Хмельничанка виставляє на аукціон розмальовані уламки ворожих «ланцетів» та «шахедів», щоб підтримати ЗСУ

На оголошення про розіграш розписаного уламка від збитого розвідувального ворожого безпілотника волонтерка Наталія Піонтковська розмістила у соцмережах. За отримані гроші від продажу лоту мали закуповуватися засоби для чистки зброї. Попередній уламок був викуплений за майже чотири тисячі гривень, які одразу дали змогу придбати пральну машинку для військових, які перебувають на Херсонському напрямку.

«Є потреба і її треба закрити. А на такі речі збори не відкриєш», - коментує свій допис-звіт у фейсбуці волонтерка з Хмельницького Наталія Піонтковська.

На особистій сторінці хмельничанки ще досі триває розіграш уламка збитого «шахеда» із особистим підписом генерал-майора Дмитра Марченка. Знову таки, всі зібрані кошти йдуть на потреби військових на Херсонському напрямку.

У коментарі для сайту «Є ye.ua» Наталія Піонтковська розповідає, що сама народилася у Вознесенську Миколаївської області. Після закінчення школи вирішила переїхати на захід України, а оскільки її мати була з Хмельниччини, то дівчина вирішила залишитися саме тут.

«Після закінчення школи я вирішила переїхати на захід України, тому що я виросла в російськомовному середовищі і мене це гнітило. Так я опинилася на батьківщині своєї матері. Сюди я приїхала на навчання, закінчила Хмельницький національний університет, а потім вийшла заміж і залишилася тут», - розповідає волонтерка.

Волонтерством жінка почала займатися з 2014 року. Фото: з фейсбуку Наталії Піонтковської

Плетіння маскувальних сіток та кікімор, виготовлення теплих шкарпеток та енергетичних батончиків... Допомагати хлопцям, які стали на захист України, Наталія Піонтковська почала у 2014 році у складі волонтерок Громадської організації «Два крила». На той час її чоловік перебував в АТО, а вона у Хмельницькому гуртувалася з іншими, щоб закривати потреби для військових. Через три роки – у 2017 – коли жінка стала керівником ОСББ, волонтерство, за її словами, відійшло на другий план. Вона, звичайно, продовжувала час від часу плести сітки, проте вже не так активно, як раніше. Початок повномасштабного вторгнення змінив пріоритети.

«У мене величезна кількість вже була на той момент знайомих професійних військових і багато моїх знайомих щойно мобілізувалися до лав ЗСУ. Оскільки я декілька років була керівником ОСББ, у мене була можливість організувати навколо себе людей для допомоги. Тож і плели сітки, і збирали кошти для необхідних речей. З часом, звісно, хтось відсіявся, проте постійно залишалися поруч мої дівчата, з якими ми працювали ще з 2014 року, - розповідає хмельничанка. - З початком війни багато людей нервували, - я це бачила по чатах ОСББ. І ми дали можливість людям заспокоїтися та зайняти вільний час та думки: долучитися до спільної потрібної роботи. Ми не перші і не останні, але як мінімум в моїх будинках така діяльність людей заспокоювала, тому я можу це собі в "плюс" додати».

Реєструвати фонд жінка сенсу не бачила, тому що люди, які постійно допомагали, продовжують це робити і надалі. За майже два роки війни, розповідає волонтерка, є втрати серед її друзів та знайомих, але вона з однодумцями продовжує допомагати підрозділам. На цьому і заснована її організація: від закупівлі шкарпеток до автівок, мавіків та систем РЕБ. Ну і ще виготовлення спеціальних енергетичних батончиків, які вони робили ще з 2014 року.

«Зараз вже дуже багато рецептів, але ми притримуємося того свого першого, який нам «затвердили», якщо так можна сказати, військові зі спецпідрозділу. Також виготовляємо солодкі каші і «вітамінну бомбу», - розповідає Наталія Піонтковська.

Розпис гільз та інші артефакти з передової

На той момент, коли почали розписувати, переважно, гільзи, вже у людей виникали бажання робити теж саме, розповідає волонтерка. Маючи тісний зв'язок із одним із підрозділів на Херсонщині, якому постійно допомагає, хмельничанка мала можливість привозити «сировину» для майбутніх лотів.

«Це мій край, хоча він був здебільшого російськомовний, але я за нього дуже хвилююся. І в підрозділах дуже багато моїх земляків, які зараз стоять на варті. Тому разом із ними ми, відповідно, вирішили, що можемо розмальовувати абсолютно все. Ціль одна – зібрати кошти для військових», - згадує Наталія Піонтковська.

Привезені з фронту гільзи у Хмельницькому розмальовували художниці, в якійсь момент завзятість дівчат в розмальовуванні призвела до великих об'ємів готових лотів, які постійно розігрувалися та виставлялися на аукціони. Проте з часом завзяття поменшало.

Розпис на одному з уламків ворожого розвідувального дрона. Зібрані кошти від аукціону спрямовують на допомогу військовим. Фото: з фейсбуку Наталії Піонтковської

«Зараз лишилося дві художниці: одна з них і зробила розпис уламків «Ланцету». Розмалювати уламок збитого ворожого безпілотника – це ідея хлопців. А стосовно підпису генерал-майора Дмитра Марченка на уламку збитого «шахеда», то на черговій «зустрічі» військові попросили його підписатися. Він, зазвичай, долучається до таких ідей, тому що розуміє, що потрібно збирати кошти для військових. Ми зараз розігруємо уламок «шахеда» з підписом, а ще маємо велике крило від розвідувального «Ланцета», яке також містить підпис генерал-майора, проте ще в Хмельницький воно не прибуло», - говорить волонтерка.

Уламок від ворожого "мопеда" з підписом генерал-майора Дмитра Марченка

На запитання, що їй допомагає триматися та діяти, Наталія Піонтковська відповідає: «Загибель дуже близьких моїх друзів і близької людини. Я не можу зрадити їх пам'яті і їх прагненням: вони були надто вмотивовані. І особисті внутрішні переконання – я дуже хочу Перемоги нашій країні і втомитися я не можу, тому що я чудово знаю нашу історію і чудово знаю, чим все може закінчитися, якщо не довести справу до кінця».

Читайте також: На Хмельниччині для військових закуповують дрони для розмінування