У Шепетівці та на Віньковеччині попрощалися із захисниками Олександром Галицьким та Вадимом Навроцьким

У двох громадах області попрощалися з Героями-захисниками, життя яких забрала війна з російськими окупантами.

У Шепетівці 15 червня прощалися із навідником Олександром Галицьким.

Як повідомляють в Шепетівській міській раді, сержант Олександр Галицький героїчно загинув 10 червня 2024 року.

«Захисник народився 9 вересня 1978 року в селі Вербівці Шепетівського району. Серед чотирьох братів він був наймолодшим. Ще зі шкільних років займався спортом, багато часу проводив на спортивному майданчику, грав у теніс. З 2002 року працював на Державному підприємстві «Шепетівський лісгосп» оператором лінії. Завжди справедливий, позитивний, оптимістично налаштований. Пропрацював у галузі понад 20 років. З дружиною виховували двох синів. «Саша дуже тішився хлопчиками, він з дитинства виховував у дітей почуття патріотизму до країни, - згадує дружина. - Наші діти змалку з гордістю носили вишиванку і пишались, що вони українці».

Найбільшою нагородою і вдячністю за виховання дітей для Олександра стало те, що старший син Назар став курсантом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Він пишався, що син обрав професію справжнього чоловіка.

«Свідченням свідомого патріотизму, величезної любові до країни нашого Героя став той факт, що Олександр Миколайович, маючи статус обмежено придатного до служби за станом здоров'я, ще до повномасштабного вторгнення росії, відчуваючи небезпеку, яка наближалася, за власним бажанням 1 лютого 2022 року вирішив пройти військову підготовку у навчальному центрі у Львівській області для подальшого вступу у лави Збройних Сил України. Перші відлуння війни він відчув, коли агресор випустив ракети по Яворівському полігоні. А далі - тривалі, важкі бойові будні: оборона Херсона й Лимана. Після звільнення Херсона - знову оборонний напрямок - Куп'янськ. Саме там Олександр отримав важкі травми, лікувався в Харківському, згодом в Полтавському шпиталі та знову повернувся на фронт. У березні 2023 року був переведений до складу третьої артилерійської батареї першого артилерійського дивізіону. Потрапивши в підрозділ, виконував бойові завдання на напрямку Донецької області місто Бахмут, підтримуючи вогнем артилерії механізовані підрозділи». – розповідають в міській раді.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 2 січня 2024 року, Олександра Миколайовича було відзначено почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».

Життя Героя обірвалося 10 червня 2024 року на Донецькому напрямку…

У Шепетівці 15 червня прощалися із навідником Олександром Галицьким. Фото: Шепетівської міської ради

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 2 січня 2024 року, Олександра Миколайовича було відзначено почесним нагрудним знаком «Золотий хрест». Фото: Шепетівської міської ради

13 червня Віньковецька громада проводжала в останню дорогу Героя-воїна Вадима Васильовича Навроцького, який народився 1998 року у селі Дашківці на Віньковеччині. 21 червня йому мало б виповнитися 26...

Як повідомляють у Віньковецькій селищнай раді, Вадим Навроцький почав свій життєвий шлях у мальовничому селі Дашківці. Тут він зростав і мужнів, навчався у Дашковецькому навчально-виховному комплексі. Мріяв про кар'єру військового.

«Після закінчення 9 класу вступив у Чернівецький військово-спортивний ліцей. Наступним етапом у його житті стало навчання у Хмельницькій Державній прикордонній академії. Після завершення навчання юнак був направлений по розподілу на службу в населений пункт Копище Житомирської області. Там Вадим отримав свій перший серйозний досвід роботи на прикордонній заставі.
Далі Вадим Навроцький ніс службу на посаді командира прикордонної застави у населеному пункті Млачівка Київської області. Його відданість і професіоналізм були визнані на найвищому рівні — він отримав державну нагороду «Срібний хрест» за відновлення прикордонної застави. Згодом повернувся у Копище Житомирської області, де його призначили начальником прикордонної застави...», - розповідають у громаді.

Згодом Вадим був направлений на захист України на Харківському напрямку, де він ніс службу у 9-тому загоні імені Січових Стрільців, де йому було присвоєно звання «капітан».

1 червня 2024 року в районі населеного пункту Бочкове Харківської області Вадим Навроцький отримав важкі поранення, лікарі Харківського військового шпиталю до останнього боролися за життя захисника, та 8 червня 2024 року його серце перестало битися…Тепер йому назавжди 25…

13 червня Віньковецька громада проводжала в останню дорогу Героя-воїна Вадима Васильовича Навроцького. Фото: Віньковецької селищної ради