Без даху над головою: хто та як дбає про житло для внутрішніх переселенців

Багатьом із нас навіть важко уявити, як це – схопити те, що під рукою, та тікати у світи. Туди, де не літають снаряди, де цілодобово не чути канонади артилерії, де відносно безпечно можна ходити полем та лісом, але де нічого не нагадує про рідний дім… Залишити домівку, яка, можливо, була колискою не одного покоління в роду, оселю, яку будували предки, яку шанували й розбудовували наступні покоління, рідні стіни, що завжди оберігали і давали прихисток – хіба не одна з найжахливіших бід, які можуть трапитися в житті людини?

Від 2014 року починати життя з нуля українцям – внутрішнім переселенцям –доводилося і в помешканнях рідних та знайомих, і в орендованих квартирах та будинках, і в модульних містечках. Але багато з них мріють про заселення у надане державою житло.

На початок 2023 року в Україні на обліку перебуває 4,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Проте їх реальна кількість становить близько 7 мільйонів. Про це заявили в Мінінтеграції.

Мати власний куточок ще у мирні часи було бажанням багатьох українців. Аж тут – мільйони залишилися без даху над головою. Цілком зрозуміло, що жоден місцевий бюджет «не потягне» такого навантаження, щоб придбати всім постраждалим від війни житло. Державний здебільшого спрямовують на фінансування захищених статей, як-от зарплати бюджетній сфері, а також – на підтримку всіх, хто нині зі зброєю в руках боронить нашу країну.

Вагоме «плече» у цій проблемі нам підставили міжнародні партнери. До прикладу, у травні цього року в Ірпені на Київщині відкрили модульне містечко з фінських таунхаусів. 36 місцевих родин отримали комфортне і затишне житло. Серед них – родини загиблих героїв, багатодітні родини, військовослужбовці та ВПО. Модульне містечко відкрили на території колишнього санаторію «Ластівка». У ньому розташували 12 фінських таунхаусів, у кожному з яких – по три квартири. Отже, це 36 комфортабельних двокімнатних квартир з окремими вбиральнями, душовими та кухнями. У квартирах також є гаряча вода та опалення. Їх обладнали необхідною технікою, меблями, посудом, кондиціонерами та речами першої необхідності. Таунхауси побудував уряд Фінляндії, а ірпінська міська влада облаштувала всі комунікації. Будинки зроблені з якісного дерева та утеплені мінеральною ватою. До речі, після завершення війни модульне містечко залишиться у власності громади.

Крім того, у Знам'янці на Кіровоградщині побудували модульне містечко для проживання 70 внутрішньо переміщених осіб. Фінансування на будівництво надав чеський уряд. Містечко має двоповерхову структуру, складається з 50 модулів: 22 призначені для проживання, решта – для побутових потреб. У помешкання вже завезли необхідну побутову техніку та речі домашнього вжитку, зокрема посуд. На території комплексу облаштували дитячий майданчик і місце для приготування їжі на випадок відсутності світла.

Ключі від нового житла вручили й для 40 переселенців в Мукачеві на Закарпатті. Модульне містечко розташоване на території місцевого професійного аграрного ліцею. Там є 11 будинків, у кожному з яких по дві житлові кімнати, кухня і санвузол, передбачені системи обігріву, а приміщення утеплені за сучасними технологіями та стандартами. Також підведені необхідні комунікації: водопостачання, водовідведення й електропостачання. Житло споруджене за кошти Чеської Республіки, зокрема благодійного фонду «Карітас Чеської Республіки».

До кінця 2023 року розпочати будівельні роботи зі спорудження капітального житла для ВПО мають у Чернівцях, Дубно, Ковелі, Львові, Житомирі та Макарові. Вони увійшли до програми «Житло для внутрішньо переміщених осіб та відновлення звільнених міст в Україні» в рамках європейської грантової програми дій Північної Екологічної Фінансової Корпорації (НЕФКО). Передбачено, що дах над головою отримають до 615 осіб.

В рамках проєкту за 64 мільйони євро мають збудувати житло з повністю обладнаними та мебльованими квартирами, в загальному з корисною площею у межах від 3 500 до 10 110 квадратних метрів у три-п'ятиповерхових будинках.
Заплановані інвестиції для Чернівців становлять 10,5 мільйона євро, Дубно – 5,3 мільйона, Ковеля – 4,8 мільйона, Львова – 19,5 мільйона, Житомира – 8 мільйонів євро. Споруджувати нові багатоквартирні житлові будинки будуть за технологією швидкомонтованого будівництва з використанням попередньо виготовлених будівельних конструкцій або їх аналогів.

Як повідомляє пресслужба Чернівецької міської ради, від реалізації цього проєкту переселенці отримають облаштовані нові квартири з меблями та побутовою технікою. А додатково матимуть бомбосховища, а також інженерні мережі й благоустрій території. Це вже фінансуватиметься з міського бюджету. У відомстві повідомили, що майбутнє соціальне житло протягом перших п'яти років надаватимуть виключно переселенцям, а потім й іншим вразливим групам.

У Хмельницькому теж планують збудувати житло для переселенців. Попередньо йдеться про три будинки, гроші на зведення яких виділить Європейський Союз. Кошти надійдуть як грант, тобто повертати їх не потрібно буде. Наразі озвучується сума у 8,4 мільйона євро, або ж понад 344 мільйони гривень за теперішнім курсом НБУ.

Чи не у всіх відносно спокійних регіонах України нині гостро стоїть питання розселення ВПО. Більшість із них самостійно шукали собі дах над головою, донині платять за оренду житла. Дехто, хто мав з собою накопичення, придбав квартиру чи хату в селі, облаштувався на новому місці. Проте таких зовсім небагато. Люди намагаються пристосуватися до нових умов, нових випробовувань… Хтось із них ще мріє повернутися до рідної домівки після нашої Перемоги. Але є й такі, кому повертатися нікуди. 

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.