У Дунаївцях, Меджибізькій та Чорноострівській громадах попрощалися з полеглими захисниками

Вічна шана полеглим воїнам... Фото: Дунаєвецької міської ради

Їх життя обірвалося на війні з російськими окупантами.

Учора, 25 червня, з українськими Героями прощалися в кількох громадах області. В останню дорогу захисників проводжали в Дунаївцях, Меджибізькій та Чорноострівській громадах.

Скорботним стало 25 червня для мешканців Чорноострівської громади. Тут прощалися з двома воїнами-захисниками: в селі Осташки в останню земну дорогу проводжали Владислава Андрійовича Пшеничного, в Мар'янівці – Олександра Володимировича Пугача.

Як розповідають в Чорноострівській громаді, в Осташках віддали шану Владиславу Пшеничному, своєму Герою-земляку, який пішов на захист рідної землі.

«Владислав народився 1 жовтня 1998 року в Осташках. У пам'яті однокласників, колективу школи, друзів, він назавжди залишиться світлим, щирим, добродушним юнаком, завжди готовим першим прийти на допомогу. Завжди усміхнений, енергійний, завжди на позитиві…», - розповідають про захисника у громаді.

В Осташках віддали шану Владиславу Пшеничному. Фото: зі сторінки Чорноострівської громади у фейсбуці

У 2014 році, успішно закінчивши навчання у школі, Владислав вступив до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а у 2016 році став студентом вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності державної служби надзвичайних ситуацій України у місті Вінниці. Згодом працював у державній службі з надзвичайних ситуацій.

На початку 2024 року Пшеничний Владислав добровільно підписав контракт і став на захист Батьківщини.

«18 червня 2024 року біля села Терни Лиманської громади Краматорського району Донецької області ворожа куля обірвала молоде, сповнене мрій, надій та планів на майбутнє життя нашого захисника солдата Владислава Пшеничного», - інформують у громаді.

Йому назавжди 25…

Життя Героя обірвалося 18 червня на Донеччині. Фото: Чорноострівської громади

А в селі Мар'янівка Чорноострівської громади прощалися з Олександром Володимировичем Пугачом.

Як повідомляють у громаді, Олександр народився 29 травня 1980 року в селі Мар'янівка. По завершенню школи здобув професію тракториста. У 2001 році одружився із дівчиною Оленою, згодом у подружжя народились донька та син.

«Олександр Володимирович дуже любив своїх дітей і мріяв про їхнє щасливе майбутнє. Тому в жорстоких боях, як би не було страшно, перед очима бачив усміхнених дітей, заради яких він віддав найцінніше - своє життя…» - згадують про Героя у громаді.

Молодший сержант Олександр Пугач, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок загинув 16 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у місті Вовчанськ Чугуєвського району Харківської області. Йому назавжди 44…

У селі Мар'янівка Чорноострівської громади прощалися з Олександром Пугачом. Фото: Чорноострівської громади

25 червня у Дунаєвецьку громаду «на щиті» назавжди повернувся захисник командир першого мотопіхотного відділення мотопіхотного батальйону молодший сержант – Геннадій Момоток.

Як повідомляють в Дунаєвецькій міській раді, народився Герой 13 лютого 1968 року в селі Тутовичі Рівненської області. З дружиною Валентиною виховували двоє дітей. Але через деякий час, разом з сім'єю переїхав у село Вихрівка. Далі сім'я переїхала на постійне місце проживання у місто Дунаївці.

«Геннадій Андрійович обрав для себе непростий шлях воїна-захисника. У 2021 році був призваний на військову службу та підписав контракт, ставши у стрій наших захисників ще до початку повномасштабного вторгнення росії. 26 березня 2022 року під час відбиття наступу в населеному пункті Попасна, що на Луганщині, Геннадій Момоток зник безвісти...», - розповідають про захисника у громаді.

Два роки рідні та близькі сподівалися на диво… Але на жаль минулого тижня отримали страшну звістку - найгірше підтвердилось…

Поховали захисника на місцевому кладовищі.

26 березня 2022 року під час відбиття наступу на Луганщині Геннадій Момоток зник безвісти... Фото: Дунаєвецької міської ради

25 червня вічний спочинок у рідній землі знайшов український воїн, який боронив її від ворога - солдат Юрій Якович Левков з Меджибізької громади.

«Народився Юрій 25 листопада 1980 року в Хмельницькому. Навчався в Хмельницькій середній школі, потім вступив до Хмельницького університету на факультет права і бізнес. Працював в Хмельницькій автодорожній службі. З 2020 року проживав в селі Ярославка. У 2023 році був призваний до лав ЗСУ», - розповідають про Героя у громаді.

З 27 жовтня 2023 року Юрія вважали зниклим безвісти в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області…

«У пам'яті своїх бойових побратимів він назавжди залишиться сміливим воїном, який був готовий успішно виконувати поставлені завдання в найнебезпечніших точках бойового зіткнення. Для рідних і близьких - доброю, щирою людиною, яка любила життя. У воїна залишились мама та брат...», - кажуть у громаді.

Місцем вічного спочинку Гкроя стало кладовище в селі Ярославка…