Готують все - від бограча до цукатів: як волонтери з Гвардійського виграли грант та допомагають захисникам

У перші ж дні повномасштабного вторгнення Світлана Коваль з трьома односельчанками з Гвардійського, що в Хмельницькому районі, яким вже було за сорок, записалися до лав місцевої тероборони. Проте, коли побачили, що в її лавах було достатньо чоловіків, вирішили допомагати фронту по-іншому.

«Керівництво нашої громади в приміщенні Гвардійського навчально-виховного комплексу організували велику толоку, де зібралися селяни майже з кожного села громади й переробляли тонни м'яса, риби, овочів, фруктів, які привозили підприємці, орендарі та приносили односельці, – пригадує початок волонтерської діяльності Світлана Адамівна. – Щодня щось смажилося, пеклося, варилося в автоклавах і відправлялося хлопцям… Люди готували, стоячи в чотири ряди біля столів».

За допомогу вдячні бійці надіслали волонтерам прапор із підписами. Фото: надане Світланою Коваль.

З часом ця робота трохи затихла. Дехто почав куховарити в себе вдома. Світлана Коваль теж стала готувати тушкованки, каші та згущене молоко для бійців в себе вдома в автоклаві, який спеціально купила для цих цілей на початку війни.

«У 2023 році мій син, який є головою сімейно фермерського господарства, подав заявку на участь у гранті «Курс на незалежність», що організував спільно з партнерами з Німеччини Благодійний фонд «Повір у себе», – каже жінка. – Став одним з переможців цього гранту. За умовами потрібно було вибрати техніку на суму до 20 тисяч євро, працевлаштувати трьох осіб та 10 % від суми гранту передати в громаду продуктами харчування. Крім сівалки, куна та вологоміра для господарства, син замовив ще професійну овочерізку та інфрачервону сушку, які нам дуже допомагають в роботі. Якраз на свято Миколая нам доставили замовлену техніку. Додатково я придбала ще один автоклав, вакууматор, запайщик для ретор пакетів і самі ретор пакети. І з 15 січня цього року робота закипіла. У нашому приміщенні, де раніше розводили креветок, встановили столи та почали готувати. З м'ясом нам допомогли підприємці, фермери та небайдужі жителі громади. На допомогу збігаються сусіди, родичі,знайомі. І загалом в нас люди дуже дружні і щедрі. Дали два великих чани на 70 літрів, у них варимо бограч, борщ, крутимо голубці, варимо плов, каші з м'ясом, картоплю з м'ясом, котлети. Хочемо спробувати курячий бульйон з вермішеллю. Все це запаюємо в ретор пакети, які наразі є найвигіднішою упаковкою – довго зберігається продукція та є вигідною в тих умовах, де перебувають наші соколики. Солодкі смаколики випікає нам Трембач Валентина. В сушці сушимо джеркі (м'ясні чіпси), кабаноси, пастилу, сушеню, гарбузові цукати. І все це ми відправляємо нашим хлопцям, які нині на передовій».

Найкраще їжа для захисників зберігається у спеціальних пакетах. Фото: надане Світланою Коваль.

За словами Світлани Коваль, вона офіційно стала волонтеркою та відкрила волонтерський рахунок для допомоги на різні речі, яких потребують захисники. Крім донатів, люди приносять продукти, засоби гігієни, одяг, словом, хто що може.

«Від середини січня вже надіслали 60 посилок, кожна з яких важить понад 30 кілограмів. За донати ми закупили вже три дрони, станцію радіоелектронної боротьби (РЕБ), 70 літрів пально-мастильних матеріалів, шини для буса, який перевозить поранених, безкаркасні ноші, – розповіла волонтерка. – Плануємо придбати ще два дрони та РЕБ. На цьому ми не зупинимося, поки є потреби, будемо допомагати».

Світлана Адамівна добре знає, якою критично важливою для українських захисників є підтримка тилу. Її рідний брат нині боронить країну поблизу населеного пункту Часів Яр, що на Донеччині. Тож жінка намагається дістати і зібрати все, за чим звертаються наші хлопці. За таку потужну волонтерську підтримку бійці 110 бригади передали їй підписаний ними прапор України.

«Це все не тільки моя заслуга – допомагають зібрати кошти, діляться всім необхідним чимало мешканців нашої Гвардійської громади, без підтримки наших людей було би дуже важко – каже жінка. – До прикладу, наша п'ятикласниця Маргарита Рибак робить зі стрічок квіточки і реалізовує їх. Вже передала для захисників зароблені своєю працею п'ять тисяч гривень. Прихожани православної громади Свято-Миколаївського храму Православної церкви України села Доброгорща передали десять тисяч гривень, учні та вчителі Жучковецької школи наколядували 21 тисячу гривень, учителі Немичинецької ЗОШ та вихователі садочку теж долучилися до нашого збору. І такої допомоги дуже багато. Всі долучаються в будь який спосіб і хто скільки може. При нагоді хочу подякувати всім, хто допомагає та долучається до збору для наших незламних».

Готувати для фронту збирається чимало селян з громади. Фото: надане Світланою Коваль.

Світлана Коваль запевняє, що не має права опускати руки, бо наші військові роблять все можливе і неможливе, аби вибороти таку важливу і потрібну Перемогу. І в цьому ми неодмінно маємо їм допомогти.

Читайте також: 86-річна Наталія Марюхно продовжує читати вірші й щодня збирає для військових не менше тисячі гривень