В останню земну дорогу провели Героїв у Волочиську, на Дунаєвеччині, Віньковеччині та Чорноострівській громаді

Вічна шана полеглим воїнам... Фото: зі сторінки Дунаєвецької міської ради у фейсбуці

Воїни віддали життя за Україну.

У громадах Хмельниччини попрощалися з полеглими на війні захисниками. Героїв проводжали в останню дорогу в Чорноострівській громаді, на Дунаєвеччині, Віньковеччині, у Волочиську.

У селі Грузевиця Чорноострівської громади учора, 19 березня, прощалися з Андрієм Олеговичем Кудлою, який загинув, захищаючи державний суверенітет та незалежність України.

Як повідомляють в Чорноострівській громаді, народився Андрій Кудла 23 жовтня 1990 року в селі Грузевиця.

«З дитинства Андрій був добрим, спокійним, сором'язливим, завжди готовим прийти на допомогу своїм однокласникам. Це був оптиміст, з обличчя якого ніколи не сходила усмішка, - кажуть у громаді. - У навчанні був наполегливим і досягнув гарних результатів. У 2008 році Андрій закінчив Грузевицьку загальноосвітню школу І –ІІІ ступенів. Навчався в Кам'янець-Подільському будівельному коледжі, де здобув спеціальність «Проектування будівельних споруд». Згодом продовжив навчання в Вінницькому університеті на політехнічному факультеті».

У квітні 2022 року Андрій Олегович пішов захищати Україну. Під час бойових дій проявив себе як мужній, хоробрий воїн, справжній патріот України. 18 серпня 2022 року старший солдат Андрій Кудла разом з своїми чотирма побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл в районі населеного пункту Піски Донецької області і зник безвісти. Рідні приклали багато зусиль, щоб знайти тіло Андрія. 19 березня він назавжди повернувся додому…

У селі Грузевиця Чорноострівської громади прощалися з Андрієм Кудлою. Фото: зі сторінки Чорноострівської громади у фейсбуці

На Дунаєвеччині у селі Мала Побіянка 19 березня прощалися із захисником Василем Шмагуном.

Як розповідають у Дунаєвецькій громаді, народився Василь Анатолійович в селі Мала Побіянка 13 січня 1998 року. Там проживав та навчався, у 2015 році закінчив Великопобіянську школу був призваний до лав ЗСУ. У травні 2020 року підписав контракт на 3 роки. Служив у Володимирі Волинському. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України воїн став на захист рідної землі.

«11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання біля Липівка Бучанського району Київської області, - розповідають у громаді. - Захисник разом з побратимами потрапив під ворожий обстріл. З того часу доля Василя Шмагуна була невідомою. Два роки, два довгих роки невимовного болю та надії… Дива не сталося...»

Поховали захисника у рідному селі Мала Побіянка. У нього залишись батьки та брат.

На Дунаєвеччині у селі Мала Побіянка прощалися із захисником Василем Шмагуном. Фото: зі сторінки Дунаєвецької міської ради у фейсбуці

На Віньковеччині у селі Дашківці учора в останню земну дорогу проводжали Віктора Миколайовича Осіна. Як повідомляють у Віньковецькій селищній раді, Герой загинув 12 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Інгулець Херсонської області.

Віктор Осін був оператором зенітного ракетного взводу однієї з військових частин. Йому було 29 років...

На Віньковеччині у селі Дашківці в останню земну дорогу проводжали Віктора Миколайовича Осіна. Фото: зі сторінки Віньковецької селищної ради у фейсбуці

18 березня у Волочиську прощалися із захисником Русланом Грициною, який загинув 5 березня 2024 року на Донецькому напрямку.

«Хоробрий, незламний, справжній патріот України Руслан народився 19 серпня 1973 року у селі Левківка Старокостянтинівського району. Згодом сім'я переїхала до міста Волочиська. Навчався в Волочиській школі №1, по закінченню якої вступив до Хмельницького технологічного інституту. Відслуживши строкову службу в лавах Української армії, пішов працювати. Мав хист до різьблення по дереву - виготовляв гарні вироби з дерева», - розповідають про Героя у Волочиській міській раді.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації - 16 березня 2022 року Руслан добровільно долучився до лав ЗСУ. Захищав Київщину, Харківщину, Чернігівщину. Згодом продовжив службу в механізованій бригаді оператором - навідником танка. Брав участь у боях за Бахмут, Авдіївку…