ye-logo.v1.2
15 Червня, 2019

Зовсім не старий «Старий млин»

Ангеліна Мовчан Суспільство 6618
Фото: автора

Адже він лише нещодавно запрацював на вулиці Зарічанській. Там, де ще донедавна був продуктовий магазин радянського типу та забігайлівка з кодовою назвою «У Зіни», на честь харизматичної тітоньки Зіни, яка була місцевою Вєркою Сердючкою.

Вже майже місяць замість кремезної тітоньки у «совковій» кафешці клієнтів обслуговують милі дівчатка і чарівні хлопці у сучасному закладі харчування «Старий млин». Однак функціональність закладу не змінилася – тут і досі можна пообідати чи влаштувати посиденьки.
Інтер’єр
Заклад не претендує на вибагливого клієнта чи статус «фешенебельний». Він розрахований на середньостатистичних хмельничан, які, або працюють неподалік і не проти пообідати: «перше-друге-компот», або ж тих, хто не проти посидіти з компанією «за піцою і пивом». «Старий млин» має два зали, один із яких умебльований диванчиками і столиками на компанії по 4-8 осіб, а другий – літня зала із дерев’яними столами та стільцями. До речі, висидіти у літньому залі в обідню пору нереально. Палюче сонце припікає крізь великі вікна, які хоч і відкриті, та не рятують від спеки. До того ж, на момент нашого відвідування, на вікнах не було жалюзі, щоб прикривали від сонця, а в залі – кондиціонера. Працівники зізналися, що за кілька днів саме мають встановлювати кондиціонер, адже заклад запрацював зовсім нещодавно. До речі, у «Старому млині» є безкоштовний wi-fi, код доступу до якого вказаний відразу на чекові.
Кухня
Тим, хто полюбляє стандартні страви типу картопля, м'ясо і риба у всіх можливих варіантах, можна обідати у «Старому млині» хоч щодня. А ось любителям чогось вишуканого чи заморського – можуть і не вгодити. Хіба що суші, які, як виявилося тут теж готують. Ми з колегою вирішили не виділятися із загальної маси і замовили картоплю по-ірландськи (щось на кшталт картоплі фрі з часником і зеленню), Літній рататуй (тушковані овочі: баклажани, кабачки, помідори, все з грибами та зеленню), по шматочку філе хека з ананасами і пангасіуса з грибами, помідорами та сиром. Для смаку взяли по дві сирних та житньо-пшеничних з кунжутом палички. Коли приєдналася подруга «доправили» все піцою. Залили все великою кількістю квасу. Спека все ж таки! Загалом, на неповну сотню гривень ми втрьох наїлися вдосталь. Хоча вибір прохолоджуючих напоїв тут чималий: пиво, коктейлі, соки і навіть звичайно бутильована вода, яку можна набрати з кулєра у залі.
Обслуговування
Чесно зізнаємося: обслуговували нас менше часу, ніж ми визначалися зі стравами. Офіціантки довго розповідали що і з яких компонентів складається, що і до чого краще взяти. Єдина прикрість – страви підігрівають у мікрохвильовій печі. Добре, що коли ми прийшли, не було черги, а то довелося б чекати довго. Вже на виході ми помітили макет справжнього млина (очевидно, коли заходили, були надто голодні, щоб звернути на нього увагу) і надпис над барною стійкою «Старий млин», напевне, щоб відвідувачі бува не забули де вони смакують обідом чи відпочивають.
 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео