На Хмельниччині суперечка між бомжами завершилась кривавою розправою

Друзями цих чоловіків можна було назвати тільки умовно, швидше, «союзниками» у нелегкій праці видобування металобрухту на міському сміттєзвалищі, розташованому поруч з їх селом. Старший, 60-річний чоловік, більше 20 років провів у місцях позбавлення волі за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, несплату аліментів, у іншого — нещасливе сімейне життя, тож вони покинули соціум та майже весь час проживали самітниками на смітнику. Обов’язків, окрім заробити на прожиття, у них не було ніяких, тож чоловіки пару днів вишукували у купах залишків цивілізації металеві предмети, здавали їх заготовачам, а потім пропивали зароблені кошти. 

На сміттєзвалищі чоловіки познаходили усі необхідні у побуті речі, дарма, що вживані. Так, у саморобних шалашах та під навісами і жили. На імпровізованій кухні споживали їжу, яку готували поруч на вогнищах. Оскільки за день мешканці смітника могли заробити щонайменше 100 гривень, нестачі у грошах у них не було. Під час одного з таких застіль, після випитої пляшки, старшому чоловікові, який набрався в’язничних понять ще за радянських часів, не сподобалось лайливе висловлювання на свою адресу. Він взяв у руки ніж, зайшов потерпілому зі спини, який у цей час навіть подумати не міг, що на нього чекає, та з лівого боку через спинку стільця застромив лезо прямо йому у спину.

Свідки, такі самі мешканці смітника, які й викликали швидку та працівників міліції, спочатку не звертали уваги на звичні для них покрикування одне на одного чоловіків, а схаменулись аж тоді, коли побачили, що молодший лежить нерухомо коло дерева. Підозрюваний у цей час уже поспіхом збирав речі та намагався покинути місце злочину. Свідки жорстокої розправи стверджують, ніби він обмовився, що уже давно хотів позбавити життя потерпілого.

За навмисне вбивство згідно частини 1 статті 115 КК України чоловікові доведеться провести за гратами другу половину життя — до 15 років.