Чи робити дитині щеплення від туберкульозу?

Про вакцину БЦЖ знає кожна мама. Ще у пологовому будинку дитині вводять її, аби захистити від однієї з найважчих хвороб – туберкульозу. Однак, сьогодні все більше матерів відмовляються від цього щеплення. Про те, наскільки воно шкідливе, у яких випадках його робити не можна, а коли варто перенести, розповідає завідуючий організаційно-мето- дичним кабінетом обласного протитуберкульозного диспансеру Микола ТЕРЛЕЄВ.

Правила вакцинації
Вакцина БЦЖ захищає від  первинних форм туберкульозу і, особливо, від його важких і навіть позалегеневих форм (наприклад, від менінгіту, ураження кісток). Таке щеплення роблять у пологовому будинку  на третю-сьому добу життя.  Для імунізації використовують два варіанти вакцини - БЦЖ та БЦЖ-М. В останній міститься вдвічі менша кількість антигену (білка певного збудника). Вакцину  БЦЖ використовують для проведення щеплень  здорових новонароджених  з вагою не менше 2 500 грамів. БЦЖ-М вводять дітям, які мають протипокази до використання препарату БЦЖ – наприклад, недоношеним новонародженим з масою тіла не менше 2 000 грамів, новонародженим з гемолітичною хворобою (захворю- ванням, викликаним несумісністю крові матері та плоду за резус-фактором чи  за групою крові), дітям з ураженням центральної нервової системи, а також малюкам, які, за різними причинами, не були  щеплені в пологовому будинку при народженні.

Абсолютні протипокази до вакцинації БЦЖ та БЦЖ-М:
– наявність вродженого чи набутого (викликаного ВІЛ-інфекцією) імунодефіциту у дитини;
– важкі поширені ускладнення після протитуберкульозної вакцинації у братів чи сестер малюка;
– не щеплюють та не ревакцинують дітей, які перенесли туберкульоз, чи інфікованих мікобактеріями, з позитивною чи сумнівною пробою Манту.

Десять заповідей  профілактики туберкульозу
1. Дитина народжується здоровою, вільною від туберкульозу. Необхідно її захистити від зараження. Для цього її щеплюють у пологовому будинку. Потім повторюють щеплення через сім чи чотирнадцять років. Інфікована дитина туберкульозом чи ні, можна встановити тільки після проведення  туберкулінових проб Манту.
2. Оточення дітей має бути здоровим. Для цього при виписці дитини з пологового будинку всі близькі родичі, і в першу чергу ті, хто буде доглядати дитину, мають пройти обстеження на туберкульоз.
3. Зараження чи захворювання на туберкульоз важливо виявити як можна швидше. Для цього усім дітям, починаючи з 12-місячного віку, і підліткам проводиться туберкулінодіагностика (проведення проб Манту). З 15 років підліток проходить флюорографічне обстеження. Не відмовляйтеся від  діагностичних заходів, адже це – один із способів раннього виявлення туберкульозу. Якщо позитивна реакція на пробу Манту з'явилася вперше, або розмір «гудзичка» збільшився на шість і більше міліметрів (порівняно з минулим),  потрібно пройти спеціальне обстеження.
4. Дітям та підліткам з сімей, де є хворі на туберкульоз, потрібно проходити хіміопрофілактику. У таких випадках призначають один з протитуберкульозних засобів.
5. Важливо не пропустити перші ознаки хвороби: швидку втомлюваність, зниження успішності чи працездатності, підвищення температури, появу кашлю, болю у грудній клітині, задухи. При таких симптомах обов'язково зверніться до лікаря.
6. Якщо дитина часто хворіє на застудні, вірусні та інші захворювання органів дихання, її варто обстежити на туберкульоз.
7. Щоб вберегти себе від хвороби, потрібно вести здоровий спосіб життя: займатися фізкультурою, більше бувати на свіжому повітрі, регулярно і раціонально харчуватися. Куріння, алкоголь та наркотики сприяють розвитку туберкульозу.
8. Оскільки збудник туберкульозу довго зберігає життєздатність в запилених та вологих приміщеннях, у навчальних закладах, клубах, офісних приміщеннях потрібно проводити вологе прибирання, частіше їх провітрювати та кварцувати.
9. Завжди користуйтеся індивідуальними засобами особистої гігієни. Особливо – якщо у родині є хворі на туберкульоз.
10. Туберкульоз, виявлений на початковій стадії, повністю виліковується і у подальшому не дає якихось ускладнень.