На Хмельниччині - плюс сім амбулаторій

Ми стали свідками змін у наданні первинної медичної допомоги, в області створена єдина служба екстреної та швидкої медичної допомоги, йде мова про створення госпітальних округів та нового підходу до лікування та профілактики захворювань. Про те, яких змін чекати найближчим часом, а також про те, як функціонуватимуть медичні заклади у цьому році, ми запитали у директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Якова Цуглевича.

— Якове Миколайовичу, у якому напрямку рухатиметься реформа галузі найближчим часом?

— На базі обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф плануємо створити єдину диспетчерську службу. Це дасть змогу надавати якіснішу допомогу як у містах, так і у селах. На комунікації та капітальний ремонт приміщення плануються кошти з обласного бюджету у сумі понад три мільйони гривень. А за рахунок Міністерства охорони здоров’я України отримаємо обладнання. І до кінця року єдина диспетчерська служба запрацює. Так вже працюють у чотирьох областях, і результати їхньої роботи хороші.

— Який напрямок ще буде у зоні особливої уваги?

— Це — розвиток первинної медико-санітарної допомоги. Якщо минулого року в області відкрили п’ять амбулаторій загальної практики — сімейної медицини, то цього року плануємо відкрити сім таких закладів: у Кам’янець-Подільському, Віньковецькому, Полонському, Ізяславському районах. Крім того, плануємо створити ще два перинатальні центри другого рівня — у Шепетівці та Кам’янці-Подільському. В обласному онкологічному диспансері маємо покращити умови для пацієнтів, зокрема зробити капітальний ремонт у радіологічному відділенні. Для покращення надання допомоги онкологічним хворим з обласного бюджету додатково виділено два мільйони гривень на хіміопрепарати.

— Торік медикаменти у дитячих лікарнях були, здебільшого, безкоштовні. А як у цьому році?

— Для обласної дитячої лікарні обласний бюджет додатково виділив два мільйони гривень, а для міської дитячої лікарні — три мільйони. Це дасть змогу і цього року повністю забезпечити медикаментами дітей, які лікуватимуться у цих закладах стаціонарно. Тобто, батьки майже не купуватимуть ліки.

— На якому етапі будівництво корпусу обласної дитячої лікарні?

— Минулого року ми планували використати на цей об’єкт 30 мільйонів гривень з фонду регіонального розвитку, але грошей нам не виділили. Звісно, будівництво цього закладу залишається у планах. Адже ми єдина область в державі, яка не має повноцінної сучасної дитячої лікарні. Це питання розглядалося на колегії обласної державної адміністрації, і ми сподіваємося, що отримаємо кошти і з державного, і з обласного бюджету.

— Восени багато дискусій було навколо реорганізації обласного кардіодиспансеру.

— Так, дискусії були. Але ми дійшли висновку, що реорганізація закладу потрібна. І зараз ведеться робота із створення на базі обласного кардіодиспансеру центру серця. До речі, Міністерство охорони здоров’я України планує таку реорганізацію зробити ще у шістьох областях. І це дуже правильно, коли уся кардіологічна і кардіохірургічна допомога хворим надається в одному закладі.

— Усі ці плани, про які Ви розповіли, потребують чималих грошей. Фінансування галузі зросло, порівняно з минулим роком?

— Цього року медична субвенція надійшла на об’єднані територіальні громади. А от центральні районні лікарні дещо недофінансовані. Щоправда, завдяки розумінню влади на місцях ситуацію вдалося виправити, хоча грошей все одно не вистачає. Сподіваємося, що районні та міські бюджети підтримають центральні районні лікарні. Що стосується обласних закладів, то повністю забезпечені такі витратні статті, як заробітна плата, енергоносії, харчування хворих та медикаменти на перший день лікування. У районах медикаментозне забезпечення гірше — 5-7 гривень на один ліжко-день, і це дуже мало. В обласних закладах ця цифра складає 22-35 гривень.

— Наприкінці минулого року були такі чутки, що з нового року в лікарнях відмінять харчування хворих.

— Це неправда. Усі наші лікарні мають запаси продуктів харчування. З бюджету виділяються на це кошти. Звісно, це не ресторанна їжа, але хворій людині вистачає. У центральних районних лікарнях на харчування хворого на добу виділяються від семи до десяти гривень.

— У державі зараз втілюється політика децентралізації. Як вона впливає на медичні заклади?

— Ми були не повністю готові до децентралізації. Медична субвенція пішла на об’єднані територіальні громади. Керівники хотіли б на ці гроші створювати медичні заклади, відділення на території громади. Але тоді страждатиме вторинна ланка надання медичної допомоги. Якби територіальні об’єднані громади не делегували кошти на утримання центральних районних лікарень, то невдовзі ми би втратили цю ланку. У майбутньому ж громада сама вирішуватиме, які медичні, освітянські, соціальні заклади їй потрібні. А про фінансування вторинного рівня потрібно буде думати.

— А коли створюватимуться госпітальні округи, про які вже давно йде мова?

— Поки що немає стратегії розвитку таких округів у державі. Ми чекаємо на зміни у законодавстві, що стосуються охорони здоров’я.

— У Городку завершують будівництво терапевтичного корпусу, який почали зводити ще років двадцять тому. Мешканці райцентру сподіваються, що наявність нового сучасного лікувального корпусу дасть змогу створити у Городку центр госпітального округу.

— За планами, у Городку буде лікарня невідкладної медичної допомоги, яка обслуговуватиме мешканців трьох-чотирьох районів. Лікувальний корпус у райцентрі плануємо відкрити цього року до Дня Незалежності. А щодо створення лікарні, то точно дати назвати не можу.