Влаштування безпритульних осіб похилого віку та інвалідів до закладів соціальної підтримки (догляду)

Досить часто такі особи в злиднях і на самоті доживають свої літа і не можуть самостійно забезпечити себе найнеобхіднішими речами.
На вирішення цієї болючої проблеми спрямована діяльність низки закладів, установ, громадських та благодійних організацій. Проте, непоінформованість про їх існування позбавляє безпритульних осіб похилого віку та інвалідів можливості скористатися таким соціальним захистом.
Так, безпритульні особи похилого віку, які досягли пенсійного віку, та інваліди I, II груп, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування в установах, приймаються на державне утримання до територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), будинків-інтернатів, інших установ та закладів для постійного проживання громадян похилого віку, інвалідів.
До осіб, які мають право перебувати у вказаних закладах ставиться ще ряд вимог, а саме, вони:
- за станом здоров'я мають потребувати стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги;
- не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом (одинокі);
- втратили соціально корисні зв'язки з працездатними родичами, зобов'язаними їх утримувати за законом.
Влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів I, II груп до установ здійснюється за місцем проживання/перебування цих осіб. Для цього вони повинні звернутися з письмовою заявою до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання/перебування, якщо відповідна установа, утворена місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Якщо ж установа, утворена громадськими, благодійними організаціями, то особа може звертатися безпосередньо до її керівника чи організації, що її утворила, які вирішують питання про можливість задоволення прохання заявника.
Приймання до установ, утворених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, здійснюється за путівкою відповідно Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій.
Для того щоб прохання про поселення бездомних осіб похилого віку та інвалідів I, II груп до відповідних установ було розглянуто, їм потрібно подати:
- особисту заяву про прийняття бездомної особи похилого віку чи інваліда I, II групи до установи;
- паспорт або інший документ, що засвідчує особу;
- медичну довідку про стан здоров'я з висновком про можливість перебування в установі відповідного профілю;
- довідку про розмір призначеної пенсії (за наявності);
- довідку медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до будинку-інтернату (за наявності групи інвалідності).
У разі відсутності в регіоні закладів для таких осіб, вони, як виняток, можуть бути поселені до установи на підставі особистої заяви та медичної довідки про стан здоров'я з висновком про можливість перебування в установі відповідного профілю. З цією метою бездомна особа похилого віку чи інвалід I, II групи, направляється до територіального закладу охорони здоров'я для проведення медичного обстеження.
Паспорт, група інвалідності (за потреби) та інші документи, необхідні для проживання в установі, оформлюються під час проживання бездомної особи похилого віку чи інваліда I, II групи в цій установі.
Вказані особи можуть прийматися до установи на постійне або на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців.
Конкретні умови проживання осіб в установі, їх відрахування тощо регулюються типовими положеннями про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 № 549, Типовим положенням про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1417, положеннями про установи, затвердженими їх засновниками, та іншими актами законодавства.

Умови утримання у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів
Серед установ, які покликані забезпечити належні умови для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допомоги слід виділити будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричні пансіонати, пансіонати для ветеранів війни та праці (далі по тексту – будинки-інтернати).
До будинку-інтернату на державне утримання приймаються особи похилого віку, які досягли пенсійного віку, та інваліди першої і другої групи, старші за 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, і не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом. Крім того, таким особам згідно з медичним висновком не повинно бути протипоказане перебування у будинку-інтернаті.
На позачергове влаштування до будинку-інтернату мають право ветерани війни та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорій згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Переважне право на влаштування до будинку-інтернату мають ветерани згідно із Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", члени сімей загиблих військовослужбовців.
Потрібно відмітити, що як виняток, до будинку-інтернату можуть прийматися особи похилого віку та інваліди, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо вони з об'єктивних причин не можуть цього робити. У такому разі щодо кожного окремого випадку, на підставі підтверджувальних документів, приймається рішення колегії відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
Також за наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, за умови повного відшкодування будинку-інтернату витрат на їх утримання. При цьому, особам, які мають пільги, розмір суми сплати за їх утримання розраховується з їх урахуванням.
Громадяни похилого віку та інваліди, ветерани війни і праці за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до нього на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців як на загальних підставах, так і на платній основі.
Тимчасове вибуття підопічних за особистою заявою дозволяється за погодженням з адміністрацією будинку-інтернату на термін не більше двох місяців на календарний рік. При цьому, дозвіл на таке вибуття надається з урахуванням висновку лікаря про можливість тимчасового залишення будинку-інтернату.
Що стосується виплати пенсій, то інвалідам і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті на платній основі, пенсія виплачується у повному обсязі. Натомість, особам, які проживають у будинках-інтернатах виплачується 25 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше 20 відсотків мінімального розміру пенсії за віком на місяць.
У разі коли розмір їх пенсії перевищує вартість утримання в будинку-інтернаті, виплачується різниця між розміром пенсії і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків розміру призначеної пенсії і не менше 20 відсотків мінімального розміру пенсії за віком на місяць.
Якщо у пенсіонера, який проживає в будинку-інтернаті є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше 20 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, виплачується самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більше 50 відсотків призначеного розміру, виплачується зазначеним членам сім'ї.
Різниця між розміром призначеної пенсії особи, яка проживає в будинку-інтернаті і розміром пенсії, яка виплачується їй та непрацездатним членам її сім'ї перераховується будинку-інтернату, в якому проживає особа, за її особистою письмовою заявою або заявою батьків, опікунів (піклувальників). Зазначені кошти зараховуються на рахунки цих установ і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання у них громадян похилого віку та інвалідів.
Особи, які проживають у будинку-інтернаті згідно з медичним висновком можуть, за їх бажанням, тимчасово прийматися на посади молодшого медичного та обслуговуючого персоналу в цій установі на загальних підставах. Тобто, їм оформляється трудова книжка, виплачується заробітна плата, сплачуються страхові внески тощо.
Чинним законодавством передбачається також порядок та підстави відрахування підопічного з будинку-інтернату. Так, відрахування здійснюється згідно з наказом по установі:
- за особистою заявою підопічного і на підставі довідки про наявність у нього житлової площі або письмової згоди родичів про можливість його утримувати і забезпечувати їх догляд;
- при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої групи інвалідності.
Під час відрахування з будинку-інтернату підопічному видається закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка із зазначенням терміну перебування у відповідній установі.

Аліна САВЧУК.