Падає зір, псується постава, починає боліти шлунок: які проблеми зі здоров’ям найчастіше виникають у шкільні роки

Не секрет, що у школі діти не лише здобувають нові знання та навички, а й хвороби. За статистикою, сімдесят відсотків першокласників абсолютно здорові. А ось серед випускників школи такими є лише тридцять відсотків школярів.

«Першість серед хвороб, набутих за роки навчання, тримають захворювання органів зору, — каже обласний педіатр Лариса Добровольська. — По-перше, деякі шкільні приміщення сьогодні не відовідають гігієнічним вимогам. Під час навчання діти перенапружують очі, сприяє погіршенню зору і надмірна комп’ютеризованість не лише шкільного, а й повсякденного життя. На другому місці – порушення постави, сколіози. Наші діти дуже мало рухаються, подовгу сидять за партами, комп’ютерами, перед телевізором. Крім того, часто батьки обмежують рухову активність дітей, намагаються звільнити своє чадо від фізкультури без вагомих причин. І замикають цю сумну трійку захворювання органів травлення. Шкільні буфети не відповідають на сто відсотків нормам правильного харчування. Здебільшого, гарячі обіди мають лише молодші школярі. Старші діти харчуються так, як вони вважають за потрібне. Зрозуміло, що вони не хочуть супу чи каші, а купують фаст-фуди, сухарики, чипси чи щось подібне. Через таке харчування вже у шкільному віці отримують різні недуги шлунково-кишкового тракту».

Хребет любить танці і плавання

Порушення постави – одна з найчастіших недуг дитячого та підліткового віку. «Порушенню постави дитини сприяють різні чинники, тому що її хребет ще дуже легко піддається деформації, — пояснює обласний дитячий ортопед-травматолог Сергій Гузенко.— Часто причиною стає слабкий м'язовий тонус внаслідок малої кількості фізичних вправ і малорухливого способу життя. Порушенню постави сприяють неправильне сидіння за столом, неправильний вибір та перевантаженість рюкзака чи портфеля. Також порушення постави може бути наслідком деяких захворювань. Як правило, для розвитку порушення постави характерні кілька періодів. Перший — період інтенсивного росту, коли постава ще остаточно не сформована, з року до трьох. Другий – школярі початкових класів. У цей період постава псується через порушення режиму навантаження на хребет. Наприклад, через неправильну позу при сидінні за партою, надто важкий рюкзак. Третій період – 11-13 років, коли хребет інтенсивно росте та змінюється гормональний фон організму».

Запобігти захворюванням хребта та покращити стан, якщо проблеми з хребтом вже існують, можна з допомогою фізичних вправ. «Найгармонійніший вид спорту для хребта – плавання, — каже Сергій Олександрович. — Для підтримання постави та нормального функціонування хребта корисні танці, причому не народні чи сучасні, а бальні. Можна займатися легкою атлетикою, але не важкою». Літній час, який ще залишився, лікар радить провести з користю для здоров'я: менше сидіти за комп’ютером та більше бувати на свіжому повітрі.

Ранець з приладдям має важити не більше десяти відсотків ваги школяра

«Молодшим школярам найкраще купити ранець чи рюкзак з твердою спинкою, — радить Сергій Гузенко. — Зверніть увагу на вагу шкільної сумки. Ранець чи рюкзак разом з усім начинням не повинен перевищувати десять відсотків від ваги тіла. Щодо вибору стола та стільця, то орієнтуйтеся на те, щоб дитина сиділа рівно, не нахиляючись і не сутулячись».

«Частіше при купівлі ранця батьки звертають увагу тільки на кількість кишень і відділень, якість матеріалів і міцність швів, дизайн і ціну, —додає дитячий травматолог-ортопед, кандидат медичних наук Віктор Стельмах. — Зрозуміло, все це важливо, але на здоров'я та безпеку дітей впливає інше — вага ранця, наявність ортопедичної спинки і світловідбивних елементів. Ортопедична спинка – та, яка повторює природний вигин хребта. У нижній частині спинки має бути невеликий валик, на який при правильному носінні ранця буде припадати основне навантаження. Сама спинка повинна бути жорсткою, але при цьому мати м'яку підкладку. Така ж підкладка має бути у лямок, інакше вони будуть врізатися в плечі. Лямки обов'язково повинні регулюватися за довжиною і не розтягуватися. Краще, якщо регулюючі пряжки є не тільки в нижній, а й у верхній частині лямок. Завдяки цьому ранець щільно прилягатиме до спини дитини. Оптимальна ширина лямок — 4-5 сантиметрів».

Має значення і колір ранця. «Світловідбиваючі елементи і яскраве забарвлення ранців роблять дітей помітнішими на дорозі, — продовжує Віктор Вікторович. — При виборі ранця упевніться, що світловідбивачі є з усіх боків. Найпомітніші для водіїв кольори — жовтий і помаранчевий».

Важливо також правильно підібрати дитяче взуття на щодень. «Висота підборів – два-три, максимум – чотири сантиметри, — радить Сергій Гузенко. — Причому, вони мають бути широкі і стійкі. А задня частина взуття має бути не ширшою від каблука. Носок не повинен загострюватися».

Нелікована короткозорість може призвести до важких хвороб очей

«Короткозорість, здебільшого, починається з семи- — дев’ятирічного віку, — пояснює дитячий офтальмолог Віталій Суботенко. — Часто виникає під час навчання у початкових класах через велике навантаження на очі. Таку короткозорість ще називають шкільною. Адже Бог нас створив так, щоб ми дивилися тільки вдалину, на відстань далі п’яти метрів. А ми дітей змушуємо дивитися в книжку, на екран комп’ютера, телевізора чи мобільного телефону. Тобто, дитина цілий день дивиться на відстань 30 сантиметрів. Через це й розвивається короткозорість. Її не можна ліквідувати, але процес можна зупинити. Якщо короткозорість не лікувати, вона швидко прогресує, з’являються серйозні зміни на очному дні, які у 30 – 40 років можуть призвести до важких ускладнень і навіть інвалідності. Я раджу усім батькам показати дитину офтальмологу на першому році життя. Не завантажуйте дитину переглядом телепередач, не дозволяйте постійно сидіти, втупившись у монітор комп’ютера. Велика біда – сучасні мобільні телефони, куди діти закачують різні ігри і використовують кожну вільну хвилину, щоб погратися, читають інформацію з інтернету з маленького екрана телефону».

Обід має бути гарячим, а вечеря — легкою

Проблеми шлунково-кишкового тракту часто зумовлені неправильним харчуванням. Адже якщо у дитячому садку суворо стежили за дотриманням режиму харчування, то у шкільному віці діти відчувають свободу і можуть вдосталь поїсти заборонених чипсів, сухариків, хот-догів, напитися кока-коли.

«Якщо ви з перших днів навчання правильно організуєте харчування дитини, то закладете основи здоров’я на подальші роки, — каже лікар-педіатр Альона Шкринда. — Школяр має харчуватися чотири-п’ять разів на добу. Розподіл добового раціону має виглядати так: перший сніданок — 15 відсотків, другий сніданок — 20, обід — 35, підвечірок — 10 та вечеря — 20 відсотків. Сніданок має легко засвоюватися. Найкраща страва для ранку — каша. Другий сніданок дитина отримує у школі. І дуже добре, якщо там організоване гаряче харчування. Але якщо його немає, то про другий сніданок мають подбати батьки. Дитині до школи можна дати випічку — булочку, наприклад. Але у жодному разі не смажені пиріжки. Можна дати кисломолочні продукти, але за умови, що у класі є холодильник. Найкраще — фрукти та овочі. А от від бутербродів з ковбасою чи копченим м’ясом, бужениною відмовтеся. Замініть їх м’ясними продуктами домашнього приготування. Та до школи їх краще не давати, бо вони вимагають особливих умов зберігання. З напоїв — натуральний сік чи негазована вода. Обід має бути гарячим. Готуйте страви, які можуть деякий час зберігатися, а дитина їх лише розігріє. Вечеря має бути легкою, вечеряти потрібно не пізніше, ніж за дві години до сну, десь о 19.00 — 19.30».