Маленькі чорні свині – найкращі для сільського подвір’я

Коли людині кажуть: “Ти свиня!”, то мають на увазі її неохайність. Але от для поросяток, яких довелося нещодавно побачити, ці слова звучали б як незаслужене звинувачення. Мініпіги в'єтнамської породи – дуже чистоплотні, дружелюбні й швидко звикають до людей. Цих чорнопиких «в'єтнамців» можна випасати, як корів. Та й їжею вони не перебирають: хрумкають харчові відходи, картоплю, буряк, гарбузи, яблука та траву. І хворобам добре протистоять, чого не скажеш про їхніх українських побратимів. Остапишині стверджують, що протягом семи останніх років не мали від свиняток жодних «скарг» на здоров’я. До речі, утримувати таке поросятко набагато дешевше, ніж, до прикладу, пса.
Порода з «не свинським» характером
Цих екзотичних карапузиків - чорних, наче хтось їх викачав у смолі, з делікатними ратичками, з животами до землі й рожевими п'ятачками так і хочеться почухати за вушком. Остапишині запевняють, що це сміливо можна робити. Адже «в’єтнамці» від природи не агресивні й мають приязний характер. «Раніше ми були прихильниками традиційного тваринництва й утримували звичайних свиней, - каже Валентина Олександрівна. – Але сім років тому мій чоловік натрапив у якомусь журналі на фото цих кумедних тваринок і вирішив неодмінно їх придбати. Ми купили пару маленьких поросяток і настільки були задоволені, що повністю перейшли на їхнє розведення. Переваг безліч! На відміну від звичайних – вони не риють землю, не гризуть клітки. Також ці тварини дуже кмітливі й розумні. На селянських подвір’ях легко уживаються практично з усіма видами тварин і швидко стають домашніми, «ручними». Ми не продаємо м’ясо, а утримуємо свиней для себе. У нас велика сім’я: діти та четверо онуків. Тож забезпечуємо свининою їх усіх».
Смачна дієтична свинина та мінімум затрат
«В’єтнамські свині – вегетаріанці. Вони їдять різнотрав’я: осот, кульбабу, молочай, кропиву; бур’яни з городу; овочі та фрукти, - розповідає Михайло Олексійович. - Взимку віддають перевагу сіну та люцерні. Цінним кормом для них є зернові відходи. Ми використовуємо в раціоні і кукурудзу. Вони її дуже полюбляють. Качани обгризають так, що жодного зернятка ніде не залишать. Варити цим свиням нічого не потрібно, що, звісно, спрощує годівлю. До того ж, в’єтнамських поросят можна випасати, що, зрозуміло, дає економію концентрованих кормів. Минулого року вони в нас паслися до самих морозів. І що цікаво, «в’єтнамці» добре знають, де їхній дім: походять-походять і повертаються самі на подвір’я. При правильній годівлі та догляді порося набирає до 100 кг живої ваги. А забивати їх можна вже у 3-4-місячному віці. М'ясо в’єтнамських свиней соковите, солодкувате на смак і не містить холестерину. За харчовою цінністю його порівнюють із дієтичною індичатиною. Сало - тонке, з м'ясними прожилками та м’якше, ніж традиційне. Воно більше нагадує підчеревину. Такий собі делікатес для гурманів». Нас здивувало те, що в свинячих клітках немає специфічного різкого запаху. І це при тому, що на господарстві Остапишених постійно мешкає близько 20 свиней. Господар пояснив це тим, що його «підопічні» дуже охайні. Природну потребу вони завжди справляють в одному місці. А завдяки їхньому невеликому розміру, цих іноземних п’ятачків можна утримувати в невеликих приміщеннях.
В’єтнамські льошки – турботливі мами
За словами Михайла Олександровича, при спарюванні близьких родичів поголів’я трохи падає. Але, якщо для льошки знайти «чужого» кавалера, то вона може привести в середньому 12 малюків. Поросятка народжуються масою 350-500 г. Вони досить рухливі й уже через декілька годин після появи на світ не вимагають до себе особливої уваги. Свиноматки в'єтнамської породи - дуже уважні матері, тому вирощувати поросят легко. В десятиденному віці малечу вже можна годувати як дорослих особин. Ці свинки цінуються також і тим, що статева зрілість у них настає дуже рано, в 3-4 місяці. Після 4-місячного віку їх уже можна в'язати, вагітність на розвиток практично не впливає, а потомство народжується міцним і здоровим. Така «скоростиглість» дозволяє максимально використовувати свиноматок для розведення. Коштують малята «в’єтнамців» 800 гривень за пару, що приблизно вдвічі менше, ніж за поросяток традиційних порід.