Свою провину у вбивстві вісімнадцятирічний Артем Атласюк визнає частково

У №22 від 3 червня 2010 року на сторінці 4 була надрукована стаття «Плачу, бо я не з тобою, сину...», де йшлося про вбивство 37-річного військовослужбовця Андрія Олійника. Справою зайнялася прокуратура.
14 жовтня у Старокостянтинівському районному суді відбувся перший судовий процес над підозрюваним у вбивстві Атласюком Артемом, 1992 року народження, жителем села Воронківці, за статею 121 (ч.2) Кримінального Кодексу україни (Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років).
Сім’я загиблого вимагає компенсації моральних збитків матері та дружині Андрія на загальну суму понад 180 тисяч гривень.
На суді Артем визнав свою провину частково. «Я не хотів цього робити, це сталося випадково. Дядько Андрій був п’яний, зачіпав мене. Ми трохи посперечалися. Він схопив мене за одяг, а я його відпихнув. Він впав та знепритомнів, - розповідає Артем. - Я його підняв, попросив, щоб принесли з бару води, та поляв на нього. Він почав щось бурмотіти. Потім ми посадили його під паркан. Хлопці побігли до його дому, щоб за ним прийшли».
Цікаво, що свідків цієї події було чимало. Проте ніхто не здогадався викликати швидку допомогу. Вірніше, пропозиції щодо цього були, проте Артем наказав не звонити до «швидкої», бо приїде міліція. Свій вчинок мотивує тим, що злякався відповідальності. Проте ніяк не розраховував, що Андрій за кілька днів помре, так і прийшовши до тями.
На суді деякі свідки з боку захисту плуталися у своїх свідченнях, до того ж були розбіжності у їхніх показах у протоколі допиту та власне на суді. Свідки пояснюють це тим, що минуло багато часу з того травневого вечора. Проте всі як один твердять, що потерпілий впав на спину та вдарився потилицею. Тоді звідки взялася гуля на голові з лівого боку?..
За словами дружини покійного Наталі Олійник, суд відхилив подання про свідчення нейрохірурга, який оперував Андрія. Натомість вирішили послухати свідчення тих, хто чергував у приймальному відділенні тієї ночі.
«Захист хоче добитися того, щоб вбивство розглядалося як ненавмисне (вбивство через необережність - карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років
або позбавленням волі на той самий строк прим. авт.), тому й намагаються довести, що потерпілий був п’яний та спровокував інцидент, - каже адвокат потерпілої сторони Олександр Купчик. - Свідки часто плутаються: одні твердять, що Андрій був добряче напідпитку, інші що трішки. Ніхто толком не бачив, з ким і скільки він випив. Я буду наполягати на свідченнях нейрохірурга». Дружина Наталя каже, що в крові Андрія вмісту алкоголю не знайшли... Продавець магазину засвідчила, що Андрій з сусідом на двох випили по пляшці пива та «чекушку» горілки. А о 21 годині, коли вона зачиняла магазин, їх вже не було...
У цій справі ще багато «білих плям». Наступний суд відбудеться 9 листопада. Сподіватимемося, що справедливість візьме гору, і суд винесе правильне рішення.