Гаряча тема:
- Війна
У Хмельницькому шкірвендиспансері живе... баран-донор
![Фото: автора](https://ye.ua/images/news/U_Hmelnickomu_shkirvendispanseri_zhive_baran_donor__1319091979.jpg)
Завдяки йому щодня обстежують та ставлять правильний діагноз кільком сотням пацієнтів
Про те, що у Хмельницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері є свій міні-зоопарк, газеті «Є» розповіла хмельничанка, котра у справах відвідувала медзаклад. І хоч, як виявилося, тут усього один мешканець - кошлатий баран - погодьтеся, зустріти тварину на подвір'ї лікувальної установи, як мінімум, неочікувано. То навіщо ж шкірно-венерологічному диспансеру свій зоологічний куточок? Про це ми дізнавалися безпосередньо у медичному закладі.
На сифіліс щороку перевіряють тисячі хмельничан
Пухнастого Баранця усі кличуть Бодя. Щоправда, чужих він до себе не підпускає: одразу ховається у хлів. Справжнісінький красень іде тільки до рук медперсоналу.
Виявляється, барани тут живуть уже багато років. І аж ніяк не заради краси чи розваги. Ці милі тварини виконують почесну місію донорів. Як пояснила нам завідуюча централізованою серологічною лабораторією Хмельницького обласного шкірно-венерологічного диспансеру Жанна Сніцар, саме кров баранів допомагає лікарям виявити в людини таке складне венеричне захворювання, як сифіліс. Без неї у цій життєво важливій справі - аж ніяк не обійтися. Методика ця не нова: баранячі еритроцити є одними з інгредієнтів, за допомогою яких ставиться так звана реакція Вассермана, що входить в комплекс стандартних серологічних реакцій на сифіліс.
“У нашій лабораторії проводять близько 170 тисяч досліджень на рік, - розповідає Жанна Сніцар. - Переважна більшість з них - дослідження на сифіліс. Звісно, така кількість досліджень потребує своєчасного забезпечення необхідними реактивами у досить великій кількості, адже наше завдання і виявити хворих, і обстежити осіб, які контактували з хворими на сифіліс, і провести дослідження, щоб оцінити ефективність проведеного лікування. Для цього використовують кілька методів лабораторних досліджень: реакцію мікропріцепітації, комплекс стандартних серологічних реакцій, імуноферментний аналіз... І саме еритроцити крові барана в комплексі з іншими реагентами є своєрідним індикатором на наявність або відсутність сифілісу в людини при постановці реакції Вассермана”.
У лабораторії кажуть, що замінити свіжі еритроцити барана можливо, купуючи на підприємствах, котрі займаються їх консервуванням. Однак, це не дуже зручно, враховуючи невеликий термін придатності, можливі перерви в постачанні й високу ціну. А будь-яка перерва в постачанні: і сотні людей не зможуть отримати результатів необхідних аналізів.
“У нас централізована лабораторія - пояснює Жанна Сніцар. – Крім того, що ми проводимо дослідження для пацієнтів диспансеру, нам доставляють проби крові з різних медичних закладів обласного центру для обстеження вагітних, хворих з гінекологічних, неврологічних, психіатричних, хірургічних та інших стаціонарів. Щодня ми здійснюємо від двох до чотирьох сотень таких досліджень. Тож залишитися без реактивів ніяк не можемо”.
Найбільше Бодя полюбляє овочі та хліб
Кров у барана Боді беруть приблизно раз на три тижні (за інструкцією - не частіше одного разу на 10 днів). За раз – від ста до двохсот мілілітрів. Набирають кров з яремної вени через голку в стерильну ємність зі скляними бусами, потім консервують. Нині в диспансері підшуковують ще пару тварин, щоб брати кров у них по черзі. Хоча їхнє утримання - задоволення недешеве і вимагає відповідного фінансування: волохаті донори – на бюджетному забезпеченні.
“Барани-донори - звичайнісінькі, щоправда, наш Бодя — таки породистий. От тільки за віком мають бути молоді - від одного до п'яти років, - каже Жанна Сніцар. - Тваринки мають бути здорові, жваві. Раніше нам було значно простіше їх знайти, адже були колгоспи, які займалися їх розведенням. Нині ж доводиться шукати у приватних господарствах. От якраз плануємо придбати баранців в одному з таких господарств Хмельницького району. Тож скоро в Боді будуть сусіди”.
Баранців потрібно повноцінно годувати, щоб кров була придатною для проведення досліджень. Найбільше вони полюбляють овочі та хліб, а у теплу пору року - пастися у спеціально-відведеному дворі диспансеру - віварії. На зиму для них заготовляють вдосталь зерна та сіна, влітку — стежать за тим, щоб їм не було занадто спекотно, вчасно підстригають їм шерсть, щоб в спеку барани не втрачали апетит, бо це, може відбитися на якості крові. Тож у віварії має бути завжди свіжий корм та вода. І хоча штатного зоотехніка в диспансері немає, за тваринами доглядає спеціально призначений медперсонал.
“Колись у нас ще жили й морські свинки, кролики. Останніми роками їх уже не розводимо, - каже Жанна Василівна. - Їх кров також використовували для виявлення сифілісу. Проте, наука пішла вперед, і сьогодні у лабораторії для діагностики використовуються реактиви, виготовлені на спеціальних підприємствах”.
А от кров барана до цього часу — обов'язковий компонент досліджень на сифіліс. Тож, як би це не звучало символічно, Бодя один з тих рогатих, хто стоїть на сторожі подружньої вірності хмельничан.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: