Ветеранський грант у дії: як дружина прикордонника відкрила власну справу з пошиву весільних суконь

Народилася та виросла Наталія Сівіцкас у місті Вознесенськ, що на Миколаївщині, але, оскільки вона є дружиною прикордонника, то періодично живе у різних містах України. Так сталося і з Хмельницьким – у місто подружжя переїхало за півроку до початку повномасштабного вторгнення із Чернівців. Проте під час бесіди майстриня розповідає що, насправді, вона вже довгий час до цього жила у Хмельницькому: з рідного міста Наталія поїхала навчатися у прикордонну академію, де і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який теж приїхав здобувати тут освіту з Львівської області. Після навчання та весілля почалися «переїзди за місцями служби» – деякий час подружжя мешкало на Луганщині, потім з 2020 - у Чернівцях. І саме у Чернівцях Наталія знайшла не тільки роботу своєї мрії, але й справу, якою захоплюється і до нині.

«Насправді, весільними сукнями я цікавилася ще з дитинства: із нетерпінням чекала на наречену, щоб подивитися, в якій сукні вона з'явиться, малювала постійно сукенки у зошитах, - згадує Наталія Сівіцкас. - З переїздом у Чернівці, почала шукати роботу, і через деякий час стала працювати менеджеркою на виробництві весільних суконь. Одразу зрозуміла, що я на своєму місці, і моя любов до весільних суконь почала зростати кожного дня».

Через деякий час подружжя переїхало до Хмельницького на постійне місце проживання. За словами майстрині, у місті вона також шукала для себе аналогічну роботу, бо отриманий досвід у Чернівцях надихав на продовження та масштабування власної діяльності у сфері весільного одягу. Проте через деякий час Наталія зрозуміла, що у Хмельницькому не цінують працівників. В знаки також давалося відношення і до власної роботи, і до клієнтів зокрема.

Весільними сукнями майстриня, насправді, захоплювалася ще з дитинства: з нетерпіням на весіллях "виглядала" наречених, щоб подивитися, в якій сукні вони будуть та малювала різноманітні сукні у зошитах

«Те, що мене відверто здивувало, що тут на першому місці стояла ціль заробити гроші, на відміну від Чернівців, де в пріоритетах завжди було задовільнити потреби клієнтів. Головне там було створити класну сукню, щоб ти був конкурентоспроможній, і у тебе дійсно хотіли замовляти сукні клієнти з-за кордону, - розповідає майстриня. - У Хмельницькому – інша ситуація. А що не так? Точно не скажу, але є те, що мені особисто не сподобалося – загальний настрій у колективах та на підприємствах серед людей. Постійне невдоволення роботою: злі, розчаровані та без особливого бажання діяти. На попередньому місці роботи будь-яке виникаюче питання ми вирішували разом та на позитиві, тут такого, чомусь, не практикують. І це при тому, що люди працюють у весільній індустрії. Зрозуміло, що в такій атмосфері, мабуть, важко знаходитися постійно, тому і працівники довго не затримуються – на їх місце прийдуть нові».

Шлях до власної майстерні

На схожому підприємстві у Хмельницькому Наталія Сівіцкас пропрацювала чотири дні. Після цього задалася питанням – що далі? Попередні роботодавці пішли їй на зустріч та дозволили працювати дистанційно: так само майстриня спілкувалася із клієнтками, і час від часу їздила у відрядження до Чернівців, якщо необхідно було нагально вирішити робочі питання. Чесно кажучи, мені було не дуже зрозуміло, як дистанційно можна пошити сукню, тим паче, весільну? Проте на моє здивування, майстриня відповіла, що алгоритм цієї справи вже давно налагоджений. В Україні так працюють багато салонів, їх діяльність спрямована виключно на потреби наречених з-за кордону. Із спеціального каталогу обирається вподобана сукня, знімаються необхідні мірки для її пошиття, і таким чином майбутнє весільне вбрання виготовляється без присутності самої нареченої. Із замовленнями зараз проблем не виникає – це в Україні війна, а за кордоном все тихо, спокійно та стабільно, продовжує розповідати далі Наталія Сівіцкас. Там звичаї і правила інші: весілля, як подія, планується заздалегідь, а отже замовити свою весільну сукню майбутня наречена може вже за рік чи, навіть, два до самої важливої події. В тенденціях останніх років прослідковується збільшення замовлень на весільні сукні саме українського пошиву, - вони більш якісніше зроблені чим, наприклад, сукні від китайських виробників.

Виготовлення кожної весільної сукні - кропітка робота. Основний момент тут відіграє увага до дрібних деталей

В Україні зараз є багато салонів, які шиють весільні сукні нареченим з-за кордону. Отанніми роками саме сукні від українських майстринь користуються попитом

«Через деякий час я вирішила податися на грант від центру зайнятості, для того, щоб спробувати відкрити власну справу. Чесно кажучи, була без особливої внутрішньої впевненості, проте пройшла конкурс та отримала схвалення, - згадує Наталія Сівіцкас. – Писала бізнес-план на грант для учасника бойових дій, тобто, на свого чоловіка. Власне, до моїх особистих заощаджень ще додалися державні кошти, за які, по умовах гранту, я змогла закупити необхідні матеріали та виробничу техніку. А також створити два офіційних робочих місця. Але я вже зараз розумію, що це тільки початок, бо замовлень багато, а рук не вистачає».

Від моменту затвердження гранту зараз пройшло п'ять місяців. Але вже до цього майстриня розпочала пошуки потрібного приміщення в місті під майбутнє виробництво. Зрадів успіхам дружини і її чоловік, який саме в той момент був у відрядженні на сході. Тож допомагати вирішувати нагальні питання із організації майбутньої майстерні по виготовленню весільних суконь на перших порах міг тільки дистанційно. Власним рахунком зробили мінімальний ремонт. А от державні гроші якраз знадобилися на закупку тканини для майбутніх суконь.

«Сировина досить дорога – тканина кращого ґатунку – і за власні кошти я би не змогла її придбати в необхідному об'ємі на початку, я би ще чекала з відкриттям та складала на то гроші. Не кажучи вже про необхідне обладнання», - зазначає майстриня.

Знайти працівника – задача не з легких

«Працівники. Пошук працівників. Чула коментарі від різних робітників, що пошиття весільних суконь – надто важка та клопітка робота. Я шукала працівників дуже довгий час через всі існуючі спеціалізовані інтернет-ресурси. На початку шукала майстрів, які зможуть пошити дистанційно під замовлення, згодом вже знайшла постійних працівників. І коли я їх запитала, чому швачки у Хмельницькому відмовляються працювати, то мені пояснили, що на так званій «масовці» зовсім інші умови праці. І хоча я пропоную вищу заробітну плату, все одно чомусь у людей спрацьовує принцип «я буду робити менше, але без додаткових турбот. І мені досить», - розповідає Наталія Сівіцкас.

Зараз майстриня в пошуках конструктора, бо на цей час Наталія вимушена замовляти такі послуги в різних майстрів своєї справи дистанційно. Технологія виробництва весільних суконь дійсно відрізняється. Наприклад, пошиття корсету доволі-таки клопітка робота. Є технології важчі, є легші, так само можливо неправильно зробити строчку, від чого корсет буде «не так лягати» на замовниці. Втім, напевно «лякає» не сама технологія, а зосереджена і клопітка робота, а також нюанси, які потребують переробки.

Основні складнощі з'явилися під час пошуку майбутніх працівників: здебільшого від роботи відмовляються, бо вважають її для себе клопіткою

Праця на іноземного клієнта вчить виготовляти виключно якісний продукт. До того ж чітко розуміти потреби клієнта, навіть більше: вміти його здивувати і дизайном, і якістю. Для українського ринку такі фірми багато не шиють, розповідає Наталія Сівіцкас, є, справді, незначні замовлення на весільні сукні від салонів, але це виключення з правил. З поставками сировини також не виникає проблем. Зазвичай, майстриня закупляє все необхідне в Чернівцях. Щось додаткове і в невеликих кількостях замовляє через мережу.

«Як зрозуміти, що це саме твоя сукня? Наприклад, свою весільну сукню я знайшла у Львові – просту мереживну «рибку» без камінчиків, але коли її вдягнула, зрозуміла, що це – вона. Хоча у той час була мода на пишні сукні. Це внутрішнє відчуття. Коли я працювала у салоні в Чернівцях, по наших майбутніх наречених це було видно: у жінок з'являється особливий блиск в очах, а сама сукня тільки підкреслює їх красу».

Пошити власну колекцію весільних суконь в умовах війни

Під кінець розмови з майстринею я все ж таки знову намагаюся підняти тему психологічного стану, пов'язаного з війною в Україні. Мені цікаво, як можна поєднувати, на перший погляд, зовсім непоєднувані речі? Пані Наталія з посмішкою відповідає, що вже довгий час працює із закордонними клієнтами, а отже звикла, що у них інші погляди на життя.

«Це у нас тут кожного дня в умовах війни та щось відбувається, у них - окрім спокою ще й присутній момент з плануванням. Вони знають, що є стабільність, яка дозволяє планувати, - розповідає майстриня. – Я тільки відшиваю власну колекцію весільних суконь, яка складається із 20 одиниць, та готуюся до її презентації. У трендах зараз - простота та розміреність, в порівнянні з періодом після пандемії, коли всім одночасно захотілося чогось яскравого та блискучого».

Зараз Наталія Сівіцкас займається виготовленням власної колекції весільних суконь, яка повинна складатися з 20 одиниць

До речі, мінімальна вартість сукні від 200 доларів, і, якщо у вас є бажання замовити її саме в майстрині, відмовляти в цьому вам не будуть. Та і формула її власної справи будується на наступних речах: бажати, хотіти, мріяти і не покладати на свого робітника всю роботу. Та, насамперед, це любов до тієї справи, якою займаєшся, а вона вже переходить в речі, які ти виготовляєш, в спілкування з робітниками та клієнтами.

Читайте також: «І вишиванки треба шити, і конструювати дрони» - як ветеран війни поєднує бізнес і допомогу ЗСУ