ye-logo.v1.2
27 Вересня, 2020

Дорога школа

Суспільство 5665 1
Фото: Евгеній Дорофєєв

Батькам нині доводиться платити від 10 до 1000 гривень так званих «добровільних» внесків до фонду школи. Вчителя твердять, що вони можуть не платити. Батьки та прокуратура кажуть, що це – звичайне здирництво.

Продати можна все, у тому числі й знання. Директори шкіл, особливо престижних міських, правила ринкової економіки знають на відмінно. А батьки давно звикли до того, що на кожні батьківські збори необхідно йти з «енною сумою» в гаманці. Чому школам важко вижити без добровільно-примусових батьківських внесків? І що робити батькам, котрі вже втомилися від безкінечного «добровільного» здирництва?

«Шкільні фонди» нагадують «закрома Родины» - їх ніхто не бачив, і вони бездонні
Якщо раніше внески на усілякі ремонти та облаштування шкіл викладачі збирали майже вільно, то нині на законодавчому рівні педагогам заборонено особисто збирати гроші у батьків або учнів, або ж бути членом добродійного фонду. Але, схоже, це нікого не зупиняє. Швидше, навпаки, грошей школи почали збирати ще більше. Тільки тепер така шляхетна справа називається модним словом «добродійність». І відповідальності за неї ані вчителі, ані представники батьківських комітетів не несуть. Директори та педагогічній колективи роблять вигляд, що нічого не знають.
Багатодітна мама школярів Хмельницької загльноосвітньої школи розповіла, що вона завжди намагалася допомогти школі. Проте, коли «побори» перетворилися у нахабне здирництво, вона не витримала і відмовилася здавати гроші та повідомила про факти у прокуратуру.
«Я думаю, мене зрозуміють багато батьків. Нині нас збирають у школі не для обговорення успішності, а для вирішення господарських проблем: поставити двері, замінити вікна, повісити штори, - каже мама. – Я багатодітна мати, і усі мої діти навчаються в одній школі. Отож з сімейного бюджету дуже складно сплачувати, скажімо, за кожну дитину по 100 гривень. А таке відбувається систематично. На моє запитання "Звідки узялися такі суми на школу?" , відповідь стандартна: "Ухвалив батьківський комітет школи". Гроші здаються готівкою. Куди вони йдуть, ніхто не знає».
В так званих елітних школах (ліцеї, гімназії та НВК) справи ще гірші. До нашої редакції звернулася мама учениці престижного Хмельницького ліцею, в одному з класів вирішили зібрати гроші на…ламінат. Рішення, як годиться, було оголошене батьківським комітетом на зборах. «Я відмовилася здавати гроші, – каже мати учениці. – На мене подивилися, як на ворога народу. Потім просто змусили пожертвувати – постійно нагадували мені, почали тероризувати доньку. Дитині постійно говорили, що її мама єдина, хто не здав грошей. Довелося заплатити».
В розмовах з батьками школярів з’ясовується, ще одна цікава річ. Виявляється, постійні збори грошей на фонд школи та фонд класів, (суми, в середньому, коливаються від 100 до 400 гривень) ніякої суттєвої допомоги навчальному закладу не приносять. Як і у минулому році, у школу купують нові штори, нові парти (причин може бути тисячі), а вже наступного року все починається заново. А куди старі зникли? Це, по-перше. По-друге, гроші потрібні на ремонт, в середньому, по 100 гривень на рік. Подарунки вчителям – окрема стаття витрат. День народження педагога батькам учня обходиться в 50 - 100 гривень. Що можна купити на всі ці гроші, якщо, скажімо, у школі навчається 500 учнів?


1000 гривень – рекорд здирництва у школах області
«Не відстають від міських шкіл й сільські навчальні заклади, – розповідає Наталя Гончарук, старший помічник прокурора області з питань захисту прав та свобод неповнолітніх. Так, протоколом засідання загальношкільних батьківських зборів Копистинського НВК №2 було встановлено розмір щомісячного благодійного внеску для батьків в сумі 10 гривень. При цьому батьківські збори «змилостивилися» перед малозабезпеченими родинами та дітьми-сиротами – зменшили їм плату до п’яти гривень». За словами помічника прокурора, подібні факти здирництва, періодично фіксуються у багатьох сільських школах.
«Незаконні дії визнані нормою, а благодійництво – обов’язком батьків практично у кожному навчальному закладі міста Хмельницького, – розповідає пані Наталя. - Розмір таких «благодійних» внесків подекуди сягає від 500 до 1000(!) гривень. При цьому, найбільші суми допомог зафіксовані саме у так званих елітних навчальних закладах, як Хмельницький колегіум імені Володимира Козубняка, ліцей №17, навчально-виховний комплекс №10 та інші» .
Хоча, за словами Наталі Гончарук, у примусовому порядку ніхто не має права змусити батьків здавати гроші на потреби школи. Збір так званих "шкільних внесків" регламентується Законом України "Про благодійництво та благодійні організації". Якщо у вас немає можливості займатися добродійною діяльністю - не займайтеся. Якщо у зв'язку із цим на вас або вашу дитину будуть тиснути, не замислюючись звертайтеся в прокуратуру (телефон в Хмельницькому 79-77-94). Ніхто не має права вимагати з вас благодійну допомогу, а саме нею є шкільні внески. Крім того, для збору батьківських внесків у школі повинен бути відкритий окремий спеціальний рахунок ( не плутати з рахунком школи), на який батьки можуть перераховувати кошти. Збір готівки, тим більше працівниками школи, поза законом.


Довести факт добровільного вимагання важко. Але можна
Отож, щоб захистити себе від відповідальності, керівництво школи усі фінансові питання віддає батьківським комітетам. Саме вони, нібито, стають законними ініціаторами доведення до батьків суми збору «добровільних» внесків. Проте, експертів турбує те, що орган, який згідно положення, перш за все має сприяти керівництву загальноосвітньої установи в удосконалюванні умов для здійснення освітнього процесу, в охороні життя та здоров'я учнів, у захисті їх законних прав та інтересів, все частіше займається вирішенням лише фінансових питань. Про це за словами пані Наталії, свідчать численні протоколи засідань батьківських зборів у різних школах області.
Хоча, насправді, довести, що батьківський комітет займається здирництвом грошей практично неможливо. Саме це підтверджують і у прокуратурі. Важко притягнути до відповідальності й службових осіб навчального закладу. Наприклад, підставою може бути аудіозапис, чи запис, зроблений вчителькою у щоденник школяра. «Свого часу ми провели перевірку щодо неправомірних дій службових осіб Хмельницької школи №22 за зверненням одного з батьків, - розповідає Наталя Гончарук. – Ми справді виявили порушення в частині отримання благодійних внесків від батьків учнів та недотримання умови їх добровільності. Директора школи було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Хоча, в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб навчального закладу було відмовлено за відсутністю складу злочину. Після цього від скаржниці нарешті відчепилися, напевно боячись, що вона знову звернеться до прокуратури із скаргою».

Як не поповнювати добродійну казну?
Як стверджують педагоги, у більшості випадків здавати кошти хочуть самі батьки. Так, потрапивши в кабінет з непривабливими партами або поламаними стільцями, вони вирішують - школа коштів не виділяє, потрібно «скинутися». Інша справа, що гроші часто зникають у невідомому напрямку.
«У нашому управлінні цим питанням активно займаються, – розповідає заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрація Галина Рига. - Як правило, кошти віддають не вчителям, а комітетам і фондам. Очевидно, що не у всіх сімей однакове фінансове становище, і суми, продиктовані батьківським комітетом, для них зависокі. Скільки б батьки не здавали, це може бути зроблено тільки за бажанням батьків. До того ж, батьківський комітет, котрий займається збором добровільних пожертв, повинен прозвітувати, скільки і на що було втрачено при першій же вимозі батьків».
Юристи рекомендують батькам школярів, якщо є підозра на здирництво, заручитися підтримкою когось із батьків або однокласників, очевидців події. «Перекази краще здійснювати через банк, якщо є побоювання, що гроші підуть не за призначенням, - консультує юрист Лариса Лущук, а в графі «призначення платежу» вказуйте – на добродійність чи на ремонт. Або ж беріть з людей, яким здаєте гроші, розписку в отриманні. Якщо ж вас не влаштовують добровільні побори, спеціалісти радять писати (саме писати, а не виказувати в усній формі) скарги всім - починаючи від директора, закінчуючи міністерством.

Коментарі:

Ліза 17.11.2010 22:53

Треба ввести платне навчання, однакове для всіх. А батькам , які не можуть платити і мають на те підстави та є законопослушними, робити компенсацію. Нині мало хто задумується, скільки коштує 1 рік навчання дитини в школі, і не цінують його "безкоштовність", вказуючи, що 1000 грн. в рік благодійних внесків - це здирництво. Проте кожен батько хоче бачити свою дитину здоровою, грамотною і розумною.В цьому ж має бути зацікавлена й держава. Однак про забезпечення умов для досягнення бажаного піклується не кожен, посилаючись на "авось".Очевидно проблема схована значно глибше, і на благодійності сучасну школу не побудувати. Краще нехай батьки справно платять податки (притому всі! без винятків!), а держава піклується про "безкоштовне" навчання. А то багато хто зараз живе за принципом - "візьму від життя все", нічого не віддаючи. Все красиве кошує дорого, в тому числі й КРАСИВЕ ЖИТТЯ, КРАСИВА ШКОЛА, ГАРНЕ НАВЧАННЯ.

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую