Онкологія не болить, або Що має насторожити, щоб звернутися до лікаря?

Рання діагностика онкозахворювань, довіра до лікаря та оптимістичний настрій сприяють одужанню
За статистикою, онкологічні захворювання посідають друге місце серед причин смертності населення (після серцево-судинних захворювань). Разом із тим рак вже не сприймається як вирок. Медицина здатна впоратися з багатьма онкопатологіями, і все більше людей, які перенесли онкозахворювання, живуть п’ять-десять-двадцять років і навіть народжують дітей. Про проблеми подолання ракових захворювань розмовляємо з головним лікарем обласного онкологічного диспансеру В’ячеславом Морозом.

— В’ячеславе Анатолійовичу, яка ситуація в області із захворюваністю на рак?

— Сьогодні на Хмельниччині більше 29 тисяч пацієнтів з онкопатологією стоять на обліку. Щороку в області виявляють більше п’яти тисяч випадків онкологічної патології. А від раку щороку помирає понад 2,5 тисячі людей. У чоловіків частіше діагностують рак легень, передміхурової залози та шлунково-кишкового тракту. Жінки частіше страждають від раку молочної залози, шлунково-кишкового тракту та сечостатевих органів (рак шийки та тіла матки). На жаль, зростає кількість пацієнтів працездатного, молодого віку, дітей, підлітків.

— Причини виникнення раку до кінця не вивчені. А що сприяє його розвитку?

— Розвитку ракових захворювань сприяє, по-перше, екологічна ситуація — забруднення, загазованість навколишнього середовища. По-друге, неправильний спосіб життя, неправильне харчування, гіподинамія, зловживання алкогольними напоями, куріння, раннє статеве життя. Також не слід забувати про патології, які мають хронічні форми перебігу. Приміром, звичайні гастрити, коліти, ентерити та інші хронічні запалення в організмі, які не лікуються чи неправильно лікуються, у результаті призводять до виникнення онкологічних захворювань. Останнім часом закордонні фахівці серед головних причин виникнення раку називають зміни на генетичному рівні, які передаються спадково. Приміром, рак підшлункової, молочної залоз, колоректальний рак, меланома можуть передаватися генетично. І сьогодні однією з передових технологій лікування цих патологій є не хірургія, а імуно-онкологічна терапія (прийом препаратів, які впливають на імунітет людини, змушують його розпізнавати онкологічні клітини і ліквідовувати їх або уповільнювати їхнє розповсюдження). Щоправда, у цьому медицина поки що робить перші кроки.

— Ще років 50-60 тому рак сприймався як вирок. Які сьогодні у людини, яка захворіла на рак, шанси одужати?

— Чим раніше онкологічна патологія виявлена, тим менше коштів витрачається на лікування і тим більші у людини шанси на одужання. Приміром, на Хмельниччині більше 57 відсотків пацієнтів живуть після лікування більше п’яти років. У європейських країнах цей відсоток значно вищий — 90. Це пов'язане з тим, що європейці сумлінніше ставляться до свого здоров'я, систематично проходять профілактичні огляди, які дозволяють виявляти онкологічні патології на ранніх стадіях. Й за цим стежать страхові компанії. Також у високорозвинутих європейських країнах застосовуються найсучасніші технології лікування, а завдяки страховій медицині люди мають доступ до цих високих лікувальних технологій. На жаль, у нас часто виявляють хворобу вже на пізніх стадіях.

— Чи маємо ми можливості для ранньої діагностики онкозахворювань?

— Можливості маємо, потрібне лише бажання людей. В обласних закладах є сучасне діагностичне обладнання, працюють висококваліфіковані медики. Важливо, щоб люди систематично (щорічно) проходили профілактичні огляди і виявляли онкологію на початковій стадії, коли хвороба ще ніяк себе не проявляє і не порушує функцій організму. Які обстеження потрібні? Це — ультразвукові обстеження органів черевної порожнини, щитоподібної залози, рентгенографія, жінкам після 45 років — мамографія. Задля профілактики щороку звертайтеся до свого сімейного лікаря чи дільничного терапевта, який дасть поради щодо необхідних обстежень. Не бійтеся звертатися до онкологів, онкохірургів для раннього виявлення онкологічних захворювань. Адже це — спеціалісти, які вміють діагностувати та лікувати цю страшну патологію. І не потрібно боятися вивіски «онкологічний диспансер». Адже часто до нас звертаються пацієнти, які лікувалися в непрофільних установах, отримували лікування, але протягом року у них виникали рецидиви, хвороба поверталася, і вони потрапляли до нас. Чому? Бо не всюди дотримуються протоколів лікування. Ми ж керуємося протоколами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, а також маємо дозвіл користуватися протоколами лікування онкологічних патологій європейських країн та США.

— Нинішня реформа передбачає, що людина спершу звертається до сімейного лікаря і без його скерування не може отримати безкоштовну консультацію вузького фахівця.

— Онкологічний диспансер живе сьогодні за рахунок субвенцій з державного бюджету та обласного бюджету розвитку, тому не ставимо вимоги прийому пацієнтів лише за скеруваннями від сімейного лікаря. Адже у функціях диспансеру — не лише лікування, а й профілактика, тобто проведення профілактичних оглядів. Наш заклад працює за принципом відкритих дверей, пацієнти можуть звертатися напряму. І вже профільний фахівець розпише алгоритм обстежень і лікування. Так працюватимемо до 2020 року.

— Онкологія на початкових стадіях не болить. Що має насторожити людину, аби вона звернулася до онколога?

— Так, онкологія має безсимптомний перебіг. Онкологічний процес в організмі може розвиватися до 15 років. І коли пухлина виростає до значних розмірів, тоді дає про себе знати (шляхом порушення проходження харчів у шлунково-кишковому тракті або здавленням анатомічних утворень, внаслідок чого виникає біль). Тобто коли організм нам подає сигнали, то це, здебільшого, занедбана форма раку. Тож ще раз наголошу на необхідності профілактичних обстежень, особливо якщо вам за 50.

— Часто людина не йде до лікаря, бо боїться навіть не стільки діагнозу, як того, що на лікування їй просто не вистачить грошей. Як держава фінансує лікування онкохворих?

— Позиція МОЗу така, що щороку перелік препаратів, на які виділяються кошти з державного бюджету на лікування онкохворих, збільшуватиметься. Однак препарати від МОЗу ми отримуємо нерегулярно, підтримують місцеві бюджети. На щастя, сьогодні ми маємо невелику кількість запасу медикаментів. За нашими підрахунками, на рік нам потрібно препаратів для хіміо-, імуно- та гормонотерапії на суму до 80 мільйонів гривень. Для бюджету області це дуже значна сума, хоч щороку з обласного бюджету нам виділяють великі гроші на закупівлю медикаментів.

— Тож у яку суму людині обійдеться лікування?

— Це залежить від багатьох факторів, і конкретної суми назвати не можна. Лікарі зважають на обставини кожного пацієнта. Також при обласній адміністрації, міських радах діють комісії дороговартісного лікування. І для пацієнтів, які не мають грошей на лікування, виділяються кошти з бюджетів громад. Багато допомагають депутати різних рівнів. Але все залежить від бажання пацієнта лікуватися. Взагалі, щоб подолати рак, слід бути оптимістом, довіряти лікарю і вірити в одужання. На жаль, до двадцяти відсотків онкохворих налаштовані песимістично.

— У штаті онкодиспансеру немає психолога?

— На жаль, ні.Цього року у цьому питанні ми плануємо тісніше співпрацювати з громадськими центрами, які надають психологічну реабілітацію. А на 2019-2020 роки плануватимемо ввести посаду психолога до штату. Насамперед же зміни у штатному розписі закладу стосуватимуться впровадження онкологічних спеціальностей, які поки не представлені — це онкоурологія, торакальна хірургія, впровадження малоінвазивної хірургії.

— Лікування онкологічної патології має відбуватися лише хірургічним шляхом?

— Існують патології, які лікуються консервативно. Проте хірургічне лікування в онкології — основний метод, так лікується близько 90 відсотків усіх онкопатологій.

— Зараз можна знайти чимало порад та рецептів народної медицини щодо лікування раку. Чи можна такі поради використовувати як додатковий метод лікування?

— На моє переконання, народна медицина може виступати в ролі плацебо. Але, з іншого боку, може бути додатковим джерелом інтоксикації організму. До нас часто звертаються представники нетрадиційної медицини з пропозицією дозволити їм реалізовувати препарати народної медицини. На що я чітко даю відповідь: не заперечую, підіть і вилікуйте хоч одного пацієнта. У моїй практиці не траплялося випадків, коли б рак вилікували з допомогою трав.