадали, що воєнний стан та мобілізація в Україні продовжені до 15 листопада, а жодних додаткових умов та рішень щодо збільшення обсягів призову не розглядалося та не ухвалювалось.

Фейки навколо зруйнованого храму в Одесі

Нагадаємо, що 23 липня внаслідок нічної атаки армії РФ по Одесі зазнав пошкоджень Спасо-Преображенський кафедральний собор і деякі православні святині, що перебували у ньому.

Клірик Одеської єпархії УПЦ, архідиякон Андрій Пальчук на місці розповів, що влучило у праву частину собору і пробило до мінус першого поверху. Будівля зазнала великих пошкоджень, всередині здійнялась пожежа. "Руйнування колосальні. Половина собору лишилася без даху. Порушені центральні палі, фундамент. Вилетіли всі вікна, ліпнина. Була пожежа, загорілася частина, де у церкві продаються ікони та свічки. Після закінчення повітряної тривоги приїхали служби, ДСНС і все потушили", — розповів “Суспільному” Андрій Пальчук.

Після чого, росіяни почали активно створювати фейки навколо зруйнованого храму.

Зокрема, Центр протидії дезінформації відмічає, шо пропагандисти намагаються маніпулювати відео, на якому волонтери прибирають руїни Спасо-Преображенського кафедрального собору в Одесі, натякаючи, що це вигадка.
Так, дезінформатори взяли уривок з репортажу британського телеканалу Sky News, де показано, як одна з волонтерок розбирає уламки зруйнованого храму.

«Здається, що собор в Одесі був побудований із пінопласту. Зверніть увагу, як легко жінка переносить блоки. Цементні тут би і троє чоловіків не забрали. Чергова фікція?», – прокоментували пропагандисти.

Таким чином ворог маніпулює інформацією, намагаючись применшити наслідки своєї злочинної атаки на найбільший православний храм в Одесі.

Далі низка кремлівських медіа поширює конспірологію про те, що Україна нібито заздалегідь планувала удар по Спасо-Преображенському кафедральному собору в Одесі. Підтвердженням начебто слугує присвячена собору стаття у Вікіпедії, до якої інформацію про руйнування було внесено за кілька годин до ударів російськими ракетами по Одесі, відмічає видання “Стоп Фейк”.

«Українські націоналісти знали про руйнування одеського Преображенського Собору ще до ракетної атаки ЗС РФ», – пише один із пропагандистських ресурсів, використовуючи як доказ скриншот із енциклопедії.

Справді, на сайті Вікіпедії можна відслідкувати всі правки та зміни, які було внесено до різних статей, а також побачити, хто та з якої IP-адреси зробив редагування. У статті про собор українською мовою видно, що найперша правка була зроблена о 22:59, 22 липня. Водночас російська атака по Одесі, внаслідок якої було значно пошкоджено Спасо-Преображенський кафедральний собор разом із низкою інших історичних будівель міста, відбулася в ніч проти 23 липня. Так, приблизно о 00:38 23 липня на Одещині було оголошено повітряну тривогу, а на початку першої години ночі з'явилася перша інформація про вибухи в місті.

StopFake звернувся за коментарем до адміністратора української версії енциклопедії Анатолія Луцюка, щоб роз'яснити, чому зміни у статті про собор з'явилися до атаки. Як виявилося, жодна конспірологія за скриншотами, що поширюються, не ховається. Такий час пояснюється тим, що в історії редагування Вікіпедії використовується час UTC, різниця якого з київським часом становить 3 години влітку. Це ж пояснення у Вікіпедії можна знайти у розділі обговорень змін та правок до статті. Отже, перші правки з'явилися о 01:59 23 липня, коли вже стало відомо, які будівлі в Одесі постраждали внаслідок атаки армії РФ.

Чергові шахраї

Паблік “По той бік новин” нагадує, що небезпеку в мережі створюють не лише російські пропагандисти, а й шахраї та аферисти.

Попри неодноразові викриття, вони вперто продовжують ловити довірливих людей. Як працюють шахраї: вони створюють фейсбук-сторінки з максимально діловими назвами — які нагадують службові сповіщення від соцмережі. Це може бути щось типу «Ukraine - Reports Infringing Content», «Community Stan-d Business», або як цього разу — «Pаges Business Violations». До кожної з них можуть додавити рандомний набір цифр, які, слід розуміти, символізують реєстраційний номер «скарги».

Далі знаходять популярні сторінки — це можуть бути торгові компанії, популярні люди або громадські організації. І розсилають їм попередження про можливе блокування сторінки через порушення Стандартів спільноти.

Якщо раніше в своїх публікаціях шахраї тегали по 20-30 сторінок за раз, то тепер кожен допис присвячений окремій компанії, організації чи особі. Шахраї просто поширюють основну їхню світлину, а в супровідному тексті пишуть свої фейкові попередження.

Зрештою все зводиться до пропозиції підтвердити обліковий запис, натиснувши на вказане посилання. Мовляв, якщо цього не зробити, система автоматично вимкне ваш обліковий запис, і ви не зможете використовувати його знову. У жодному разі не переходьте за лінком.

Це звичайнісінький фішинг — такі сайти видають себе за інших (у цьому випадку за службу підтримки Facebook), щоб ошукати вас.

Зловмисники можуть використовувати сайт, щоб обманом змусити вас виконати небезпечну дію, наприклад, установити шкідливе програмне забезпечення або повідомити особисту інформацію (пароль, номер телефону, дані кредитної картки тощо).

Зазвичай інтернет-провідник виявляє оманливі сайти автоматично і попереджає користувача про небезпеку.
“Непогано дає собі раду з цим також Google — для прикладу ми писали цей текст в docs.google і коли вставили в нього фішинговий лінк, нам миттєво прийшло на пошту попередження від “Безпека Google Диска”, - відічають фактчекери.

Нагадуємо, шо стандарти спільноти Facebook не передбачають колективних попереджень, ще й у форматі звичайнісіньких дописів. Також не існує попереджень через репости.

Справжні попередження приходять порушникам через сповіщення, але не в приватні повідомлення. Для оскарження не потрібно переходити за сумнівними посиланнями, достатньо натиснути відповідну кнопку.